Три роки тому на саміті у Брюсселі Європейська Рада ухвалила історичне рішення - офіційно надала Україні статус країни-кандидата на вступ до ЄС. Які вимоги ЄС вже виконала Україна, що ще попереду та коли можемо стати повноправним членом європейської спільноти?

Що виконано до третьої річниці

23 червня 2022 р. Україні офіційно отримала статус країни-кандидата на вступ до ЄС. Це історичне рішення для нашої країни, проте це лише початок довгого шляху, в кінці якого ми повинні стати повноправним членом європейської сім’ї.

ЄС надає країнам-кандидатам план реформ, виконання яких є обов’язковою умовою для переходу до наступного етапу - переговорів про вступ.

Для України було визначено сім ключових блоків, серед яких – реформа судової системи (Конституційний Суд, Вища рада правосуддя), посилення боротьби з корупцією, ухвалення законодавства про боротьбу з відмиванням грошей та імплементація антиолігархічного закону.

Крім того, процес складається з 35 переговорних глав (розділів), що охоплюють усі сфери життя країни, від верховенства права до сільського господарства.

Наразі Україна вже багато чого зробила для приєднання до ЄС.

Зокрема, завершено попередній етап переговорів. Перше кластерне скринінг-повідомлення (“Онови”: урядова реформа, верховенство права, боротьба з корупцією, права людини) завершене наприкінці 2024 - на початку 2025 р.

Також у березні 2025 р. завершено скринінг другого кластеру (“Зовнішня, безпекова та оборонна політика”) – Україна досягла 100 % відповідності рішенням ЄС у зовнішній політиці.

Наразі розпочато переговорні кластери. Вони офіційно стартували 25 червня 2024 р.

Також Україна проводить реформи законодавства та інституцій. Зокрема, прийнято законодавство з трансформації Конституційного суду, формування Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Поглиблена антикорупційна реформа: створено Національне агентство з питань корупції, Антикорупційний суд; відновлено електронне декларування.

Закони щодо ЗМІ, реклами, прав національних меншин приведені у відповідність до рекомендацій Венеціанської комісії.

Проведено реформи митної служби: гармонізація з митним кодексом ЄС, впровадження NCTS‑P5, авторизація економічних операторів.

Вносяться фіскальні та податкові зміни: відповідність ПДВ й акцизів до норм ЄС, автоматичний обмін фінансовими даними.

Ухвалено стратегію цифровізації, транспортну стратегію, закон про залізничний транспорт, реформи прикордонної інфраструктури.

Прийнято Римський статут, проведено законодавчу адаптацію до міжнародних норм.

Що ще треба зробити?

Водночас залишається ще багато, чого зробити. Зокрема, треба відкрити та закрити всі переговорні кластери. Мова йде про: “Внутрішній ринок”, “Зовнішні відносини”, “Енергетику”, “Транспорт”, “Оподаткування”, “Судовусистему”. Планується відкрити 5–6 кластерів у 2025 р.

“Амбітна ціль на 2025 рік - відкрити на паралельній основі всі шість переговорних кластерів з ЄС”, - сказав прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Україна хоче відкрити 2–3 кластери за польського головування (перша половина року) і ще 3 - за данського (друга половина року). Вже проходить скринінг низки глав - переважно фундаментальних.

Також потрібно поглибити реформу судової влади. Верховний Суд потребує додаткових реформ і очищення; слід упровадити прозорі процедури відбору суддів, дисциплінарні механізми.

Ще Україна має провести системну реформу публічної адміністрації. Йдеться про розбудову публічного управління, впровадження KPI, підвищення прозорості та здатності виконувати законодавство ЄС.

Крім того, потрібно забезпечити економічну стійкість - продовжити гармонізацію митниці та податкового законодавства (ПДВ, акцизи, декларації) та завершити інтеграцію внутрішнього ринку: впровадити свободу товарів, послуг, захист прав споживачів тощо.

Також маємо закінчити реформу виборчого законодавства. Зокрема, прийняти законодавчі зміни за методологією OSCE/ODIHR, оновити ЦВК тощо.

Угорщина проти

На жаль, не все залежить лише від того, наскільки добре Україна виконує вимоги.

“Важкість цього процесу, як би добре ти не виконував свою домашню роботу, як би сильно громадяни не прагнули повернутись в європейську родину, і яким би юридично офіційним не було це рішення, завжди треба пам'ятати, що це рішення ухвалюється консенсусом. На сьогодні у нас є одна держава-член, яка не бажає вести будь-які перемовини щодо рішень про подальше просування до членства в ЄС”, - сказала віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та міністерка юстиції Ольга Стефанішина.

Питання не в тому, що в перспективі одна країна не проголосує про завершення переговорів. Проблема є вже на нинішньому етапі – відкриття переговорних кластерів, щодо кожного з яких потрібен консенсус країн ЄС.

Стефанишина зазначила, що наразі Угорщина є найскладнішою у перемовинах, бо її риторика агресивна та насправді вона нічого не хоче, тобто не висуває чітких вимог, щоб не блокувати початок переговорів по кластерах.

Тому є план А щодо блокування – домовлятися про співпрацю. Але є й інші варіанти.

Верховна представниця ЄС з питань безпеки та зовнішньої політики Кая Каллас, не розкриваючи деталей, повідомила, що єще й плани Б і В. Хоча один з них не є секретом – це позбавлення Угорщини права голосу за ст. 7 Договору про ЄС через порушення основоположних цінностей ЄС.

Процедуру розпочали ще у 2018 р. З того часу відбулося вісім слухань, останнє з яких – у травні цього року. До голосування щодо “рішення про визначення явного ризику серйозного порушення Угорщиною верховенства права” справа ще не дійшла. Коли дійде – теж не зрозуміло, бо немає обмежень щодо тривалості усієї процедури.

Що може чекати на Україну після вступу в ЄС

Країни Східної Європи продемонстрували вражаюче економічне зростання після вступ до ЄС. Зараз їх добробут вже на рівні 80% від середнього по Європі. Україна може стати важливим двигуном зростання в регіоні. Про це заявила голова Європейського центрального банку Крістін Лагард.

Лагард розповіла, що Україна вже інтегрована в економічні процеси ЄС, а Європа є головним торгівельним партнером, на який припадає близько 50% торгівлі товарами.

“ЄС також отримає вигоду від того, що Україна стане його партнером”,- сказала вона.

За її словами, ЄС не повинен бачити у вступі України загрозу.

“Ми маємо бачити в ній стимул. Ми повинні бачити Україну як щит і як каталізатор”,- додала вона.

За її словами, якщо Україна продовжить курс на інституційні реформи і продовжить адаптувати свою економіку до нових можливостей, попри непросту ситуацію, вона може стати важливим двигуном зростання і ключовим фактором майбутнього регіону.

Коли можемо стати членом?

Україна буде членом Європейського союзу у 2030 р., заявила Стефанішина.

“Україна буде членом ЄС у 2030 р. Це вже фактично ухвалене рішення”,- прокоментувала вона слова голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що з нинішнім темпом реформ Україна може вступити в ЄС до 2030 р.

За словами Стефанішиної, на серйозність і реалістичність намірів ЄС вказує те, що бюджет ЄС на 2026-2032/33-ті роки формується з урахуванням членства України.

Серйозність намірів ЄС можна оцінювати за зусиллями Угорщини із блокування їх реалізації. Угорщина зараз намагається активно блокувати включення України в наступний бюджет ЄС, - додала вона.

Вікторія Хаджирадєва