В Україні достатньо популярними є меми про 39 секунд. Саме стільки часу російська ракета нещодавно перебувала у повітряному просторі Польщі без жодної помітної реакції тамтешніх систем ППО. Схоже, це лише верхівка айсбергу проблем у сфері оборони стратегічного партнера України, з яким останнім часом ускладнилися відносини.

Якщо говорити про конкретний "ракетний" випадок, то варто звернути увагу на кілька факторів. Польща відчувається слабко захищеною: німецькі комплекси Patriot ще восени минулого року виведені з території Польщі, а 48 установок, про постачання яких досягнуто домовленості з Сполученими Штатами, технічно не надійшли замовнику. Сучасна система протиповітряної оборони - складний технологічний виріб, який зазвичай не тримають десятками на складах. Є і політичний момент: Польща цілком очевидно координує свою реакцію на порушення повітряного простору російськими ракетами з партнерами по НАТО, зокрема, зі США. Тому три наявні батареї Patriot у польській армії поки предметно не застосовувалися для захисту повітряного простору країни.

Варто нагадати, що ще з 2017 року Росія здійснює інформаційний тиск стосовно можливої атаки на Сувальський коридор, що гіпотетично може дозволити відрізати країни Балтії від Польщі та решти країн НАТО. Чисельність армій балтійських держав, очевидно, передбачає залучення додаткових підрозділів союзників по Альянсу. Кремль невипадково здійснює інформаційний тиск, адже наявність/відсутність відповідного плану дій Північноатлантичного альянсу є запорукою його обороноздатності. Маємо усвідомлювати, що РФ навряд чи зацікавлена у розпалюванні Третьої світової війни, проте дати НАТО потужний геополітичний ляпас, змусивши зосередитися на власних проблемах - очевидне прагнення Кремля.

НАТО реагує на цю ситуацію, як і прийнято у військово-політичному блоці, який створювався та функціонує як оборонний альянс. Йдеться про проведення масштабних навчань Steadfast Defender-2024 та Dragon-2024 на території Німеччини, країн Балтії, Польщі. Північноатлантичний альянс не може собі дозволити ані ігнорувати загрозу з боку Росії, ані вживати заходів, які можуть бути сприйняті Кремлем як ескалація напруження. Відтак цей баланс полягає у проведенні маневрів, які несподівано стали проблемою для Війська Польського. За короткий термін внаслідок інцидентів загинули п'ятеро польських військовослужбовців, через що міністр оборони країни Владислав Косиняк-Камиш заборонив польським військовим участь у навчаннях.

На перший погляд, цей крок видається нелогічним, однак насправді він став відображенням суспільних настроїв у польському суспільстві. Після широкомасштабного вторгнення РФ в Україну Польща не лише передала жертві агресії понад 300 танків, гаубиці та навіть літаки МіГ-29, але і помітно політизувала питання забезпечення власної обороноздатності. Міністр оборони в уряді Моравецького Маріуш Блащак пішов ва-банк у низці питань, проте програв.

Поясню свою думку: у 2022 році Польща оголосила про закупівлю 1000 танків та самохідних гаубиць у Південної Кореї, щоправда, з часом кількість техніки виявилася помітно меншою. Секрет популярності корейської бронетехніки - у її сумісності зі стандартами НАТО, фактично це ліцензійна копія американських аналогів, яку можна купити без складних бюрократичних процедур, передбачених законодавством США. Більше того - Південна Корея кредитувала польський уряд на 2/3 від суми контракту, хоча цей кредит і виявився проблемним. Поспіх із прагненням забезпечити підвищення обороноздатності Польщі спричинив скандал, про який нещодавно написав популярний портал Onet: корейські літаки FA-50 (заплановано закупити 48 машин) не використовуються ВПС Польщі

Маріушу Блащаку, безумовно, пригадають злив у пресу напередодні голосування на парламентських виборах у жовтні 2023 року розроблений за попереднього прем'єрства Дональда Туска у 2011 році план оборони Польщі, який передбачає швидку втрату східної частини країни та створення позицій на правому березі Вісли. Сьогодні мало хто захоче пригадувати, що цей план створювався після Катинської катастрофи, у який загинули президент Лех Качинський та дев'ять десятків представників польського істеблішменту. Власне, і якісно інший порівняно з 2024 роком візерунок міжнародних відносин враховувати ніхто не стане: "Громадянська коаліція" йшла на вибори з обіцянками покарати представників "ПіС" за зловживання. Сфера національної безпеки та оборони - чудова нагода продемонструвати принциповість.

Продовжуючи тему виборів та політики у Польщі, нагадаю, що через незгоду з діями Блащака у відставку за тиждень до парламентських виборів подали начальник Генерального штабу Польщі Раймунд Анджейчак та генерал Томаш Пйотровський. Експерти припускають, що цей показовий демарш коштував "ПіС" кількох відсотків голосів і, можливо, перемоги на парламентських виборах. Проте зараз про це говорити нема сенсу: Анджейчак, для прикладу, став співведучим популярного Yuotube-каналу Ground Zero, на якому говорять про геополітику та виклики, з якими стикається Польща сьогодні.

Якщо говорити про ці виклики останніх років, то можна пригадати і міграційну кризу осені 2021 року, коли Польща інформаційно програла тандему Росії та Білорусі, і події минулого літа, коли заколот "вагнерівців" після придушення почали інформаційно розгортати у західному напрямі. Реагувати на гібридні прояви РФ насправді непросто.

Хоча у польського президента Анджея Дуди наступного року завершується друга президентська каденція, він не скидає обертів у питаннях зовнішньої та оборонної політики. Він не просто звернувся з відкритим листом до колег із країн НАТО, пропонуючи збільшити витрати на оборону з 2% ВВП країни до 3% (нагадаю, що 2-х відсотковий бар'єр подолали лише 2/3 членів Альянсу). Дуда разом зі своїм послідовним опонентом Дональдом Туском у березні разом проводили переговори з Джозефом Байденом, привізши з-за океану кредит у 2 мільярди доларів. Минулого тижня Дуда зустрічався з Дональдом Трампом, намагаючись переконати його надати допомогу Україні.

Втім, є і певна спадковість у діях оборонного відомства Польщі. У лютому 2023 року Польща передала Україні 4 танки Leopard, які стали першими відповідними одиницями бронетехніки, отриманими від країни НАТО. У березні 2024 року міністри оборони Німеччини та Польщі Борис Пісторіус та Владислав Косиняк-Камиш оголосили про створення бронетанкової коаліції для підтримки України. І цей приклад співпраці дійсно є вагомим.

Розвиток подій навколо Війська Польського демонструє, що країні НАТО навіть із мілітарними традиціями та значними витратами на оборону (Польща витрачає 4% свого ВВП) краще зосередитися на підтримці України, ніж перевіряти, що буде в разі прямої агресії з боку Росії. Власне, і можливі гібридні дії Кремля можуть стати серйозним фактором дестабілізації, і це також варто врахувати.