Наприкінці грудня 2024-го на одному з пунктів пропуску на західному кордоні України прикордонники затримали волонтера. Чоловік переганяв автівку для штурмового підрозділу ЗСУ. 

Він двічі добровільно долучався до української армії – в 2014 і 2022 роках. У травні 2024-го звільнився зі служби за сімейними обставинами. Продовжував допомагати війську.

Прикордонники повідомили волонтеру, що він перебуває в розшуку ТЦК. Проігнорували документи про нещодавню демобілізацію. Викликали поліцію. 

Правоохоронці привезли чоловіка в територіальний центр комплектування майже опівночі. Вартовий зареєстрував новоприбулого і сказав чекати ранку в збірному пункті. Це одне з приміщень ТЦК, куди військовозобов'язані зазвичай потрапляють після військово-лікарської комісії і чекають розподілу по навчальних центрах. Співрозмовник УП опинився в "розподільнику" до ВЛК, оскільки вночі ніхто не зміг її провести. 

– В збірному пункті, де перебували від 30 до 50 чоловіків, страшенно смерділо. Більшість – люди старшого віку. Хтось хворий, хтось п'яний, хтось із наркотичною ломкою. Чоловіка без нирки поліцейські привезли зі слідами побоїв. Він пручався затриманню, бо мав довідку про інвалідність. Дехто з тих, із ким я спілкувався, по кілька тижнів сиділи в збірному пункті, їх возили по різних "учебках", але ніхто не хотів брати собі такий баласт, – пригадує у розмові з УП волонтер. Він побажав залишитися анонімним. 

[BANNER5]

Вранці чоловік пройшов ВЛК. Отримав повістку: з'явитися в територіальний центр комплектування за місцем обліку. Там зрештою вирішили, що наразі він не підлягає мобілізації. 

Схожа історія на початку червня 2025-го сталася з колишнім бойовим медиком Романом "Йодою" Замрієм. За словами Йоди, три дні його утримували в чернівецькому ТЦК без телефону, їжі і води, попри право на відстрочку. Пізніше стало відомо, що Замрій вчасно не оновив документи для відтермінування. Тобто формальні підстави затримати його були. 

Військова служба правопорядку (ВСП) нині перевіряє територіальний центр комплектування, в якому стався інцидент із Замрієм. Після мобілізації він служить начмедом в одній із військових частин.

Із початку 2025-го до Офісу омбудсмена надійшло понад 1,6 тисячі скарг на дії ТЦК під час мобілізації від військовозобов'язаних і членів їхніх родин. За весь 2024-ий таких звернень було більше ніж 3 тисячі.

Статистика скарг на дії ТЦК та СП під час мобілізації від військовозобов'язаних і їхніх родичів

Автор: Андрій Калістратенко, УП

Як непридатні до служби громадяни стають військовими? Що з ними часом відбувається після експрес-ВЛК і прибуття в "розподільники"? І до чого тут мобілізаційні плани? 

Щоби знайти відповіді на ці запитання, "Українська правда" поспілкувалася з мобілізованими, які бували в збірних пунктах, і військовими ТЦК. Всі співрозмовники висловили бажання залишитися анонімними через сенситивність теми.

Ми також відправили запит представникам командування Сухопутних військ (КСВ), щоб отримати офіційні коментарі щодо мобілізації придатних лише на папері. Серед іншого уточнили, як КСВ запобігає таким випадкам. 

Розлога відповідь КСВ зводиться до одного: відповідальне за мобілізацію управління персоналу штабу КСВ у своїй роботі "керується виключно нормами законодавства, стандартами безпеки та здорового глузду". 

Дисклеймер: ми розповідаємо, що вдалося з'ясувати про збірні пункти ТЦК під час спілкування з кількома десятками співрозмовників. Але не стверджуємо, що так відбувається у всіх без винятку "розподільниках". 

[BANNER1]

Режимний об'єкт. Що таке збірні пункти ТЦК

Один із київських "розподільників" розташовується в промзоні, подалі від людських очей. Саме там 5 червня бунтували мобілізовані. Спочатку чоловіки посварилися з працівниками ТЦК, а потім забарикадували двері зсередини, закликали інших "озброюватися палицями", щоб пробитися назовні. До приміщення увійшли правоохоронці. Конфлікт вдалося погасити.

В одному із запитів до командування Сухопутних військ "Українська правда" попросила надати дозвіл на відвідини збірного пункту в Києві, щоб поспілкуватися з його тимчасовими "мешканцями" і працівниками. Оскільки ми досі не отримали відповідь, вирішили поїхати в "розподільник" без запрошення, щоб подивитися, що відбувається хоча би ззовні.

Викликати таксі довелося довго. Водії за дивним збігом обставин відмовлялися їхати за зазначеною адресою. Нас погодився довезти лише 60-річний чоловік. У зворотний бік йшли пішки кілька кілометрів, бо до самого "розподільника" так ніхто й не наважився наблизитися.

На парковці поблизу збірного пункту стоять бусики ТЦК. Надворі – жодної людини. А за високим парканом із колючим дротом – сотні військовозобов'язаних і резервістів. Тут їх збирають перед розподілом у військові частини – "учебки". 

Збірний пункт – обов'язкова зупинка на шляху мобілізації як для тих, хто приходить у ТЦК за повісткою, так і для "бусифікованих". Чоловіки часто потрапляють туди після затримання на вулиці й експрес-ВЛК. На цьому етапі їхній статус – військовозобов'язані, які підлягають відправці в навчальний центр. Лише з моменту оформлення в "учебку" вони вважаються військовослужбовцями. Відтоді їм починають виплачувати зарплати. 

Чекати своєї черги на відправку мобілізовані можуть від кількох годин до кількох тижнів. Але виїзд за межі "розподільника" не гарантує, що військовозобов'язаного прилаштують у навчальний центр. Кожен ТЦК щомісяця наповнює військовозобов'язаними 5–6 "учебок". Якщо чоловіка не забирають у жодній із військових частин, його відпускають додому і видають нову повістку на відправку в навчальний центр наступного місяця. За неявку оголошують у розшук. 

Як правило, поліцейські та працівники ТЦК затримують і відправляють на ВЛК тих, у кого під час перевірки виявляються проблеми з документами. Хтось не оновив дані, хтось не пройшов ВЛК, тому перебуває в розшуку. В таких випадках затримання є законним. 

Одного зі співрозмовників УП наприкінці квітня 2025-го поліцейські зупинили в Києві за порушення правил дорожнього руху. З'ясували, що чоловік перебуває в розшуку, бо не оновив дані; передали його ТЦК. 

[BANNER2]

Військовослужбовці одразу повезли порушника на ВЛК. В черзі він спостерігав за тими, кого також привезли військові територіального центру комплектування. За його словами, більшість із двох десятків чоловіків були п'яними, схожими на безхатьків, дехто розмовляв сам із собою. 

Медогляд тривав недовго. У висновку лікарі написали, що чоловік придатний до служби. РІч у тім, що ВЛК не слухають скарги своїх "пацієнтів". Вони ухвалюють рішення щодо придатності або непридатності військовозобов'язаних на основі медичних довідок, які їм надають. 

Військовозобов'язаний повідомив ТЦК, що сам виховує неповнолітню доньку, але не надав документів на підтвердження своїх слів. Попросив виписати повістку на відправку в навчальний центр і відпустити на кілька днів додому, щоб прилаштувати дитину до батьків. Попри обіцянки піти назустріч, військові привезли чоловіка в збірний пункт. Там він пробув приблизно три тижні. Кілька разів його возили по навчальних центрах у різних регіонах. Зрештою вдалося оформити в "учебку" на заході України.

– Одночасно зі мною у "розподільнику" був 50-річний батько трьох дітей, який має інвалідність. Він намагався пояснити військовим свою ситуацію, але йому сказали: "Ху*м ти навчився користуватися, а йти захищати своїх дітей не хочеш?"" – розповідає УП новобранець.

– Тут перебувають усі – від ВІЛ-інфікованих та хворих на гепатит до людей із відкритою формою сифілісу. Сердечники, епілептики й ті, хто має психічні відхилення – тут норма. Від них відмовляються в усіх "учебках", але їх все одно тримають у збірних пунктах і катають по різних регіонах із надією кудись оформити, – додає інший співрозмовник УП серед мобілізованих, який два тижні перебував у тому самому збірному пункті в Києві.

У командуванні Сухопутних військ запевняють УП, що тривале перебування непридатних у "розподільниках" – не системна ситуація. Але такі випадки трапляються через "завантаженість ВЛК, необхідність повторного медичного огляду або уточнення документів". 

Також у КСВ наголошують, що придатність до служби визначається виключно військово-лікарськими комісіями, а територіальні центри комплектування не мають повноважень визнавати громадянина придатним або непридатним. 

Якщо ТЦК мобілізували непридатних, такі випадки перевіряються, винні відповідають перед законом, стверджують у командуванні. Статистику покараних військових територіальних центрів комплектування УП не надали. 

До слова, всередині березня 2025-го Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт, який передбачає позбавлення волі від 3 до 8 років для представників ТЦК і ВЛК за умисні порушення під час мобілізації. Наразі документ готується до розгляду і ухвалення в цілому.

Відповідь управління комунікацій командування Сухопутних військ Збройних сил України на запит УП щодо мобілізації непридатних громадян і їхнього перебування у збірних пунктах

Пересування "розподільниками" обмежене для військовозобов'язаних, бо це режимний об'єкт. В закритому приміщенні швидко розносяться віруси. Тому багато хто хворіє у збірних пунктах, говорять п'ять співрозмовників УП, які були там. Один із них зліг із температурою 40 за кілька днів після того, як ТЦК привезли його в "розподільник" на заході. Медик лікував чоловіка аспірином, але краще не ставало. Прохання викликати "швидку" ігнорували. А потім узагалі повезли хворого в "тур" навчальними центрами.

[BANNER3]

Зона розподілу. Як ТЦК возять чоловіків в "учебки"

Щоранку в "розподільники" приїжджають автобуси, аби забрати військовозобов'язаних і розвести по навчальних центрах.

– Якщо хтось відмовляється їхати в "учебки", ТЦКашники заламують і силою запихають у автобус. Іноді люди намагаються втекти на зупинках або вистрибують із вікон у дорозі, – розповідає УП один із новобранців, якого прийняли в навчальний центр з третього разу. Він провів у збірному пункті в Києві майже два тижні.

Навчальні центри з різних причин можуть відмовитися від військовозобов'язаних, яких привозять співробітники ТЦК. Насамперед не приймають громадян, які мають проблеми зі здоров'ям, зокрема з алкогольними і наркотичними залежностями, хронічно хворих, що прописано у висновку ВЛК. 

Ще одна причина – в чоловіка є потенційне право на відстрочку, але під час "бусифікації" він не мав документів, щоб це підтвердити. В "учебках" відмовляються від таких громадян, бо не хочуть займатися їхнім звільненням, якщо вдасться підтвердити відстрочку.

– У мене кілька сотень алкоголіків і наркоманів, які раз на місяць приходять у ТЦК і катаються по навчальних центрах. Вони не переживають, що їх заберуть у армію, тому без проблем щомісяця відмічаються і їздять по "учебках", – каже УП співробітник територіального центру комплектування на заході України. 

Аби прилаштувати хронічно хворих і залежних "бусифікованих", які тижнями перебувають у збірних пунктах, співробітникам ТЦК доводиться вмовляти командирів військових частин забрати їх. Кілька сержантів і офіцерів із різних бригад розповідають УП, що їм у комплекті з "бусифікованими" привозили невеликі презенти у вигляді алкоголю та харчів.

Недоліки планування. Чому ТЦК "бусифікують" хворих і залежних

Генеральний штаб ЗСУ щомісяця визначає план мобілізації по Україні. Обласні територіальні центри комплектування розподіляють бажані кількісні показники між районними. 

В управлінні комунікацій командування Сухопутних військ пояснили УП, що мобілізаційні плани формуються за потребами конкретних військових частин, враховуючи їхні втрати, завдання й обстановку на фронті. 

Відповідь управління комунікацій командування Сухопутних військ Збройних сил України на запит "Української правди" щодо принципів формування мобілізаційних планів

Двоє військовослужбовців, які працюють у територіальних центрах комплектування на півночі та півдні, на умовах анонімності розповідають УП, що в середньому їхнім ТЦК вдається закривати плани приблизно на 50%. 

Такий відсоток підтверджує і співрозмовник, ознайомлений зі звітами щодо мобілізації. Це середній показник по всій Україні, в різних областях цифри різняться.

[BANNER4]

– Ідеальні показники по всій Україні – 30 тисяч новобранців щомісяця. Так було одразу після ухвалення закону про мобілізацію. Згодом кількість мобілізованих почала зменшуватися, потім знову підвищилася. Зараз маємо середні показники. 

Якби ТЦК набирали кілька десятків тисяч здорових бійців, було би добре. Але ж вони мобілізують усіх, кого вдалося зловити. Частина з них тікає, а частина сидить по збірних пунктах або навчальних центрах, бо їх ніхто не хоче брати, – не під запис пояснює УП посадовець, який має доступ до "мобілізаційних" звітів. 

– Доводиться брати і хворих, і залежних, щоби перевіряючі органи з Києва не запитували, чому в нас низькі показники мобілізації. Генштаб і командування Сухопутки бачать лише статистику, а чи є в людей проблеми зі здоров'ям – ні, – каже УП військовий одного з обласних ТЦК. 

За невиконання мобілізаційних планів військових територіальних центрів карають доганами, пониженнями в посадах, а подекуди навіть відправками на "нуль". Будь-які "дисциплінарки" – суттєвий удар по зарплаті. Співробітники ТЦК отримують трохи більше ніж 20 тисяч гривень на місяць, за наявності доган – удвічі менше.

***

Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю угорському виданню Válasz Online, опублікованому 10 червня 2025-го, заявив, що Україна може мобілізувати 27 тисяч військовозобов'язаних щомісяця. 

– Бувало таке, що зі 150 чоловіків, яких нам привозили військові ТЦК, ми відбирали лише трьох, – розповідає УП не під запис начальник штабу батальйону однієї з механізованих бригад, яка самотужки проводить базову загальновійськову підготовку.

– Оскільки наш підрозділ тиловий, потреби в абсолютно здорових військовозобов'язаних немає. Ми зазвичай набираємо придатних до служби в небойових частинах або чоловіків віком 50+. Але навіть за таких умов мобілізуємо всього 30–35% із доставлених, – додає штаб-сержант іншої бригади ЗСУ.

Нинішня ситуація з мобілізацією в Україні нагадує замкнене коло: гонитва за цифрами у звітах щодо виконання мобілізаційних планів триває, а бійців на передовій і далі критично бракує. 

Співробітники ТЦК самі не в захваті від методів, якими доводиться закривати плани. 

На початку червня 2025-го представники територіального центру комплектування на заході України привезли групу новобранців на "оглядини" в одну з військових частин. Командир погодився взяти лише одного чоловіка. Військовослужбовець територіального центру комплектування бідкався, що отримає покарання від начальника, просив забрати ще бодай двох – трьох. 

Командир запропонував йому допомогу – перевестися з ТЦК до своєї частини. Військовий охоче прийняв пропозицію. І поїхав домовлятися з начальником про переведення.

Мабуть, найвлучніше ситуацію, яка на сьогодні склалася з мобілізацією, описує 51-річний доброволець Володимир Регеша з позивним "Santa", який понад десятиліття воює за Україну: "В протистоянні між ТЦК і потенційними мобілізованими мені чомусь бува соромно за обидві сторони. І за самі визначення "протистояння" та "сторони" соромно".

Ангеліна Страшкулич, УП