Важливі відсотки

Головне, що мають вирішити на саміті, - питання підвищення оборонних витрат країн-союзників, до чого закликає президент США Дональд Трамп . 

"Нинішній саміт НАТО в Гаазі можна охарактеризувати як "саміт 5%". Тобто все - від участі американського президента до підсумкової декларації - "підв’язано" під виконання вимоги адміністрації Трампа зобов’язати союзників збільшити свої оборонні витрати до 5% ВВП. Попри те, що лише 23 країни з 32 досягли попередньої цілі у 2%, яка була встановлена понад 10 років тому на саміті в Уельсі", - зазначила глава Місії України при НАТО Альона Гетьманчук у коментарі РБК-Україна.

Генсек НАТО Марк Рютте пропонує розділити цільовий показник 5% на дві частини: 3,5% прямих витрат на оборону та 1,5% ширших оборонних інвестицій на логістику, інфраструктуру, кібербезпеку тощо.

Проте не всі країни одразу погодилися на це: Італія та Бельгія хотіли перенести термін виконання до 2035 року, а Іспанія прямо виступила проти. Але напередодні саміту стало відомо, що усі 32-і країни Альянсу дійшли згоди щодо підвищення оборонних витрат. Саме цього й вимагає Трамп.

"Головна мета - зберегти НАТО. Заради цього йдуть на поступки. Допоможуть вони чи ні, зараз неможливо сказати. Але я переконаний, що НАТО буде трансформуватися", - прокоментував ситуацію політолог Володимир Фесенко.

За його словами, у Трампа вже давно немає великого інтересу до НАТО, а без США потужний міжнародний альянс може втратити свою силу. Тому нині НАТО бореться за виживання, намагаючись зробити все, щоб США залишилися в його складі.

Перевірка на міцність

Північноатлантичний Альянс нині як ніколи має бути потужним. Адже військові експерти попереджають, що президент РФ Путін може влаштувати перевірку на міцність.

Нідерландський адмірал Роб Бауер, який був головою військового комітету НАТО  в інтерв’ю WELT сказав, що відповідь Альянсу на атаку Росії однієї з країн Балтії залежатиме від типу нападу. Якщо він буде невеликим, то ніякої негайної відповіді може й не бути.

Він також зазначив, що зараз Європа не зможе відбити ракетні атаки РФ на своїй території, оскільки не має низки ресурсів, запаси яких необхідно збільшити і можливості яких потрібно поліпшити.

Проте, на думку адмірала, якщо Росія дійсно вторгнеться в Естонію, застосовуватиметься стаття 5 альянсу. Якщо це відносно невеликий напад і територіальна цілісність Естонії загалом не перебуває під загрозою, буде час для консультацій. Необхідно буде зважити, чи потрібно починати війну.

А  очільник німецької розвідувальної служби (BND) Бруно Каль в інтерв'ю Deutsche Welle сказав ще в березні, що вважає ймовірним випробування Росією єдності країн Заходу та дієвості ст. 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає, що напад на одну з країн-членів НАТО вважається нападом на всіх.

На думку керівника розвідслужби ФРН, час та ймовірність такої "перевірки" прямо пов’язані з тим, як розвиватимуться події на російсько-українській війні: якщо бойові дії закінчиться раніше 2029-2030 року, то Росія зможе швидше стати загрозою для Європи.

Він вважає, що надмірно швидке завершення війни в Україні дозволило б росіянам використати свою енергію там, де вони цього хочуть, - проти Європи. Адже справжня мета Путіна - не лише Україна, але й новий світовий порядок, послаблення захисту НАТО і розширення сфери впливу Росії на Захід. І бажано без американців у Європі.

Каль зазначив, що досі цього хотіли лише росіяни. І звернув увагу на загрози, які несе зближення США і Росії.

"Я особливо стурбований загальною ситуацією у світі. Війна, яку Росія веде проти України, є центральною темою. Але немає майже жодного конфлікту, оцінка якого не змінюється новою адміністрацією у Вашингтоні", - підсумував керівник німецької розвідслужби.

Відповідь на загрози

Президент України Володимир Зеленський теж вважає, що російський диктатор Путін може атакувати одну з країн-членів НАТО вже у найближчі п’ять років, щоб випробувати міцність Альянсу.

"Ми вважаємо, що, починаючи з 2030 року, Путін може мати значно більші можливості", - зазначив Зеленський в інтерв’ю Sky News.

Нині, за словами президента, Україна стримує Росію, але попереду можуть бути нові загрози.

Окрім того, Зеленський жорстко прокоментував оборонні плани НАТО, згідно з якими витрати мають зрости до 5% ВВП до 2035 року. Він вважає ці плани дуже повільними, і закликав Захід не зволікати, наголошуючи, що Росія вже планує нові військові кампанії. Але для здійснення їх Путіну потрібна пауза, йому необхідні скасування санкцій і навчена армія. І 10 років для цього - це дуже довгий термін. До того часу у нього буде готова нова армія.

Тим часом федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу у Бундестазі зауважив, що уряд Німеччини інвестує в оборону не тому, що цього вимагає адміністрація Сполучених Штатів Америки. Берлін робить це з власного досвіду та переконання, адже Росія активно та агресивно загрожує безпеці й свободі в усьому євроатлантичному просторі.

Канцлер сказав, що слід побоюватися, що Росія може продовжити війну й за межами України. То ж потрібно бути настільки сильними разом, щоб ніхто не наважився атакувати, пише Welt.

Тим часом п’ять країн Європи будують нову "залізну завісу" з мільйонів мін. В умовах зростаючої загрози з боку Росії вони зміцнюють оборону, вдаючись до тактики, яку раніше прагнули заборонити, повідомляє The Telegraph.

Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва і Польща оголосили про вихід з Оттавської конвенції 1997 року, що забороняє протипіхотні міни. Таким чином ці країни отримають право виробляти, накопичувати та розгортати міни вже з кінця 2025 року. Разом вони охороняють 2150 миль (3460 км) зовнішнього кордону НАТО з Росією і Білоруссю.

Повернення до виробництва та застосування протипіхотних мін свідчить про занепад глобальної кампанії з їхньої заборони, підтриманої свого часу принцесою Діаною, колишнім прем’єром Британії Тоні Блером і низкою впливових політиків. Адже нині те, що раніше вважалося неприйнятним, стало необхідним.

Галина Гірак