Ідея обмежити TikTok, Instagram і Snapchat для дітей активно обговорюється в Іспанії, Франції та Греції. Причина - не тільки шкідливий контент, а й реальний вплив на мозок: зменшення концентрації уваги, тривожність, депресія.

Чому ця ініціатива Європейського Союзу так важлива, розповіла для РБК-Україна власниця мережі дитячих садочків HELLO KIDS та учасниця телешоу "Супермама" Юлія Кичила.

Іспанія, Франція та Греція закликають Європейську комісію встановити мінімальний вік доступу дітей до соцмереж. Це потрібно для того, щоб захистити їх від шкідливого контенту в TikTok, Instagram, Snapchat та інших соцмережах.

Ініціатори пропонують встановити єдиний "вік цифрового повноліття" для всіх країн ЄС. Простіше кажучи, до 15 років діти не зможуть користуватися соцмережами без дозволу батьків.

Якщо ініціатива буде підтримана, на всіх мобільних гаджетах в ЄС буде обов’язкова перевірка віку.

Для цього вже створено спеціальний застосунок, який тестуватимуть цього року. Також власників соцмереж зобов’яжуть припинити використання затягувальних функцій у застосунках: автозапуску відео, персоналізації контенту та спливаючих вікон.

"Вважаю, що це чудова ініціатива. Кажу це спираючись на свій досвід мами та власниці мережі дитячих садочків, де щодня бачу негативний вплив контенту соцмереж на дітей віком 5-6 років. Малюки стають збудженими, менш уважними, порівнюють себе з іншими", - каже Юлія Кичила.

Вона додає, що тренди соцмереж так швидко змінюються - вчора були іграшки Хагі Вагі, а сьогодні брейнрот меми Балерина-капучина та Шпіоніро-голубіро - що психіка дітей просто не витримує того масиву інформації, який на них виливається.

"До речі, брейнрот в дослівному перекладі з англійської означає "гниття мозку". Цей термін ідеально описує інтернет-контент низької якості, який спричиняє негативний психологічний вплив на людину", - підкреслює експертка.

Про те, що короткі відео в соцмережах негативно впливають на мозок людини свідчать десятки досліджень. Результати одного з них були опубліковані у міжнародному науковому журналі NeuroImage, який вивчає роботу мозку.

В експерименті взяли участь понад 100 людей віком від 17 до 30 років, які 95 хвилин на день дивилися короткі відео.

Дослідження тривало кілька місяців і за допомогою МРТ було встановлено, що за цей час обсяг сірої речовини в орбіфронтальній корі зменшився на 2.3%.

Також знизилась концентрація уваги (з 2.5 хвилин до 45 секунд)  і значно погіршився сон. Більшість піддослідних відчували тривожність та депресивні настрої. 

"Соцмережі токсичні для дітей не лише тому, що спричиняють тривожність та депресію. Соцмережі змушують дітей формувати власну ідентичність на основі чужих уподобань та реакцій. Тому заборона смартфонів до 14 років та соцмереж до 16 - наразі питання номер один", - переконаний американський психолог Джонатан Гейт.

Гейт також є ініціатором перетворення американських шкіл на вільну від смартфонів зону.

"Мозок дитини не встигає обробити черговий shorts чи reels, а йому вже підсовують наступний. А там новий звук, нова емоція, нові герої. Спостерігаючи яскравий калейдоскоп подій в смартфоні, реальне життя для дітей стає нудним, бо у ньому все не так швидко та красиво", - додає Юлія Кичила.

Вона зазначає, що конкретний негативний вплив соцмереж - діти менше спілкуються наживо, не вміють чекати, важко концентруються. Діти хочуть мати тут і зараз іграшки, подарунки та красивий одяг, як у героїв відео. Відмова батьків робить дитину дратівливою.

Власниця мережі дитячих садочків HELLO KIDS та учасниця телешоу "Супермама" Юлія Кичила

Соцмережі краще відкласти до 14-16 років. У цьому віці дитина вже готова до саморегуляції й здатна відфільтрувати потік інформації, який пропонують соцмережі.

Але навіть в цей період батькам потрібно проговорити з сином чи дочкою чіткі правила користування соцмережами. Створити так звані цифрові кордони. Визначити скільки часу дитина може користуватись соцмережами й де це можна робити.

Наприклад, вітальня, кухня чи зустрічі з рідними - це зони без гаджетів. Заборонено користуватись гаджетами за 1-2 години до сну.

Завжди заохочуйте дитину до обговорення того, що вона побачила в соцмережах. Пояснюйте поняття приватності, кібербезпеки та небезпеку фейкових новин.

Вчіть перевіряти інформацію та шукати першоджерела.

Обов’язково пояснюйте, що соцмережі - це не реальне життя, а ідеалізовані картинки, тому не варто звертати увагу на кількість лайків чи підписників.

Якщо ж дитина стає дратівливою, у неї порушується сон та знижується успішність - варто обговорити її онлайн-активність.

"Я дозволю доньці користуватись соцмережами після 14 років, не раніше. І точно з обмеженням часу: до години на день. І все це під моїм контролем і розмовами про те, що вона бачить і як це сприймає. Віддати дитину в руки алгоритмів - це як залишити її одну в місті без мапи й телефону. Діти мають спочатку вирости у реальному житті, а потім йти у цифрове", - зазначає експертка.

Вас може зацікавити:

• Вчений назвав формулу, яка дозволить швидко перезапустити пам'ять
• Чому у людини після перегляду новин болить все тіло і важко сконцентруватися
• Як батькам не передати дитині власні емоційні травми