Війна не скасовує кліматичних викликів: хвилі спеки, сильні зливи та підтоплення, забруднення повітря і шум продовжують ускладнювати й без того непросте життя українців. Проте наші міста можуть ставати стійкішими вже сьогодні завдяки природоорієнтованим рішенням – ефективним і доступним підходам, які використовують природні процеси для розв’язання екологічних проблем. Київ активно впроваджує такі ініціативи вже сьогодні, і його досвід може стати прикладом для інших міст України. Як це працює і чому це важливо?

Що таке природоорієнтовані рішення?

Це підходи, які залучають природу для вирішення міських проблем, пов’язаних з довкіллям: від підтоплень і спеки до забруднення повітря та втрати біорізноманіття. Це не просто озеленення, а комплексні рішення, що покращують якість життя, економлять ресурси та підтримують екосистеми. Наприклад, дощові садки запобігають підтопленням, "зелені" стіни зменшують шум і пил, а відмова від косіння охолоджує міські поверхні.

"Зелені" стіни

Активно впроваджувати природоорієнтовні рішення Київ почав влітку 2022 року з проєкту #МістоЖивихСтін – ініціативи з популяризації вертикального озеленення. Це поширена у світі практика збільшення площі зелених насаджень за рахунок висадження рослин на вертикальних поверхнях – стінах та парканах.

Науково доведено, що таких підхід срияє поліпшенню якості повітря за рахунок поглинання забруднювачів, знижує температуру поверхонь та зменшує навантаження на каналізацію за рахунок поглинання дощової води.

"Зелена" стіна на вул. Покровській у Подільському районі Києва

І хоча класичні "зелені" стіни можуть бути досить дороговартісними, адже потребують спеціальної інфраструктури, систем поливу та постійного догляду, існує альтернатива – стіни, сформовані завдяки в’юнким рослинам. Наприклад, виноград Вічі є чудовим рішенням для покриття великих площ огороджень, непривабливих бетонних блоків, парканів і стін. Ця виноградна лоза є недорогою, вона легко чіпляється за стіни, тому не вимагає особливої опори і не руйнує поверхні. Ми в Києві зробили ставку саме на неї, висадивши понад тисячі паростків винограду Вічі в різних районах столиці.

Луки та ділянки без скошування

У 2023 році Київ розпочав експеримент із відмови від косіння на окремих ділянках за численними проханнями містян. В результаті в кожному районі столиці були визначені ділянки, де комунальники не скошують траву взагалі. Окрім очевидної економії ресурсу, такий підхід сприяє покращенню водного балансу ґрунту, зниженню шумового та повітряного забруднення. А для того, щоб кияни розуміли, що перед ними – не занедбана ділянка, а продумане природоорієнтоване рішення, ми розмістили на місцях спеціальні інформаційні таблички.

Ділянка без скошування на Подільському узвозі в Києві

Паралельно з відмовою від косіння, ми запустили ще один експеримент – ділянки з декоративними луками. Висадження багаторічних лучних трав в місті приносить численні екологічні переваги: зменшення ерозії ґрунту, поглинання дощової води та зниження ефекту "теплових островів". Важливим плюсом цього підходу є забезпечення харчуванням комах-запилювачів, що своєю чергою сприяє розвитку біорізноманіття. А ще такі ділянки потребують мінімального догляду і просто чудово виглядають.

Декоративні луки у Дніпровському районі Києва 

Дощові садки

Наступним впровадженим у Києві природоорієнтовним рішенням стали дощові садки. Це спеціально створені заглиблені клумби, що допомагають збирати, очищати та утилізовувати дощову воду. Вони складаються з вологолюбних багаторічних рослин та дренажного шару, що сприяє природному фільтруванню води та її поверненню у природний цикл. Завдяки спеціальній конструкції вода, що стікає з доріг та тротуарів, затримується у садку, поступово проникає в ґрунт і очищується.

Дощовий садок на Контрактовій площі у Подільському районі

Таким чином дощові садки не лише розвантажують дренажну систему міста, а й допомагають зберігати водний баланс. У Києві такі садки з’явилися в зонах, схильних до підтоплень, поєднуючи практичність із привабливим виглядом. Рослини в них також створюють середовище для комах-запилювачів, сприяючи біорізноманіттю.

Будиночки для комах

Ще одним реалізованим у Києві природоорієнтованим рішенням стали будиночки (або, як їх ще називають, – готелі) для комах. Це невеликі конструкції з дерева, соломи, шишок, бамбукових паличок та інших природних матеріалів, встановлені у міських зелених зонах. Як можна здогадатися з назви, будиночки покликані подарувати прихисток корисним комахам: бджолам, сонечкам, жужелецям та іншим.

Будиночок для комах у парку з водними обʼєктами вздовж проспекта Романа Шухевича, Деснянський район Києва

Такі комахи дуже важливі для природи: вони запилюють рослини, допомагають боротися зі шкідниками і покращують ґрунт. Але через умови життя в місті, зміну клімату, нестачу їжі, хвороби, паразитів і використання пестицидів їх стає все менше. Щоб допомогти комахам вижити, ми і встановлюємо для них спеціальні будиночки, в яких ті можуть сховатися від негоди, хижаків, зберігати їжу та вивести потомство.

Мертва деревина

Попри похмуру назву, це рішення є надзвичайно корисним для довкілля і, що важливо, є абсолютно безкоштовним у реалізації. Йдеться про практику залишати стовбури сухих дерев або їх частини в парках та скверах для підтримки екосистеми. Хоча на перший погляд такі залишки можуть здаватися "непотрібними", насправді мертва деревина є важливою: вона створює середовище для життя комах, птахів, дрібних ссавців, рептилій, амфібій та мікроорганізмів, які розкладають деревину і збагачують ґрунт корисними речовинами. До того ж відмерлі стовбури довгий час утримують вуглець, зменшуючи його викиди в атмосферу й допомагаючи боротися зі зміною клімату.

"Мертва" деревина у Голосіївському парку імені Максима Рильського

Надихнувшись досвідом багатьох європейських міст, ми свідомо відмовилися від повного прибирання сухостою в зелених зонах столиці і залишили безпечні елементи мертвої деревини. Таке рішення сьогодні можна побачити в кожному районі столиці.

"Зелені" вуличні меблі

Ще одне природоорієнтоване рішення, яке Київ впроваджує другий рік поспіль, – це вуличні меблі з озелененням. Це більше, ніж просто лавки посеред вулиці: це спеціальні конструкції з природних матеріалів, які поєднують місця для відпочинку з зеленими насадженнями. Ми розміщуємо такі меблі у громадських просторах, не тільки створюючи затишок, а й допомагаючи боротися із хаотичним паркуванням та тротуарах.

"Зелені" вуличні меблі на вул. Дорогожицькій у Шевченківському районі Києва 

Завдяки таким недорогим рішенням вулиці стають зручнішими для пішоходів, а міський простір – більш впорядкованим. А ще рослини у вуличних меблях підтримують біорізноманіття, допомагають гармонійно поєднати природу з сучасною інфраструктурою та просто піднімають настрій.

Що далі?

Це далеко не вичерпний перелік природоорієнтованих рішень, які вже впроваджено в Києві за останні три роки. Ознайомитися з іншими підходами, які використовують природні процеси для розв’язання екологічних проблем і вже реалізуються у столиці, можна на сайті Київського Будинку природи. 

Досвід столиці показує, що природоорієнтовані рішення можна і потрібно впроваджувати. Головне – почати з невеликих кроків, поступово масштабуючи підходи і продовжуючи експерементувати. Наприклад зараз ми тестуємо принцип Міявакі – швидкого створення щільних мінілісів за спеціальною японською технологією. Вона дозволяє за кілька років виростити стійку, самодостатню екосистему на невеликій ділянці міської землі.

Ми переконані: навіть у найскладніші часи можна знаходити можливості для створення більш стійкого і дружнього до природи середовища. Тому закликаємо інші міста долучатися: впроваджувати природоорієнтовані рішення, адаптувати досвід інших і розвивати власні зелені ініціативи.

Олександр Возний, директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА