Добропорядочность в высшем образовании – неотъемлемая часть европейского будущего Украины
www.pravda.com.ua
Sat, 03 May 2025 10:00:00 +0300
Доброчесність є однією з основних цінностей, яку поділяє Європейський Союз і якої очікує від країн, що прагнуть стати його частиною.
Вона має проявлятись в усіх сферах суспільного життя від публічного управління до бізнесу.
Але щоб доброчесність стала реальною нормою, а не просто гаслом, її необхідно формувати і саме вища освіта відіграє у цьому ключову роль.
Тут закладаються базові уявлення про етичну поведінку, відповідальність і повагу до правил, які потім впливають на дії людей у професійному житті.
Тому боротьба з плагіатом, корупцією та іншими порушеннями це про внутрішні реформи, а також про готовність України бути частиною єдиного європейського освітнього простору. Коли мова йде про рух України до членства в Європейському Союзі, одним із ключових інструментів оцінки прогресу є звіт Європейської комісії в межах Пакету розширення.
В звіті за 2024 рік Україна отримала комплексну оцінку виконання зобовязань, зокрема у сферах верховенства права, боротьби з корупцією, а також реформування системи освіти.
Окрему увагу ЄС приділила питанням доброчесності як у сфері державного управління, так і в окремих сферах, зокрема, вищої освіти. Україні слід розділити юридичну освіту та підготовку правоохоронних органів, а також слід посилити та уніфікувати стандарти юридичної освіти, правила вступу, ліцензування та фінансування, при цьому збільшуючи увагу до законодавства ЄС, практичних юридичних навичок та доброчесності, вказано у звіті Єврокомісії.
Загалом же, питання доброчесності проходить червоною ниткою крізь такі сфери як судоустрій та основоположні права зокрема, щодо доброчесності суддів , кримінальна юстиція в контексті відбору керівництва відповідних органів, які володіють належним рівнем доброчесності, а також згадується у сферах енергетики створення прозорого оптового ринку електроенергії , публічних закупівель в контексті оцінки ризиків у межах замовників, внутрішнього та зовнішнього контролю і вищої освіти зокрема у контексті правничої освіти. Доброчесність зараз є важливим інструментом для зменшення корупції в Україні.
Вона поступово стає невідємною частиною законів й базується на особистих етичних принципах, професійній чесності та готовності діяти відповідно до того, що очікує суспільство.
Європейська інтеграція України вимагає перетворення освіти на простір, де цінності не лише проголошуються, а й реалізуються, що створює образ держави, заснованої на принципах свободи, відповідальності та верховенства права.
Вища освіта це сама та сфера, де формується професійна компетентність та етичні погляди майбутніх фахівців.
Вона має створювати культуру, де доброчесність є основою для побудови відповідального та прозорого суспільства, адже випускники університетів згодом обіймають посади в органах влади, судовій системі, бізнесі, медіа чи громадському секторі.
Одним з найбільших викликів наразі є перетворення системи освіти на простір, де цінності не проголошуються, а реалізуються.
Саме через реальні зміни в університетському середовищі формується образ держави, здатної жити за принципами свободи, відповідальності та верховенства права.
Як Україна вже впроваджує доброчесність у вищій освіті Отже, цілком логічне питання яким чином Україна впроваджує принципи доброчесності у сфері вищої освіти Які ініціативи стосовно цього існують Чи має держава мати монополію в цьому питанні Впровадження принципів доброчесності в навчання передбачає створення освітніх центрів, де чесність і відповідальність стають нормою. Український досвід свідчить, що найбільш ефективні практики впровадження доброчесності зявляються саме на стику зусиль трьох сторін держави, закладів освіти та громадськості, де перша задає рамки, другі беруть на себе відповідальність за впровадження, а треті забезпечують незалежний контроль, підтримку і натхнення для інституційних змін.
У цьому контексті варто звернути увагу на конкретні ініціативи, які вже сьогодні впроваджуються в українській системі вищої освіти та спрямовані на розвиток культури доброчесності.
Нижче розглянемо кілька прикладів таких практик, що охоплюють як формальну освіту, так і інституційні механізми підтримки доброчесності Магістерська програма Антикорупційні студії від ACREC та Національного університету КиєвоМогилянська академія Магістерська програма Антикорупційні студії, створена спільно з кафедрою політології НаУКМА, за ініціативою Міждисциплінарного науковоосвітнього центру протидії корупції ACREC, є одним із прикладів того, як в українській вищій освіті починають активно впроваджувати принципи доброчесності.
У рамках цієї програми велику увагу приділяють контролю за дотриманням стандартів як навчальних, так і етичних.
Важливо звернути увагу, що справа не лише в правилах і стандартах.
Однією з ключових переваг цієї магістерської програми є активне залучення викладачівпрактиків із державного та громадського секторів, а також іноземних лекторів, які приносять нові підходи до викладання, академічної етики й комунікації зі студентами.
Завдяки цьому навчальний процес поєднує теорію з живою практикою, демонструючи, як функціонує система, в якій доброчесність є не формальністю, а щоденною нормою поведінки.
Цей підхід органічно доповнює загальну атмосферу КиєвоМогилянської академії, де традиційно культивується культура відкритості, поваги до академічної свободи та етичних стандартів.
Ще одна важлива риса програми міждисциплінарність.
Тут корупцію розглядають не лише як юридичне порушення, а як комплексне соціальне, політичне, економічне та етичне явище. Такий широкий аналітичний горизонт дозволяє студентам глибше усвідомити, що боротьба з корупцією неможлива без системного утвердження доброчесності на особистісному, професійному та інституційному рівня, наголошує Оксана Нестеренко, виконавча директорка центру ACREC Національного університету КиєвоМогилянська академія.
Курс Етика та доброчесність в правничій професії від Фундації DEJURE Ще одним важливим прикладом впровадження принципів доброчесності в освіті є курс Етика та доброчесність у правничій професії, розроблений Фундацією DEJURE.
Ідея створення цього курсу зявилась після дослідження, яке було проведено у 2021 році, і яке показало, що курси з етики для правників є переважно або вибірковими, або їм бракує практичної орієнтованості. Курс складається з кількох модулів, у яких розглядаються реальні ситуації з практики, що дозволяє студентам краще усвідомити важливість етичних норм у правничій професії.
Окрім теоретичних знань, студенти отримують можливість працювати з практичними кейсами, що сприяє розвитку навичок ухвалення етичних рішень у складних ситуаціях.
Також цей курс є важливою складовою професійної підготовки юристів, оскільки дозволяє їм усвідомити відповідальність за дотримання високих етичних стандартів, що, в свою чергу, сприяє формуванню довіри до правової системи в Україні та підвищенню якості правничих послуг. Для досягнення цілей судової реформи недостатньо перевіряти на доброчесність лише тих, хто вже працює в системі або заходить у неї через конкурси.
Важливо, щоб правники ще під час навчання в університеті розуміли, що таке доброчесність.
Якщо в університеті ці практики недієві або формальні студенти просто не повірять, що почесному взагалі можливо.
А це формує шкідливі переконання, з якими вони потім приходять у правничу професію, зазначає Катерина Катерина Грищенко, аналітикиня Фундації DEJURE.
Ініціативи Офісу доброчесності НАЗК Офіс доброчесності Національного агентства з питань запобігання корупції НАЗК також активно працює над впровадженням принципів доброчесності в освітній процес. Для студентів створено навчальну дисципліну Антикорупція та доброчесність, яку у 20242025 навчальних роках вивчають понад 8000 студентів у 80 українських університетах.
Окрім цього, доступний відкритий онлайнкурс YOUніверситет.
Викладачі мають змогу проходити онлайннавчання на платформі study.nazk, де розміщені курси 6 кроків до доброчесності та спеціалізований курс для викладачів антикорупційної дисципліни.
Регулярно проводяться вебінари та тренінги.
Адміністрації закладів освіти отримують методичні рекомендації з розбудови доброчесного освітнього середовища від прозорого адміністрування до академічної доброчесності та ефективних антикорупційних політик.
Паралельно НАЗК аналізує корупційні ризики в освіті та розробляє практичні рішення для їх усунення.
Ми віримо, що університети можуть бути не лише центрами знань, а й осередками формування цінностей і саме доброчесність є тією основою, яка наближає нас до європейської освітньої ідентичності, коментують у Офісі Доброчесності НАЗК.
Чи є доброчесність у вищій освіті передумовою євроінтеграції Безумовно, доброчесність у сфері вищої освіти є важливою складовою євроінтеграційного процесу України.
Хоча вона не фігурує як окрема вимога в Угоді про асоціацію чи формальних критеріях вступу до ЄС, її наявність прямо впливає на здатність держави відповідати базовим європейським цінностям таким як верховенство права, прозорість, доброчесне врядування та дотримання прав людини. Ці підходи повністю узгоджуються з міжнародними документами у сфері вищої освіти, зокрема з Бухарестською декларацією, ухваленою в рамках Болонського процесу.
У цьому документі підкреслюється, що етичні стандарти у вищій освіті є ключовими для формування відповідальних громадян і професіоналів, розвитку критичного мислення, забезпечення академічної свободи та довіри до університетів як суспільно значущих інституцій.
Декларація також наголошує, що якісна освіта базується не лише на знаннях, а й на цінностях, і саме доброчесність є тим фундаментом, який дозволяє освіті виконувати свою трансформаційну роль у суспільстві.
На думку представників Офісу Доброчесності НАЗК, У європейській освітній системі доброчесність це не лише академічна чесність.
Це комплексне поняття, що охоплює управлінську прозорість, рівність доступу,запобігання корупції у розподілі ресурсів, етичне керування університетами,доброчесність у науковій діяльності тощо.
Відтак, формування доброчесного освітнього середовища це безпосередній внесок у виконання зобовязань України за Угодою Про асоціацію з ЄС та інтеграцію до Європейського простору вищої освіти.
Фундація DEJURE акцентує на тому, що мова йде не лише про цінності, а й про якість освіти й ефективність майбутніх державних інституцій Ефективні практики академічної доброчесності є складовою якісної освіти.
Якщо оцінки/дипломи можна купити чи отримати в інший недоброчесний спосіб, якщо дипломи отримують ті, хто мав би бути відрахований за плагіат чи інші серйозні порушення, то на виході з університетів ми не отримаємо достатньо кваліфікованих правників.
Професійна складова майбутніх суддів, адвокатів, прокурорів, нотаріусів, інших публічних службовців з правничим дипломом є важливою для євроінтеграції, якщо ми хочемо будувати сильні демократичні інституції.
Керівниця освітніх програм центру ACREC, завідувачка кафедри політології Національного університету КиєвоМогилянська академія Маргарита Чабанна, наводить приклад НаУКМА як університету, що впроваджує європейські підходи до доброчесності Так, доброчесність у сфері освіти є важливою передумовою євроінтеграції, адже вона демонструє відповідність європейським цінностям і стандартам.
Наприклад, в НаУКМА це проявляється, зокрема, у впровадженні політик академічної доброчесності студенти підписують декларації, розроблені на основі європейських кодексів ALLEA, ENAI, вивчають спеціальні курси разом з іноземними викладачами та проходять навчання відповідно до міжнародних стандартів.
Роботи перевіряються на плагіат, а якість освітнього процесу моніториться, що підвищує прозорість і зміцнює довіру до української вищої освіти як частини спільного європейського простору.
Доброчесність є не лише маркером внутрішньої готовності до змін, а й запорукою довіри з боку європейських партнерів.
Підтримка та розвиток доброчесності мають відбуватися через синергію зусиль держави, університетів, громадського сектору та міжнародних інституцій.
Тільки за такої умови доброчесність перестане бути лише декларацією і стане реальною культурною нормою, що визначатиме майбутнє української освіти і самої країни.
Андрій Білецький, адміністративний директор центру ACREC, член Наглядової ради Transparency International Ukraine, секретар Громадської ради при НАЗК.
У співавторстві з Кароліною Шмалько, проєктною асистенткою ACREC.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду Відродження в рамках спільної ініціативи Вступаємо в ЄС разом.
Матеріал представляє позицію авторів і не обовязково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду Відродження.
Последние новости
больше новостей