Залог как инструмент давления в уголовных производствах
www.pravda.com.ua
Wed, 07 May 2025 08:00:00 +0300
Уявіть себе на місці людини, яку щойно затримали.
Вас ще не визнали винним, слідство триває, суд ще далеко.
Вам пропонують свободу, але за гроші.
І сума застави, встановлена судом, виявляється настільки великою, що ви ніколи її не назбираєте.
В результаті ви залишаєтеся у СІЗО.
То що це правосуддя чи прихований тиск Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом КПК, застава це гроші, які людина вносить на рахунок суду, щоб гарантувати свою присутність під час слідства й судових засідань.
Якщо підозрюваний порушує свої зобовязання ці кошти переходять державі.
Але якщо суд встановлює заставу, явно завищену і непомірну для людини, то ця гарантія перетворюється на інструмент примусу.
Правоохоронці та судова система отримують можливість використовувати заставу як засіб тиску, щоб змусити людину співпрацювати і не чинити опору.
Правові стандарти Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що застава це не покарання і не компенсація завданої шкоди.
Її головна мета гарантувати, що людина не втече і зявиться до суду.
Саме тому при визначенні розміру застави важливо враховувати, чи дійсно підозрюваний може її сплатити, яке в нього майно, які стосунки з поручителями, і чи буде ця сума реальною мотивацією не порушувати обовязки.
Крім того, суд зобовязаний чітко пояснити, чому визначена саме така сума інакше це може вважатися порушенням прав людини.
В Україні ці принципи відображені в Кримінальному процесуальному кодексі.
Закон вимагає, щоб суд враховував майновий і сімейний стан людини, а також характер обвинувачення і можливі ризики.
Існують чіткі межі для застав залежно від тяжкості злочину від кількох тисяч до понад 900 тисяч гривень.
Водночас у виняткових випадках суд може призначити більшу суму, але лише якщо доведе, що стандартна застава не забезпечить належної поведінки підозрюваного.
В іншому разі це може стати інструментом тиску, а не правосуддя.
Українські реалії Не претендуючи на всеосяжність вибірки, цікаво подивитись, як вказані вимоги виконуються Вищим антикорупційним судом далі ВАКС.
Особливо щодо застав у виключних випадках, які вимагають додаткового обґрунтування.
Адже суспільний запит на боротьбу з корупцією часто змушує правоохоронні органи та суди зрізати кути, полегшуючи собі шлях до засудження обвинуваченого.
З початку 2025 року слідчі судді ВАКС 6 разів застосували заставу в більшому розмірі, ніж встановлено КПК.
У всіх провадженнях або апеляційна палата залишила ухвалу слідчого судді без змін або рішення не оскаржувалось.
Очевидно слабкою стороною розглянутих ухвал є обґрунтування, чому застава у зазначених в КПК межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обовязків.
Виявляється, слідчі судді частіше за все вдаються до формального цитування положень КПК та опису обставин, обовязкових для врахування при визначенні розміру застави.
При цьому проаналізовані судові рішення не містять жодного аналізу, як певні обставини вплинули на розмір обраної застави.
А головне, у чому полягає виключність випадку.
Перший приклад ухвала від 15 січня 2025 року провадження 1кс/991/199/25.
Уявіть ситуацію слідчий суддя визнає, що детектив НАБУ запросив явно завищену заставу, яка не відповідає власне інституту застави і сам же нагадує, що застава це не покарання, а лише спосіб переконати людину приходити до суду.
Суддя прямо пише, що у підозрюваного та його родини все майно знаходиться на тимчасово окупованій території, і зрозуміло, що людині нема чим платити.
Логічно було б чекати тут зменшення суми до адекватного рівня.
Але що робить суддя Він ніби забуває власні слова й оголошує заставу в 2 мільйони гривень, заявляючи так як інкриміноване кримінальне правопорушення є особливо тяжким, саме такий розмір застави є достатнім.
Яка логіка в тому, щоб спочатку визнати неплатоспроможність підозрюваного, а потім визначити заставу на мільйони, слідчий суддя не пояснює.
Другий приклад ухвала від 15 січня 2025 року провадження 1кс/991/291/25.
Слідчий суддя зазначає, що підозрюваний лише пособник злочину, а значить, має менш значну і протиправну роль.
Майна у нього немає взагалі ні будинку, ні машини, ні заощаджень, бо всі рахунки давно заарештовані за борги.
Фактично перед нами людина з порожніми кишенями.
Але як реагує суд Після переліку цих фактів суддя видає рішення клопотання належить задовольнити частково із визначенням суми застави як у виключних випадках в розмірі 3 028 000 грн.
Виходить, єдине виключне тут це повна неспроможність людини оплатити таку заставу.
Виникає питання це справедливість чи замаскований тиск Третій приклад ухвала від 27 січня 2025 року провадження 1кс/991/561/25.
Найкоротше і, мабуть, найбільш показове рішення ВАКС.
Тут слідчий суддя не став марнувати час на пояснення.
Він просто написав, що зважаючи на тяжкість злочинів та індивідуальні особливості підозрюваного застава має бути встановлена в розмірі 15 мільйонів гривень.
Що за особливості такі, які дозволяють переступити через межі, встановлені законом Про це суддя не сказав ні слова.
Просто виніс своє рішення, ніби 15 мільйонів це кишенькові гроші, і ніяких пояснень тут бути не повинно.
Це виглядає як демонстративний жест, а не як юридично обґрунтоване рішення.
Ці три історії тривожні сигнали того, як судді перетворюють заставу з інструменту справедливості в інструмент залякування й тиску.
І саме це називають суддівським свавіллям коли закон і здоровий глузд програють суддівському переконанню.
Справжнім апогеєм юридичної абсурдності стала ухвала Апеляційної палати ВАКС від 21 січня 2025 року провадження 11сс/991/76/25.
Судді там фактично заявили якщо справа розглядається саме в Антикорупційному суді, то вона автоматично є винятковою, а отже, і застава має бути винятково великою.
Їхня логіка така оскільки ВАКС створено для особливо чутливих справ, то й звичайні межі закону тут, мовляв, не працюють.
Виходить, сам факт розгляду справи в антикорупційному суді вже є підставою, щоби змусити підозрюваного платити більше.
Але це і є правовий нігілізм.
Бо закон один для всіх.
Його межі не можуть розширюватися лише тому, що справа гучна, а суд спеціалізований.
Таке викривлення сенсу закону це підміна права уявленням суду про доцільність.
Коли суддя не пояснює, чому саме в цій справі застава має бути вищою, а просто каже тому що це ВАКС, ми маємо не правосуддя, а довільне трактування закону.
А це небезпечний сигнал завтра будьякий суд може визнати свою винятковість і винятково поводитись.
Читайте також колонку судді Вищого антикорупційного суду Ще раз про розмір застав, які визначаються підозрюваним у корупції І що ж в результаті Застава як запобіжний захід задумувалась законодавцем як спосіб уникнути тримання під вартою там, де в цьому немає реальної потреби.
Якщо суму застави визначати відповідально й ретельно, аналізуючи майно людини, тяжкість злочину, ризики втечі вона дійсно може стати гарантією того, що підозрюваний зявиться в суді.
В ідеалі це механізм, який справедливо балансуватиме інтереси слідства і права людини.
Але реальність українських судів, як бачимо з ухвал ВАКС за перші місяці 2025 року, зовсім інша.
Судді часто просто цитують положення Кримінального процесуального кодексу, формально перелічують стандартні фактори, і замість реального аналізу ставлять суми застави, які перевищують межі, встановлені законом, без будьякого зрозумілого пояснення.
Це вже не справедливий баланс, а відвертий процесуальний тиск.
У результаті застава стає не гарантією виконання обовязків, а юридичним інструментом примусу для людини, винуватість якої ще навіть не доведена.
Карл Волох
Последние новости
больше новостей