1% на день - звучить не надто загрозливо. Але варто підписати договір з мікрофінансовою організацією, і ви бачите вже - 3678,34% річних. Чи варто сприймати ці цифри як маніпуляцію? І що означають ці цифри насправді?

РБК-Україна розбиралось у темі на основі даних регулятора та аналітичних оцінок учасників ринку.

Суть проблеми - не в маркетинговій омані, а в формулі, яку зобов’язує використовувати Національний банк України. Це формула XIRR - і саме вона "роздуває" звичайні відсотки до космічних значень.

Формула XIRR (Extended Internal Rate of Return) використовується для розрахунку реальної річної процентної ставки (РРПС). Її головна ідея — врахувати всі платежі, їх точні дати та "ефект часу", тобто потенційне реінвестування кожного платежу.

Інакше кажучи, вона трактує кредит так, ніби кожна ваша гривня, яку ви повернули, одразу приносить прибуток кредитору і далі "працює", як новий кредит. У цьому і виникає арифметичний парадокс.

Приклад для розуміння загальної логіки:

Ви берете 1000 грн під 1% на день. За місяць набігає приблизно 300 грн, за рік - 3650 грн. Це - 365% річних. Але за XIRR ставка вийде 3678,34% річних.

Тобто цифра у договорі справжня, але вона викликає неправильне враження у тих, хто не знайомий з особливостями фінансової математики.

Як зазначає Сергій Сінченко, СЕО Moneyveo, закон зобов’язує вказувати вартість кредиту у вигляді РРПС, проте формула, затверджена НБУ, формально коректна, але фактично спотворює сприйняття вартості мікрокредиту. "Наприклад, ставка в 1% на день дає 365% річних, але за методикою XIRR - понад 3600%. Це не шахрайство, а особливість математичної моделі, яка не зрозуміла для більшості споживачів", - додає він.

Сінченко підкреслює, що використання такої методики, хоча і відповідає формальним вимогам, на практиці ускладнює прозору комунікацію з клієнтами та може викликати недовіру до всього ринку. Разом з тим, формула, покликана забезпечити зрозумілість, часто працює проти компаній, які діють відкрито.

Зокрема, якщо МФО не ховає комісій, не додає "страховки" чи "послуги у подарунок" - її реальна ставка вища. А компанія, що розподіляє витрати на дрібні платежі, демонструє ніби вигідніші умови, хоча кінцева сума для клієнта більша.

Сінченко вважає, що саму ідею РРПС скасовувати не варто - але її потрібно адаптувати для споживчих кредитів.

"Для простих кредитів без прихованих платежів доцільно вказувати спрощену річну ставку, обраховану як співвідношення загальних витрат до тіла кредиту. Тобто - 3650 грн за рік за 1000 грн - 365% річних. Просто і зрозуміло", - переконаний СЕО Moneyveo.

Така формула дозволить споживачу краще орієнтуватися на ринку й не плутатися у високих технічних значеннях. Довіра виникає там, де умови зрозумілі не лише аудитору чи фінансовому аналітику, а й звичайному клієнту.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.