Штучний інтелект (ШІ) –це не лише сучасний тренд, а й технологія, яка має глибокі корені. Перші концепції створення машин, здатних мислити, з’явилися ще в середині ХХ століття. Уперше поняття "штучний інтелект" офіційно було використано в 1956 році на конференції в Дартмуті. Із того часу технології ШІ еволюціонували від простих експертних систем до складних глибоких нейронних мереж.

У цій колонці ми торкнемося історії створення ШІ та внеску українців у його появу, на прикладі студентів "Львівської політехніки" обґрунтуємо важливість ШІ в навчанні молоді та спробуємо разом спрогнозувати розвиток ШІ в Україні.

ШІ з українським акцентом 

Українці зробили значний внесок у розвиток штучного інтелекту. Академік Віктор Глушков, піонер у галузі кібернетики, ще в 1960-х роках розробляв концепції автоматизованих систем управління. Сучасні українські розробники також відіграють важливу роль у створенні алгоритмів ШІ. Наприклад, багато українських спеціалістів працює в глобальних ІТ-компаніях, таких як Google, Meta та OpenAI або засновують власні стартапи у сфері ШІ. Прикладом такого стартапу є всесвітньо відома Grammarly.

Відомо й про доробок львівських науковців у розвиток програмування і, зокрема, штучного інтелекту. Так, Катерина Ющенко – відома кібернетикиня, що розпочинала свій науковий шлях у Львівському відділі теорії ймовірностей, створила формальну мову адресного програмування. Перші у світі програми обробки зображень теж були написані на адресній мові програмування (кінець 50-х років ХХ століття). 

Студенти "Львівської політехніки" – покоління ШІ

Я очолювала кафедру систем штучного інтелекту шість з половиною років. Одним із найзначніших досягнень на той час стало створення унікальних освітніх програм, розроблених разом з ІТ-кластером, які забезпечили студентам глибокі знання з машинного навчання та ґрунтовної обробки природної мови та інших напрямів ШІ. Кафедра першою у Львові почала впроваджувати дисципліни, що охоплюють не лише технічну складову, а й етичні аспекти застосування ШІ, формуючи відповідальне ставлення до розробки цих технологій. Крім того, дуальна освіта також уперше впроваджена на кафедрі. Минулого року магістерська програма кафедри отримала сертифікат про акредитацію від європейської агенції визначення якості освіти.

Кафедра є платформою для інтеграції наукових досліджень і практичного застосування. Наукові напрацювання колективу включають розробку алгоритмів для аналізу великих даних, оптимізації бізнес-процесів, медичних діагностичних систем та багато чого іншого. Ці дослідження впроваджені в низку міжнародних та вітчизняних проєктів, у тому числі й для львівської громади. Програма цифровізації Львівського державного архіву, проєкти "Втрачені реліквії", "Садочки Львівщини", "Книгокрай" - усе це розроблено викладачами та студентами кафедри систем штучного інтелекту.

Активно співпрацюємо з міжнародними партнерами, залучаючи ресурси для створення сучасних лабораторій та участі у спільних дослідницьких проєктах. Зокрема, кафедра стала учасником ініціатив Європейського Союзу, спрямованих на розвиток інноваційних рішень у сфері ШІ, що дало змогу інтегрувати українську науку в світову екосистему.

Особлива гордість — випускники кафедри, які працюють у провідних технологічних компаніях, таких як Google, Microsoft, Meta або створюють власні стартапи, що змінюють індустрію. Завдяки цьому Львів перетворився на центр інновацій, де розвиваються технології, які потенційно можуть змінити світ.

Сучасний студент покоління ШІ суттєво відрізняється від попередніх поколінь завдяки глибокій інтеграції технологій у навчання та повсякденне життя. Тепер студенти мають миттєвий доступ до величезних обсягів даних, освітніх ресурсів та навчальних платформ. Вони звикли шукати відповіді у кілька кліків.

Покоління ШІ активно використовує технології в освіті. Це дає можливість вчитися в будь-який час і в будь-якому місці. Через постійний інформаційний шум і вплив соціальних мереж у студентів покоління ШІ часто коротший фокус уваги. Тому традиційні лекції поступаються місцем інтерактивним форматам, таким як мікронавчання, гейміфікація чи інтерактивні семінари. Завдяки технологіям студенти більше схильні до самостійного вибору траєкторії навчання, комбінуючи різні його формати: університетське навчання, онлайн-курси, стажування чи роботу над проєктами.

Коли українці стануть поколінням ШІ 

Для того, щоб стати поколінням ШІ, треба докласти певних зусиль. Так, державна політика має бути спрямована на створення сприятливих умов для розвитку штучного інтелекту. Україна повинна чітко визначити свої пріоритети: від збільшення фінансування досліджень до стимулювання стартапів у галузі високих технологій. Ми маємо побудувати дослідницькі центри, оснащені найсучаснішим обладнанням, і запровадити грантові програми, які будуть мотивувати молодих науковців залишатися вдома та працювати на благо країни.

Львів уже зараз відомий як центр українського ІТ. Але чи готове місто стати столицею ШІ? Вірю, що так! Для цього необхідно створити технологічний хаб, що об’єднає бізнес, університет і владу. Це має бути простір, де студенти працюють пліч-о-пліч із провідними розробниками, реалізуючи найсміливіші проєкти. Крім того, Львів може стати майданчиком для міжнародних конференцій, форумів і хакатонів. Такі заходи не лише привертають увагу до міста, але й залучають інвестиції та світовий досвід.

І, звісно, не варто забувати про освіту для громади. Проведення відкритих лекцій, воркшопів і навчальних програм для молоді та дорослих допоможе створити середовище, де технології стануть частиною повсякденного життя.

Наш університет вже сьогодні є серед лідерів з підготовки фахівців у галузі високих технологій. Але ми можемо зробити ще більше. Створення сучасних освітніх програм, що поєднують штучний інтелект із медициною, архітектурою, транспортом чи енергетикою, дозволить випускникам Львівської політехніки стати незамінними в будь-якій галузі.

Також необхідно створювати платформи співпраці, де бізнес, наука і студенти працюватимуть разом. Це не лише відкриє нові горизонти, але й покаже, що університет може бути місцем, де народжуються проривні ідеї.

Де ж застосовують штучний інтелект?

Мабуть, ви помічали, що ШІ поступово змінює наше повсякденне життя. І це стосується, звичайно, не тільки освіти, а й багатьох інших галузей:

• Охорона здоров’я : аналіз медичних знімків, передбачення епідемій, персоналізоване лікування.
• Фінанси : прогнозування ринків, виявлення шахрайства.
• Транспорт : автономні автомобілі, оптимізація маршрутів.
• Розваги : стрімінгові сервіси, які рекомендують контент, фільтри фотографій у соціальних мережах.
• Сільське господарство : аналіз ґрунту, прогноз урожаю.
• Військова галузь та післявоєнне відновлення : системи автонаведення та розпізнавання цілі, гуманітарне розмінування.

Генеративний ШІ вже застосовується в низці ІТ-компаній Львова. Так, компанія SoftServe пропонує рішення для автоматизації бізнесу. Алгоритми ШІ допомагають оптимізувати роботу міського транспорту, аналізуючи дані про завантаженість маршрутів з камер спостереження. Елементи ШІ використовуються в біонічних протезах, що покращує якість життя пацієнтів, забезпечуючи більш природні рухи та функціональність. Як уже сказано вище, студенти Львівської політехніки розробили систему ШІ для Державного архіву Львівської області. Ця програма допомагає виявляти та коригувати помилки в документах, що значно спрощує роботу архівістів. 

Чи є штучний інтелект загрозою?

Одне з найчастіших питань: чи не замінить ШІ людські професії? Дійсно, автоматизація вивільняє деякі робочі місця, особливо у виробництві, логістиці та сфері послуг. Наприклад, автоматизовані каси вже зменшили кількість касирів, а автономні автомобілі можуть у майбутньому змінити професію водія.

Однак ШІ також створює нові професії, такі як:

• Аналітики даних –фахівці, які знаходять цінну інформацію у великих обсягах даних.
• Розробники алгоритмів –експерти, які створюють нові моделі та оптимізують їх роботу.
• Спеціалісти з етики ШІ –професіонали, що займаються питаннями прозорості, етичного використання та упередженості алгоритмів.

Ще однією загрозою є потенційне посилення економічної нерівності, оскільки країни та компанії з доступом до технологій ШІ отримують конкурентні переваги. Водночас адаптація до нових умов –це ключовий шлях до збереження та створення робочих місць. Важливо, щоб уряди, освітні установи та бізнес інвестували в перекваліфікацію працівників, щоб вони могли працювати у світі, де домінує автоматизація.

Перспективи України

На мою думку, Україна, зокрема і Львівщина, має великий потенціал на глобальному ринку ШІ завдяки талановитим розробникам, сильній математичній школі та зростанню ІТ-індустрії. Крім того, країна має багатий досвід участі в міжнародних проєктах, що сприяє розвитку технологій та інтеграції у глобальні екосистеми.

Інвестування у ШІ може стати драйвером економічного зростання країни, створити нові робочі місця та значно розширити спектр інноваційних послуг. Україна має потенціал не лише стати споживачем технологій, але й експортером готових рішень, що можуть застосовуватися в таких галузях як військова справа, сільське господарство, медицина, логістика та фінансовий сектор.

Також перспективним напрямком є співпраця з міжнародними партнерами для створення спільних дослідницьких центрів та програм обміну досвідом у сфері штучного інтелекту. Це дозволить українським розробникам бути в авангарді технологічних досягнень і забезпечити конкурентоспроможність країни на світовій арені.

Переконана, штучний інтелект –це інструмент, який здатен змінити майбутнє і відповісти на всі наші "ЩО?".  Вірю, що Україна має всі шанси стати одним із лідерів сучасної технологічної революції.

А як ви вважаєте? Була б вдячна за зворотній зв'язок з читачами. Думки, відгуки, пропозиції чекатиму на електронну адресу: Nataliya.b.shakhovska@lpnu.ua

Наталія Шаховська, українська науковиця, професорка, директорка інституту компʼютерних наук та інформаційних технологій Національного університету "Львівська політехніка"