Переговори щодо мирної угоди, які сьогодні мали відбутися у Лондоні, понижені у статусі до офіційних і закриті для медіа. Напередодні стало відомо, що у Лондон не полетить державний секретар США Марко Рубіо, а сьогодні, за даними Sky News, зустріч відклали міністри закордонних справ Великої Британії, США, Франції, Німеччини та України. Усе ніби-то через потенційну зміну статусу Криму.

Одна із найбільш дражливих тем, яка мала сьогодні обговорюватись –  визнання Вашингтоном півострова російським. Що така тема на столі –  раніше розповіли журналісти The Washington Post.  Їхні джерела твердять: цей факт йде "в комплекті" зі скасуванням санкцій, накладених на Росію за захоплення півострова. Якщо скасування підтвердиться, то це може вплинути на всю архітектуру обмежень проти Росії, яку Україна та світ відбудовували 11 років (але, відверто кажучи, системно – із початку повномасштабного вторгнення).

У 2014-му США розпочали російсько-українську санкційну програму (The Ukraine/Russia-related sanctions program) – вона стала відповіддю на російську окупацію Криму та частини сходу України. Першим став указ Барака Обами № 13660, яким президент оголосив надзвичайний стан, щоб усунути загрозу, яку становили дії та політика певних осіб, котрі підривали демократичні процеси та інститути в Україні; загрожували миру, безпеці, стабільності, суверенітету та територіальній цілісності України. Згодом того ж року були підписані ще три укази, які розширювали сферу дії надзвичайного стану.

Кого вони стосувалися і що обмежували? Санкції застосовувалися:

• проти осіб, відповідальних або причетних до певної діяльності щодо України; 
• проти посадових осіб Уряду Російської Федерації; 
• проти осіб, які працюють у сфері виробництва озброєнь або пов'язаних з ними матеріальних засобів Російської Федерації; 
• проти фізичних та юридичних осіб, які діють на території Криму.

Також ці документи дозволили запровадити санкції щодо суб’єктів господарювання, які працюють у певних секторах економіки РФ, а ще заборонили імпорт або експорт товарів, послуг або технологій до або з Криму. А також нові інвестиції у півострів громадянами Сполучених Штатів.

Укази стали рамковими документами, які створили правове підґрунтя для запровадження санкцій проти РФ і надали Міністерству фінансів  США інструменти для подальшої роботи. Тоді, у 2014-му,  під санкції потрапили 461 особа та установа, зокрема банки "Россия" та РНКБ, так звані "ЛНР" та "ДНР", ПВК "Вагнер". 

Американці засанкціонували і деякі військові підприємства, які фігурують у дослідженні НАКО, присвяченому  іноземним деталям у російських КАБах – це зокрема, НВО "Базальт" і корпорація "Тактическое ракетное вооружение". Укази також стали підґрунтям для секторальних санкцій проти ключових галузей економіки Росії, зокрема, фінансової, енергетичної та оборонної.

У 2018-му Дональд Трамп та  у 2022-му Джо Байден видали нові укази, що спирались на поточний надзвичайний стан та розширювали його. У лютому 2025 року, за своєї нової каденції,  президент Трамп подовжив надзвичайний стан, запроваджений указом 13660, ще на один рік.

І що матимемо тепер, за умови що американці усе ж визнають Крим російським? Якщо президентські укази скасувати – усі санкції, накладені на їхній основі, можуть втратити чинність. І це потенційно вплине не лише на обмеження, що запроваджувались через анексію Криму, а й усю санкційну політику США щодо Росії.

Президент України Володимир Зеленський і головна дипломатка ЄС Кайя Каллас уже заявили: не визнають Крим російським. Каллас наголосила на тому, що визнання окупованого півострова стане серйозною помилкою і небезпечним прецедентом. Який суперечить міжнародному праву і заохотить агресора. У Білому домі інформацію про Крим наразі не коментують, наголошуючи на тому, що адміністрація Трампа зробила "справедливу пропозицію і українцям, і росіянам"

Олена Трегуб, виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії (НАКО), членкиня Ради громадськості з питань санкцій