Наблюдение УП из Сумской области

Серйозні спостереження за два тижні на Сумщині (нижче є ще несерйозні):
- Антидронових сіток, точніше цілих коридорів з цих сіток, над дорогами стає більше. Ну і ніби, як на цивільне око, вони виглядають добре. Є ось ця нижня частина між боковою сіткою та асфальтом (на фото її добре видно) – раніше військові нам розповідали, що цієї частини не було, і дрони іноді опускалися настільки низько, що "пролізали" в ці дірки й врізалися в машини.
Очевидно, що сітки треба було натягувати значно раніше – на початку 2025-го, коли росіяни почали перерізати нам логістику по дорозі Суми-Юнаківка на Курщину. Втім, їхня поява зараз це точно краще, ніж відсутність.
- Дороги на Сумщині місцями жахливі, їх треба було робити раніше та їх треба робити зараз. Якщо вам здається, що це не на часі, і дороги треба робити після війни, вам здається. По-перше, хороший асфальт береже людей і корчі, якими здійснюється більшість переміщень. По-друге, після війни може не настати, а люди – і військові, і навколовійськові, і цивільні, яких вивозять – їздять цими дорогами вже. І саме заради них ці дороги варто зробити нормальними. Саме заради них треба зробити взагалі все.
- Росіяни активно атакують блокпости – це психологічний тиск чи безпековий, я поки що не знаю.
- Росіяни добивають ствольною артою майже до межі Сум – дивіться новину на УП про Піщане. Аналогічно, чи це психологічний тиск, чи безпековий – я не знаю.
- Гору нерозставлених тетраедрів в Юнаківці, думаю, всі бачили. Ці знімки правдиві. Інших фортифікацій я бачила небагато, то з цього приводу поки що нічого казати не буду.
- Щодо повсюдних "Шахедів" – однозначно треба переходити від мобільних вогневих груп до дронів-перехоплювачів, і, як мені відомо, це вже робиться.
- Непоміченою пройшла історія з розбиттям російськими дронами цілої вулиці у Великому Бобрику – велика біда і великий біль. Троє загиблих, серед яких 5-річний хлопчик.
- Одне з найважливіших для мене: після нашого тексту, у якому ми підкреслюємо, що Генштаб досі говорить про ситуацію на Сумщині в контексті "Курського напрямку", Генштаб таки ввів у свої зведення новий "Північно-Слобожанський напрямок". Не Сумський, правда.
Також, на жаль, Генштаб поки що не позначає на картах своїх добових зведень захоплені росіянами села на Сумщині захопленими.
Після кількох звернень різних журналістів у ГШ з приводу закриття Сумщини для роботи, а також запитання наших колег на зустрічі з Сирським про цю заборону, напрямок ніби як відкрили. Будемо писати запит на роботу з військовими і чекати на результат.
Також трохи здивована, що до цього процесу долучене Міністерство оборони. Не памʼятаю, щоб воно колись втручалося у відкриття-закриття напрямків і отримання дозволів на роботу. Але може я справді чогось не памʼятаю.
Була, є і буду твердо переконана, що присутність журналістів всеукраїнських медіа на Сумщині обовʼязкова. Що б тут не відбувалося.
(По ситуації з бойовими діями на відрізку від Кіндратівки до Юнаківки та Садків напишу трохи згодом апдейт на УП).
Несерйозні спостереження за два тижні на Сумщині:
- КОМАРІ. Таке враження, що їх не годували роками, і вони чекали саме на мене (читати зі звуком постіного чухання). Іноді плутаю їх з "Шахедами".
- Приємно здивована активністю та відкритістю місцевої влади в громадах на Сумщині. Так само приємно здивована спостережливістю місцевих, які лазерним окоміром визначають "немісцевих" і одразу цікавляться, хто ти, що ти, скільки в тебе було в школі з алгебри, і нащо ти тут знімаєш (хоч мене це й напрягає, з безпекового погляду це плюс, а не мінус).
- Дуже в шоці, що на Сумщині живі ДФТГ.
- Люди – чудові.
- Хочеться не чути у своїй дитячій кімнаті виходи арти. Але нічого, окрім боротьби за виживання, наразі не має значення.
Ольга Кириленко
Джерело
Последние новости
