Война за Трампа и война с Трампом. Как Зеленский готовится к новой реальности
www.pravda.com.ua
Wed, 27 Nov 2024 05:30:00 +0200
У переддень виборів президента Сполучених Штатів в Офісі президента України панувала досить напружена атмосфера.
Багато хто з команди Володимира Зеленського, мяко кажучи, хвилювався за результати американського голосування.
Чи не диним, хто принаймні зовні зберігав самовладання і спокій, був керівник ОП Андрій рмак.
Він навіть заспокоював інших. Не треба паніки, Камала Гарріс кандидатка від Демократичної партії, УП вигра і ніякої катастрофи не буде, переказують слова рмака два неповязаних між собою співрозмовники УП, які перетинались із главою Офісу 4 листопада.
Однак уже за якісь дві доби стало очевидно, що описаний план А не спрацював і необхідно хутко шукати план Б.
Але це була дуже непроста задача. Адже проблема полягала не в тому, що американські соціологи й українські аналітики помилились у прогнозах.
Біда у тім, що справді титанічна робота Зеленського та команди з підготовки Формули миру і спроби навязати світу свій План перемоги опинилися під великим питанням.
Якщо не втратили актуальність узагалі.
Те, що могло спрацювати з Байденом, виглядало майже неральним із Трампом.
Починаючи із запрошення в НАТО і далі за списком.
Ми могли багато критикувати Байдена за нерішучість і вагання.
Але він був прогнозований.
Байден як дитина Холодної війни мав чіткі орінтири, для нього непорушність кордонів чи підтримка людей зі спільними цінностями це база. Навіть якби він хотів якось вийти з війни в Україні, то просто не міг би піти на якусь форму визнання завоювань чи чогось такого.
А Трамп який Ніхто не зна, і це головна проблема, поясню не під запис співрозмовник УП в українському дипломатичному середовищі.
Зовні президент Зеленський і його команда продовжують демонструвати, що ситуація на дипломатичному фронті складна, але контрольована.
Цьому сприя певна інерція глобальних процесів, доки Трамп офіційно не прийшов на посаду.
Але за лаштунками глобального політичного життя саме в цей момент іде підготовка до вирішальних битв за контури майбутнього світопорядку. Як Україні не опинитись за бортом ухвалення ключових рішень та хто і як з Банкової намагаться достукатись до Трампа, розбиралась УП.
BANNER1 Війна за місце біля Трампа Зазвичай, коли йдеться про американську політику, то використовують кілька відомих локусів із Вашингтона Білий дім, Капітолійські пагорби, конгрес. Зараз же увага всього світу сфокусована не на столиці США, а на невеликому острові біля ПалмБіч, де розташований, по суті, приватний курорт Дональда Трампа.
Саме 126кімнатний маток МараЛаго став місцем найпалкіших обговорень команди Трампа щодо майбутніх перших кроків у владі, проведення десятків співбесід із кандидатами на ключові посади в США чи телефонних розмов зі світовими лідерами.
Якщо хтось претенду на те, щоб впливати на американську політику, він повинен мати доступ в МараЛаго.
Небагато хто його ма, і вже зовсім мізерна кількість людей може цілими днями сидіти за столом із майбутнім президентом США і просувати своїх людей чи ідеї.
Коло тих, хто ма робочу відпустку на курорті Трампа, дуже специфічне.
Більшість у ньому складають люди, яких в Україні часів Януковича назвали б Сімю. У США такого терміну не вживають, хоча провідну роль в оточенні Трампа гра його син Дональд Трампмолодший.
Саме він, наприклад, був одним із тих, хто наполегливо лобіював на посаду віцепрезидента свого друга Джей Ді Венса.
Саме Трампмолодший неформальним лідером агресивної ультраконсервативної групи молодих політиків, які претендують на лідерство в так званому середовищі MAGA Make America Great Again. Близький до їхніх поглядів також і найбагатший бізнесмен світу Ілон Маск, який у буквальному розумінні живе останні тижні разом із Трампом.
Навіть попри відсутність будьякого формального статусу він може брати участь у міжнародних переговорах, як було під час дзвінка Трампа й Зеленського. Атмосфера там у МараЛаго чимось нагаду штаб Зеленського після перемоги на виборах у всіх ейфорія і стійке переконання, що вони зараз перевернуть світ, переказу один із українських політиків, який мав контакти зі штабом Трампа.
Масштаби ції ейфорії та самовпевненості можна приблизно відстежити по рівню того, що люди типу Маска дозволяють собі в соцмережах.
Наприклад, збиткування в Х із заяви Зеленського, що Україна суверенна країна і її не можна просто змусити виконувати чиїсь умови.
BANNER2 Правда, люди, знайомі із ходом бесіди українського президента зі своїм обраним американським колегою, переказують, що Маск під час спілкування президентів поводився взагалі скромно і без жодного виклику чи пози.
Трамп лишень згадав, що бізнесмен поруч із ним, Маск привітався, сказав кілька фраз і далі просто слухав розмову.
На щастя для України поруч із майбутнім американським президентом і більш помірковані, сказати б класичні консерватори, які насправді складають переважну більшість у Республіканській партії.
Тут варто згадати Марко Рубіо, який претенду на пост держсекретаря, та майбутнього радника з нацбезпеки Майка Волтца.
Обидва в традиційному розумінні республіканськими яструбами, активно не люблять Китай та Іран, мають доволі проукраїнські погляди. Але навіть вони на тлі MAGAгрупи виглядають виваженими й поміркованими. До речі, непропорційно велика роль младореформаторів Трампа в ухваленні кадрових та інших рішень відчутно напружу решту республіканців.
Показовою в цьому плані історія з голосуванням за лідера сенатської більшості. Трампісти з МараЛаго активно підтримували на цю посаду Ріка Скотта і токсичили інших кандидатів.
Але самі сенатори доволі демонстративно проголосували за Джона Тьюна, який неодноразово висловлювався на підтримку України. Трамп буде все вирішувати.
Але Республіканська партія це не тільки Трамп і точно не його молода команда.
Класичних партійців дуже напружують люди типу Маска, і не виключені конфлікти.
Особливо, якщо врахувати, що і в Сенаті, і в Палаті представників у республіканців дуже хитка більшість, важливий кожен голос.
А отже, Трамп муситиме чути вимоги партії, опису ситуацію співрозмовник в українських дипломатичних колах.
Але поки що, поки Трамп не став президентом, поки не призначили всіх його висуванців в уряд та інші органи, ця гучна і агресивна MAGAменшість буде мати серйозний вплив і поводитиметься максимально агресивно.
Тому всі друзі України зараз публічно поводяться дуже стримано, щоб просто не нарватись на хейт, дода співрозмовник, знайомий із американським закуліссям.
UPCLUB Війна за Трампа український вимір В Україні всі якось думають, що Трамп от прокидаться з думками про нас і засина з ними.
Це ілюзії.
Він зараз відсотків на 90 зайнятий пошуком людей у свій Кабінет.
А потім тих 10 часу, що залишилися, іде на всі інші питання кордон, міграція, аборти, Китай.
І аж потім десь Україна, перекону в розмові з УП один із чинних українських дипломатів. Якщо простежити за ключовими новинами і заявами, які потрапляють на сторінки світових ЗМІ із транзитної команди Трампа, то левова частка їх якраз стосуються кадрів, і ще трошки про надзвичайний стан у США, масові депортації нелегалів чи імпортні тарифи проти Канади і Китаю. Жодної предметної заяви про закінчення війни в Україні чи деталей якогось серйозного плану Трампа просто не було.
А в нього поки і нема ніякого плану.
Трамп зараз отримав як обраний президент доступ до секретної документації, і йому поступово вивалюють всі файли розвідки, аналітику, розклади, оборонку і так далі. І вся ця інформація дуже зміню погляд на реальний стан справ.
Тому якщо якийсь план і був, то його зараз муситимуть міняти під реальність.
Але поки що ніякого кінця світу нема, розповіда один із українських політиків із контактами в штабі Трампа.
Інший співрозмовник УП з близької команди Зеленського перекону, що насправді нова американська команда зараз чека від України якогось реалістичного сценарію закінчення війни. Зараз Україні нема сенсу тиснути на Трампа, бо у нього нема рішення.
І що сильніше ми будемо тиснути, то швидше можемо нарватись на таке рішення, яке нам взагалі не сподобаться, резюму один із дипломатів, залучених в американський трек.
BANNER3 Тому українське посольство, МЗС і ОП намагаються працювати з Конгресом, налагоджувати контакти із транзитною командою Трампа, шукати виходи на прямі комунікації тощо.
Але левова частка роботи взагалі ніяк не підсвічуться медійно, щоб не тригерити зайвий раз трампістів та інші гарячі голови.
Так само поїздка Андрія рмака в Штати, про яку, зокрема, йшла мова під час розмови президентів, досі ніде публічно не анонсувалась.
Двопартійність наша мантра.
І з цим ми якраз мамо працювати.
У нас досі зберігаться проукраїнська більшість в обох палатах Конгресу.
І от її треба максимально зберегти.
І дати нашим справжнім друзям час донести до Трампа наш погляд на ситуацію і спробувати залучити його на проукраїнський бік, каже один зі співрозмовників УП в дипломатичних колах.
Після останнього візиту Зеленського до США і демаршу спікера Палати представників Джонсона на адресу посла України Оксани Маркарової напруга між українським посольством і офісом спікера.
Вона заважа працювати Маркаровій і Джонсону напряму, але не з Конгресом. Наприклад, посольство ма робочі стосунки із командою Трампа, з багатьма членами якої Маркарова працювала ще як міністр фінансів.
Під час нещодавнього візиту глави МЗС Андрія Сибіги в США теж відбувались хороші двопартійні зустрічі з конгресменами обох палат.
Сам Зеленський досі ігнорував вимогу Джонсона звільнити Маркарову.
Правда, після перемоги Трампа на виборах на Банковій усе ж почали обговорювати таку можливість. Не останню роль у цьому зіграли рекомендації президенту України від такого собі Ендрю Мака, який у Вашингтоні позиціону себе як ключовий комунікатор від Зеленського.
Це юрист, колишній партнер київської фірми Magisters.
Він із 2019го року зарестрований як неоплачуваний лобіст Зеленського. Хоча здобутки на цьому напрямку в радника досить скромні, але він ма тісний контакт саме в апараті Джонсона.
Тож не дивно, що саме він перекону Банкову, що без зміни посла не обійтись.
Якщо до цього дійде, то у Зеленського розглядають кілька кандидатів на заміну, головними з яких заступник рмака Ігор Жовква та чинний посол у Бразилії Андрій Мельник.
Крім посольського треку, Офіс шука прямих робочих комунікацій із командою Трампа.
Хоча тут складнощі через те, що від оточення майбутнього президента США надходять часто взамозаперечні сигнали.
Одні кажуть, що Трамп досі не пробачив, що Зе і рмак не вписались на повну силу за нього в 2020му під час імпічменту, і він програв вибори.
Але сам Трамп публічно дякував за позицію наших тоді.
Інші передають, що ніякої підтримки не буде, а сам Трамп під час дзвінка каже, що все буде ок, він нас не кине.
Таке враження, що вони спеціально напускають невизначеності, розповіда один зі співрозмовників УП на Банковій.
BANNER4 Попри всі труднощі Офіс зумів налагодити певну комунікацію із колишнім послом США у Німеччині та керівником розвідки Річардом Гренеллом. З ним встановився контакт після зустрічі Трампа й Зеленського восени цього року, на якій Гренелл був присутній.
Саме Гренелла, за даними західних ЗМІ, Трамп бачить на посаді спецпредставника США з питань російськоукраїнської війни.
І саме з ним зараз налагоджу контакти глава ОП Андрій рмак.
Якщо поговорити з американцями, то поки що висновок такий починамо з чистої сторінки.
Наша головна задача зараз нікуди не вляпатись і не тиснути надміру.
Бо там біля Трампа дуже багато людей, які, скажемо так, не наші друзі.
Того зараз треба пройти зиму і дочекатись інавгурації, а тоді уже предметно говорити, перекону один зі співрозмовників УП в політичній верхівці України.
Саме цим у команді Зеленського пояснюють той факт, що попри глобальну зміну правил гри президент продовжу триматись каскаду своїх планів.
Ця презентація внутрішнього плану в Раді була для людей простих.
Бо Зеленський бачить, що ми видихамось.
І там же головне що що от наступного року все якось вирішиться.
Чи добре, чи погано але якесь рішення буде.
Потерпіли три роки, давайте ще трохи.
Якщо людям цього не пояснити, то нас накри нова хвиля еміграції, розповіда співрозмовник УП в Слузі народу.
Це можна зрозуміти.
Хоч і складно повірити в ефективність культурного Рамштайну.
Особливо, коли доля навіть військового Рамштайну не вигляда як щось гарантоване, а в керівництво найважливішого союзника приходять люди, які навіть не вважають за потрібне ховати свою зверхність і банальне хамство. Ми з новою адміністрацію Трампа можемо не подобатись одне одному, але сама Україна росіян за стіл не всадить.
У нас нема чим їх лякати і чим на них так натиснути, щоб вони мусили дати задню.
Без Трампа тут нічого не вийде.
Тому сидимо рівно, тримамо Курськ і чекамо січня, резюму співрозмовник у команді президента.
Роман Романюк, УП
Последние новости
больше новостей