Не всі здогадуються, що витратні деталі - це не тільки метал і гума, а й … рідини. Від того, наскільки вчасно власник буде заміняти гальмівну рідину, залежить надійність гальм і безпека поїздок в цілому.

Про те, як довго зношується гальмівна рідина і як не пропустити строк її заміни, читайте в матеріалі РБК-Україна.

Гальмівна рідина передає тиск від педалі до гальмівних колодок на кожному колесі, вона свого роду важіль - продовження педалі. Відтак, якщо рідина втратила свої властивості, зусилля від педалі не досягне коліс, і з гальмуванням будуть проблеми.

А у сучасних авто це ще й ризик втратити підтримку електронних систем безпеки - таких як ABS, ESP тощо, бо вони  залежать від функціонування гальм.

Сучасні гальмівні рідини, маючи в основі гліколь, відрізняються суттєвим недоліком: вони активно поглинають вологу з навколишнього середовища. Тому з часом рідина накопичує у собі воду (навіть без протічок у системі!).

Уже за рік вміст вологи у "тормозусі" може сягати 2%, а через два роки - до 3,5%. Цього достатньо, аби температура її кипіння впала вдвічі.

А коли гальмівна рідина закипає, утворюються пари, що перешкоджають передачі тиску - педаль просто "провалиться", і авто не зупиниться вчасно. При тому особливо небезпечно, що таке трапляється саме під час екстреного гальмування.

Ще одна проблема - корозія. Волога у гальмівної системи призводить до іржі на деталях: в циліндрах, трубках тощо. Усе це може завершитися критичними наслідками: або ви раптом залишитесь без гальм, або колесо заклинить, і навіть з евакуатором будуть проблеми.

До того ж стара "тормозуха", насичена вологою, взимку густішає. Через це електронні системи (антиблокувальна, стабілізації, контролю втрати зчеплення) можуть працювати із затримкою або не працюватимуть зовсім.

Фото: в залежності від типу продукту і рекомендацій автовиробника гальмівну рідину слід замінювати кожні 1-3 роки (bosch.ua)

Найбільша небезпека зношеної гальмівної рідини - у її підступності: вона старіє непомітно. Видимі ознаки, на жаль, з’являються лише тоді, коли вже пізно - гальма відмовляють.

Тож найнадійніше рішення - не чекати сигналів, а дотримуватися регламенту заміни, який вказує виробник авто. Зазвичай це кожні 2-3 роки. Якщо ж неможливо перевірити, коли востаннє рідина мінялась, звертайте увагу на непрямі сигнали:

• Осад і бруд у бачку.Якщо на стінках резервуара помітний наліт, а на дні є осад - це вже тривожна ознака. Це залишки зношених ущільнень, сліди корозії та розкладу самої рідини. І вони означають, що рідина давно в експлуатації.
• Сліди витоку.Якщо помітні патьоки на внутрішній стороні коліс або поблизу гальмівних трубок і циліндрів - стара рідина вже накоїла для вас проблем. Певно, корозія з’їла метал і на вас чекає ремонт. Разом з яким ви поміняєте і рідину.
• Жорстке натискання педалі взимку.Якщо педаль гальма на морозі натискається важко, це ознака того, що рідина загусла - а це вже наслідок її старіння. Особливо яскраво цей ефект проявляється при температурах нижче -15 °C.
• Показання тестера гальмівної рідини.Загальнодоступні пристрої для перевірки гальмівної рідини визначають лише вміст вологи, ігноруючи інші параметри. Та й взагалі принцип дії (замір електропровідності) не завжди дає точний результат. Професійні тестери мають ширші можливості.
• Машина придбана з рук. В такому випадку бажано замінити всі технічні рідини, особливо гальмівну. Однак для сучасних авто з багатьма системами безпеки така процедура буде недешевою. Тому для машини, що нещодавно прибула з-за кордону, можна пошукати сервісну історію в базах дилерів  на її батьківщині.

Навіть така супернадійна система як гальмівна буде безпечною лише за умови її регулярного обслуговування. Не забувайте про рекомендації виробника, і приділяйте увагу не лише тим вузлам, що викликають занепокоєння чи створюють проблеми.

Адже саме профілактика - запорука безпеки і надійної роботи машини, особливо якщо вона має кількасот тисяч кілометрів за кормою.

Також у наших публікаціях нещодавно йшлося про те, чому в спеку трапляється більше ДТП.

А про те, як самостійно перевіряти гальма автомобіля, ми розповідали в нашому окремому матеріалі.

При підготовці статті були використані матеріали Bosch, Autobild та L`Automobile