У США тривають дискусії про відповідність американської зброї реаліям сучасної війни, особливо на фоні успішних українських операцій проти Росії.

РБК-Україна розповідає, чому у США не поспішають робити ставку на цілковито нову зброю та яким мега-проектам віддає перевагу Дональд Трамп.

Головне: 

• Як США переозброюються і чи враховують уроки російсько-української війни?
• Наскільки дорогою є зброя у США і чому її розробка може тривати роками?
• Які мега-проекти у сфері оборони вже розпочав Трамп і хто від них отримає вигоду?

"Безпілотники – це майбутнє війни. Пілотовані літаки – ні", – так прокоментував українську операцію "Павутина" по масовому знищенню російських стратегічних бомбардувальників мільярдер і Ілон Маск. Цей допис Маска є відображенням ситуації, у якій опинилися США та інші країни. 

Стрімкий розвиток дронів під час російсько-української війни уже змінив характер бойових дій. Цей досвід вивчають по всьому світу і роблять з нього висновки, зокрема і в США. На практиці це означає, що з одного боку у Пентагоні до певної міри намагаються копіювати український досвід – щодо масового виробництва дешевих дронів. 

Ще у 2023 році Пентагон розпочав ініціативу Replicator, спрямовану на швидке нарощування кількості безпілотних систем у армії США. Головний її акцент – на доступні та масові моделі. Щороку на програму планується виділяти 500 млн доларів.

З іншого боку, оборонна сфера у Штатах є дуже специфічною – головну ставку Пентагон робить не на гнучкість, а на багатомільярдні контракти для кількох великих компаній. А тим у свою чергу вигідніше реалізувати масштабні програми протягом багатьох років. Приміром, з 2001 року половину всіх контрактів на нову зброю отримували всього 5 компаній – Lockheed Martin, Boeing, General Dynamics, Raytheon, Northrop Grumman. 

При цьому, ефективність такого підходу не завжди очевидна. Швидкість змін у військовій сфері настільки велика, що нова зброя може стати застарілою ще в момент випуску. Не кажучи вже про її величезну вартість. 

Серед найбільш проблемних ініціатив – проект винищувача нового покоління F-47, який мав би замінити наявні F-35. Очікується, що лише етап розробки та інженерного розвитку коштуватиме близько 20 млрд доларів, а загальна вартість програми, включно з виробництвом і обслуговуванням, може сягнути сотень мільярдів. При цьому вартість одного літака оцінюється приблизно в 300 млн доларів. 

Хоча програму винищувача ініціювали ще в середині 2010-х, кілька років тривало напрацювання концепції, а контракт на створення перших тестових прототипів F-47 компанія Boeing отримала лише у 2024 році. Він передбачає, що перший політ відбудеться наприкінці 2020-х років, а серійне виробництво розпочнеться не раніше 2030 року. 

Ще один показовий випадок стосується суперавіаносців типу Gerald R. Ford. Вони хоч і стануть найбільшими у світі, але так само і найдорожчими. Вартість одного складає 13,3 млрд, без врахування витрат на розробку. А загальна вартість програми для всіх запланованих кораблів оцінюється в понад 120 млрд. До того ж обслуговування одного такого авіаносця коштує близько 1 млрд на рік. 

Під час будівництва виникли численні проблеми, а це призводить до постійних перенесень термінів. Перший авіаносець – власне Gerald R. Ford – був введений у стрій у 2017 році, але через технічні проблеми повної боєготовності вдалося досягнути лише в 2023 році. Завершення робіт на ще трьох очікується в 2025, 2030 та 2032 роках, але чи вдасться дотриматися цих дедлайнів – окреме питання. 

Крім того, існують побоювання, чи будуть ці авіаносці в принципі ефективними. Головні потенційні суперники США – Китай та Росія – вже зараз розробляють гіперзвукові ракети проти авіаносців, а додаткового імпульсу дискусіям надала поява українських морських дронів, які знищують російський Чорноморський флот. 

Персонально у Трампа також з'явився свій мега-проект – система протиракетної оборони "Золотий купол". Вона за своєю концепцією схожа на "Стратегічну оборонну ініціативу" часів Рейгана (також відому як "Зоряні війни"). 

Система має захищати США від балістичних, гіперзвукових і крилатих ракет. Для цього її елементи планується розмістити як у космосі, так і на кінцевому етапі польоту. Це включає розробку сучасних космічних засобів перехоплення, а також систем, здатних знищувати ракети ще до їхнього запуску або на самому початку траєкторії. 

Попередня офіційна оцінка вартості програми – 175 млрд доларів, однак, за підрахунками Бюджетного бюро Конгресу, витрати лише на космічний компонент "Золотого купола" можуть сягнути 524 млрд.

У 80-х програму "Зоряні війни" так і не вдалося реалізувати, через дорожнечу. Однак зараз є одна важлива новація. Завдяки Ілону Маску, мільярдеру і близькому (принаймні, раніше) соратнику Трампа, значно знизилася вартість виведення на орбіту вантажу, тож саме його компанія SpaceX отримає левову частку контрактів на виведення супутників "Золотого куполу" на орбіту. Ще одним великим підрядником у проекті має бути вже згадана Lockheed Martin, що виробляє системи Patriot.

Українська операція "Павутина" вже викликала дебати серед американських посадовців та військових експертів щодо ефективності "Золотого купола". Як повідомляє The New York Times, нинішня версія “купола” не здатна захистити США від дронів, подібних до тих, які застосовує Україна.

Навіть такі колосальні суми можуть вкладатися в межі оборонного бюджету США. Цього року він склав 895 мільярдів, а на наступний адміністрація Трампа пропонує виділити понад трильйон доларів. На цьому тлі суми військової допомоги, які США виділяли Україні, виглядають мізерними, особливо з огляду на те, що більшість виділених США коштів у кінцевому підсумку надходили американським же компаніям.

При написанні матеріалу використовувались заяви американських політиків, а також публікації Breaking Defence, Inkstick, The New York Times.