Помогают ли шахматы развитию стратегического мышления – однозначно да
www.pravda.com.ua
Mon, 24 Mar 2025 15:00:00 +0200
Юрій Гайдай написав трохи провокативний пост про шахи.
З багатьма його тезами погоджуюсь шахи справді тренують патернове мислення, вимагають тисяч годин практики, і так, багато гросмейстерів це результат не лише таланту, а й наполегливості й часто надвузької спеціалізації.
Але не всі в житті повинні ставати гросмейстерами.
Іноді шахи це просто задоволення.
Я, наприклад, кожного дня граю 67 ігор в буллет швидкісні шахи по 1 хвилині, особливо, коли мені треба переключити розум на інші завдання буллет не дає тобі часу думати не про що інше, ніж гра.
Тому для мене шахи це частина медитації також. Але основне, що мені дали шахи це саме елементи стратегічного мислення.
І тому я не погоджуюсь з занадто категоричним твердженням Юрія, про те, що шахи не допомагають розвитку стратегічного мислення. Так, у шахах неможливо прописати фіксований план перемоги ще в дебюті.
Але хіба в політиці, на переговорах чи в кризовому менеджменті це можливо Стратегія це не сценарій із 30 ходів, це здатність бачити трохи далі за інших, адаптуватись, ухвалювати рішення в умовах обмеженої інформації.
Стратегія в бізнесі та політиці це більше про побудову позиційної переваги, ніж безумовної перемоги, саме як у шахах.
Навіть перший хід в шахах це вже про елементи стратегічного мислення.
Білими ти ініціюєш гру обираєш темп, напрямок, структуру.
Чорними реагуєш, але водночас можеш закласти майбутню контргру, підвести суперника до пастки або структурного дисбалансу.
Це про ініціативу, про ролі, про темп.
У житті та бізнесі ми постійно граємо то білими, то чорними ініціюємо щось першими, або реагуємо на чиїсь інші кроки.
І мені здається, що люди, які вміють непогано грати в шахи, трошки легше navigate в цьому VUCAсвіті.
Я також не погоджуюсь, що шахи вчать ВИКЛЮЧНО патернам.
Як для мене, вони також вчать думати на кілька кроків уперед кожне рішення в шахах має наслідки, які проявляються не одразу.
Виграє не той, хто зробив красивий хід, а той, хто уявив, як цей хід працюватиме через 56 кроків.
Також часто і в житті, і в бізнесі ти можеш звісно думати тільки про один крок, але виграють тільки ті, хто має більш довгу стратегію і має можливість передбачати різний розвиток подій програвати і вставати без істерики, без самознищення.
Програв зробив висновки граєш далі.
Це не романтика.
Програш і навчання на своїх помилках це базова навичка для лідера.
Як казав мій тато виграє не той, хто не падає, а той, хто частіше підіймається після падіння ухвалювати неідеальні, але достатньо хороші рішення або кращі рішення, ніж в твоїх суперників.
Шахи вчать, що краще не зробити ідеальний хід, а зробити адекватний і не помилитися.
На мій погляд, це і є суть практичного стратегічного мислення зрозуміло, що всі хочуть бути Стівами Джобсами з точки зору інновацій, але колись мені при навчанні гри в більярд казали, що виграє не той, хто забиває найкрасивіші шари, а той, хто забиває 8 з 8 простих шарів.
Також і шахах, і в бізнесі бачити взаємозвязки на полі і в житті.
Кожна фігура на полі частина системи гри.
Один хід впливає на баланс усієї дошки це елементи системного мислення.
Якщо ви маєте системне мислення, то повірте мені, ви маєте реальну перевагу в бізнесі над тими, хто такими навичками ще не користується.
Не плутайте системне мислення з тактикою.
Тактика в бізнесі це короткострокові рішення для досягнення локальних цілей, якот запустити кампанію чи відреагувати на кризу.
Системне мислення, якому вчать шахи, допомагає бачити взаємозвязки між діями, прогнозувати наслідки і будувати стратегії, які працюють не лише сьогодні, а й через десять ходів.
тримати фокус і на деталях, і на загальній картині.
В шахах можна втратити гру через дрібницю, а можна виграти бо бачив ширше.
У шахах, як і в житті, стратегія це баланс між мікро і макрорівнем.
Цей баланс одна з найскладніших навичок для будьякого керівника не загрузнути в оперативці, але й не втратити контроль над реальністю.
Шахи вчать постійно переключатися між конкретним ходом і загальним планом навичка, яка напряму переноситься у щоденні управлінські рішення.
У своїй колонці 5 років тому я також писав, що шахи розвивають у дітях і дорослих не лише стратегічне мислення, а й цілу палітру важливих якостей.
Вони формують аналітичні здібності здатність розкладати складні задачі на частини й бачити логіку в хаосі.
Водночас шахи тренують характер терпіння, самоконтроль, здатність не зриватися під тиском це вже про розвиток емоційного інтелекту та стресостійкості.
Я також писав, що шахи це культура мислення.
Це про повагу до опонента.
І навіть до пішаків. Чи означає це, що всі гравці в шахи найкращі стратеги Звісно, ні.
Як і у будьякій сфері, сам факт володіння інструментом не гарантує глибини мислення чи здатності застосовувати його поза контекстом гри.
Але шахи це чудовий тренажер, і для тих, хто хоче мислити стратегічно, вони дають сильну стартову базу.
Тому мені хочеться захистити за шахами право вважатися одним з елементів школи стратегічного мислення, а не тільки вважатися тренажером для розпізнавання патернів.
Чи означає це, що гра в шахи панацея або чарівний ключик до стратегічного мислення Звісно ж, ні.
Щоб бути хорошим стратегом, потрібно вчити історію, аналізувати економіку, розуміти людей, помилятись у реальних ситуаціях і розвивати емпатію.
Але вміння грати в шахи точно закладає цеглинку важливу, іноді базову в архітектуру управлінського або лідерського мислення.
Це хороша стартова позиція, з якої при бажанні можна піти дуже далеко.
І тому варто вчити дітей грати в шахи.
І я знаю, що син Юри Гайдая грає.
Шахи не єдиний шлях, але точно один із найкрасивіших способів навчити стратегічному мисленню.
І хай кожна дитина спробує а там уже життя покаже, чи ця цеглинка стане фундаментом.
Я дуже шкодую, що мої діти, незважаючи на мої умовляння, не продовжили навчання шахам, але сподіваюсь, що ми зможемо розвити необхідні навички завдяки іншим методами.
Владислав Рашкован
Последние новости
больше новостей