Окозамилюватели НАБУ
www.pravda.com.ua
Tue, 04 Feb 2025 10:30:00 +0200
В останні дні керівник НАБУ зробив кілька публічних заяв, з яких особисто мені стало зрозуміло Бюро вже не торт.
І мої давні жарти, що простіше його закрити і будівлю його продать несуть в собі лише частку жарту.
Йдеться про гучний скандал в Бюро, що вибухнув у січні.
Детектив Андрій Денисюк, який займався розслідуванням корупції у сфері закупівель дронів, вирішив звільнитись через проблеми з можливістю проводити розслідування.
На прощання він написав листа своїм ексколегам з описом ситуації.
Цей лист потрапив у ЗМІ і став вже другим свідченням проблем в НАБУ після того, як влітку про злив матеріалів заявив інший детектив.
За результатом літнього скандалу, було усунуто від посади першого замдиректора НАБУ Гізо Углаву.
Але зрештою нікого не покарали в справі були задіяні й інші співробітники Бюро з таємного підрозділу і Управління внутрішнього контролю.
Тому той детективвикривач звільнився.
І ось тепер з шумом пішов другий детектив.
Скандал відбувся саме тоді, коли міжнародний аудит проводить перевірку роботи директора Бюро Семена Кривоноса.
Тож недивно, що керівництво НАБУ миттєво влаштувало офрек для переконання десятків журналістів у тому, що це сам Денисюк безтолковий, не так щось розслідував.
Я теж був на тому офреці це був шакалячий експрес проти людини, яка наважилась показати велетенську проблему в Бюро.
І участь у ньому взяло все керівництво НАБУ від директора до керівників головних підрозділів. Оскільки я в останні роки досить глибоко занурений саме у сферу закупівель дронів, то дозволю собі розповісти вам цю історію.
Виробництво дронів під час вторгнення стало найбільшою можливістю для екстрадоходів.
Я не буду називати прізвищ людей, що цим займаються, аби не ставити їх під удар рашистів.
Для розуміння поруч з професіоналами, зрозумілими бізнесменами та інженерами там є і колишні урядовці, і кінопродюсери, і великі будівельники, і СБУшники.
Такий потяг має просте пояснення йдеться про шалені гроші.
В рік на закупівлі українських дронів держава тратить від 50 мільярдів гривень.
Чи багато ви знаєте галузей з такими роздачами під час війни, коли навіть велике асфальтування скрутилось Маржинальність в дроноробстві на старті була абсолютно непристойна.
І певною мірою це мало пояснення.
При запуску виробництва потрібні інвестиції і в техніку, і в інженерію.
А оскільки наша держава клінічно не вміє в нормальні інвестиції, тому їх фактично і робили через високу закупівельну ціну.
Але для декого це стало періодом накопичення абсолютно дикого капіталу.
Самі дронороби це чудово бачили, бо могли розібрати дрон конкурента і зрозуміти що і почім.
Відтак досить скоро зявились легенди про дрони собівартістю 50 тисяч доларів, які держава купувала по 150 тис.
Або як один виробник загнав в ціну кожного БПАКа 328 тисяч гривень на навчання дроноводів.
Або як інший виробник про виробничій собівартості дрона 6 млн грн загнав в ціну понад 2 млн грн на загальновиробничі і адміністративні витрати.
І це з квадратними цінами запчастин.
Тому уряд хоч для якогось обмеження апетитів у 2023 році зробив дві речі.
З одного боку обмежив офіційний рівень маржі на дронах 25 від собівартості.
А другою впровадив експертизу цієї собівартості, яку мав затверджувати один з експертів КНІДСЕ Рувіна. Але це виявилось повноцінним фуфлом. Цей експерт для експертизи китайських дронів дивився на ціни якихось інтернетмагазинів, обраних на власний розсуд а там розліт цін буває до 100. А для українських дронів він робив взагалі дічь.
Самі виробники присилали йому цидулки, в яких писали Ну от наш дрон літає на таку то відстань і несе стільки то кілограмів.
Приблизно аналогічні дрони але не скажемо які саме коштують приблизно стільки ж.
Тому наш дрон має цілком ринкову ціну. І експерт так і писав у своєму висновку, що, за наявними у нього даними від виробника, ціна цього дрона є у ринковому діапазоні.
Плюс додавав табличку з цінами комплектуючих дрона, також отриману від виробника.
Але в тих табличках багато хто дозволяв собі писати дуже абстрактні назви.
Наприклад, антенний блок без жодних назв і параметрів.
Тому за жодних обставин не можна було зрозуміти чи ринкова його ціна.
Але експерт Рувіна підмахував рівно всі експертизи з висновком всьо в порядку, платіть.
Ось так і вийшло, що на старті Великого дроноробства ціни дронів фактично встановлювали самі виробники.
Це погоджували військові, вони формували для закупівельників Мінцифри потребу яких саме дронів і скільки купити.
Ну а ціна вже визначалась на рівні виробника і його оточення.
І магічним чином перекочовувала у контракти, бо ніхто якби не був проти.
Бо експерт же підмахнув.
Це призвело до повної вакханалії у 2023 році.
Тоді детектив Денисюк займався іншою корупційною справою в сфері ІТ.
І йому в рамках тієї справи потрапили в руки переписки людей з середовища Мінцифри і ДССЗЗІ щодо дронів.
І там були фрази накшталт Докинули на цей дрон.
Детектив подивився на фінансові проводки по цьому дрону, побачив нормальний такий обнал і пішов з цим гамузом до начальства. Однак далі почались хождєніяброженія, результатом яких стала відсутність будьяких активних дій НАБУ щодо конкретного виробника, якому докинули на цей дрон.
Також цілком очевидно, що хтось з Бюро проінформував про це зацікавлені сторони, оскільки цей виробник дронів дуже швидко проявив ініціативу по зниженню ціни свого дрона майже вдвічі Паралельно восени 2023 року розгортався другий скандал з закупівлею Держслужбою спецзвязку китайських дронів Аутел і Мавік.
Їх купували у тому числі за гроші, зібрані президентською платформою United24.
І за деякими контрактами ціни були вищими від ринкових щонайменше у 1,5 рази.
Це було легко перевірити, оскільки китайські дрони тоді вільно продавались в інтернетмагазинах і їх возило багато волонтерів.
Про це тоді дізнались кілька журналістів, і це загрожувало вибухом з ударною хвилею по президентській платформі. Дуже важливо.
У першому випадку йдеться про справді крутого виробника справді крутого дрона, який зараз на фронті є одним з найпопулярніших.
Він справді компенсував державі те, що вона йому переплатила на початку і справді продовжує тримати низьку ціну.
В тих обставинах саджати його в тюрму і розвалювати виробництво ніхто у суспільстві і ЗСУ не сприйняв би.
А удар по репутації United24 загрожував тим, що іноземні донори, які жертвували на Україну через президентську платформу, могли банально б припинити пожертви.
І у тій ситуації були зроблені кілька важливих речей.
По китайським дронам швидко змінили процедуру закупівлі і вивели її в Прозорро.
І відтоді, там всі нові контракти справді йдуть за рекордно низькими цінами, Наші гроші не раз повідомляли про батли Держспецзвязку з Агенцією оборонних закупівель Міноборони хто дешевше купить мавік іноді гору брало ДССЗЗІ, іноді АОЗ.
Але що робити з вже укладеними в 2023 році контрактами за завищеними цінами Мінцифри вирішило домовлятись з постачальниками.
І десь загрозою позовів, десь справами, десь переговорами отримали наступний результат за китайськими мавіками і аутелами повернули в бюджет близько 1 млрд грн, ще 1,5 млрд принесла майже двократна знижка в ціні вищезгаданого одного українського виробника. Це дало розуміння, що у решти українських виробників в кошторисах теж може буть різне.
Тому Мінцифри почало тиск і на них.
На фото ви бачите одну з зустрічей міністра Федорова з дроноробами у 2024 році, де він разом з представниками НАБУ і БЕБ увіщував виробників обмежити апетити.
І деякі погодились знизити ціну.
За моїми даними, у 2024 році отримали економії ще на 2 млрд грн.
Тобто маємо близько 4,5 млрд грн загальної економії, з якої більше половини це стартова удача з двох імпортерів китайського і одного українського виробника.
Саме це і стало проблемою.
Бо коли ти фактично з кількох контрактів маєш знижку 2,5 млрд, а з десятків, якщо не сотень інших всього 2 млрд грн то чи це справді хороший результат за два роки Тим більш, що за ці роки держава витратила на дрони більше 100 млрд грн.
Тобто ти маєш знижку у кілька відсотків при тому, що у тебе на очах маржі сягають десятків якщо не сотень відсотків.
На жаль, в НАБУ вирішили, що ці 4,5 мільярди є достатнім результатом.
Директор НАБУ Семен Кривонос в колонці для Української правди так і написав про фокус на чинних корупційних схемах, коли ми зупиняємо їх не ретроспективно, а буквально тут і зараз.
Ця формула несе в собі відсутність пошуку і покарання грішників.
З 2023 року жодне кримінальне провадження в НАБУ по жодному іншому крохобору на ринку дронів не добігло до оголошення підозри.
Відтак НАБУ стало дуже схожим на будьяке з правоохоронних відомств, яке має на меті не боротьбу з корупцією, а хвастощі щодо показників, які межують з обілєчуванням фігурантів.
Це коли твою справу розвалюють по дорозі, або дають можливість укласти угоду грішиплатиі гріши далі.
А ти дякуєш не передякуєш.
Або ще гірше НАБУ тупо розучилось працювати і втратило хижацький інстинкт, ставши таким собі райвідділком, де гоняють мух і рахують штрафи на бабусь за торгівлю в переході.
Чи надибають в реєстрі у когось шось незадеклароване.
Чи отримають пожертву для розробки з СБУ. Я кажу що це гірше бо з цього стану завченого неробства вийти самотужки вже неможливо.
Але НАБУ має всі можливості довести, що хоче виздоровіти.
Для цього просто треба показати результат.
Не словом, а ділом. Під час вторгнення максимальні потоки грошей перемістились в сферу енергетики і зброї.
В енергетиці детективи так і не спромоглись вийти на справді крупну рибу, хоча в атомці у нас прямо зараз плавають неймовірні мутанти.
А про корупцію серед військових і говорити не приходиться.
ДБР з СБУ на фоні Бюро виглядають справжніми воїнами світла, бо мають хоч якісь результати.
А у детективів навіть справа про яйця по 17 вже два роки незламно чекає потужних експертиз. І от прямо зараз в руки детективам пливе крупна риба.
Це скандально відомий контракт прикордонників з польським посередником Лехмар на 23 млрд грн.
Ці гроші міністр оборони Умєров наприкінці 2024 року відібрав у власної Агенції оборонних закупівель і віддав людям Дейнека на освоєння.
Тут є такий тонкий нюанс.
Оскільки про цей контракт журналісти і активісти дізнались саме коли його збирались укладати, то ціни в ньому суттєво опустили порівняно з тим, що на старті пропонували поляки.
Але згодом зясувалось, що насправді ДПСУ у 2024 році уклало з Лехмаром контракти не на 23 млрд, а на суму понад 60 млрд грн.
Про них просто ніхто не знав.
Але тепер про них знають не тільки журналісти, але й НАБУ.
І у детективів є проста і примітивна можливість зясувати які ціни були у всіх контрактах з Лехмаром і який там відсоток виконаних поставок.
І оскільки заднім числом ціни і кількості в контрактах вже не зміниш, то можна просто порівняти ціни боєприпасів в цих контрактах ДПСУ з цінами в контрактах, які в ті ж періоди часу укладала Агенція оборонних закупівель Безрукової.
І перевірити факт поставки.
Бо нагадаю ще раз.
Польський Лехмар виявився близьким до організаторів схеми Львівського арсеналу, які ще при Резнікову взяли у Міноборони 1,5 мільярди на снаряди і не привезли нічого. Юрій Ніколов, Наші гроші
Последние новости
больше новостей