В Україні два найбільші поштові оператори змінюють правила роботи з післяплатою для фізичних осіб, які не є підприємцями. Тобто для тих, хто офіційно не має статусу ФОП. З 1 червня 2025 року «Нова пошта» разом із фінансовою компанією NovaPay запровадила обмеження на грошові перекази, які надсилаються регулярно та перевищують встановлені ліміти. Без підтвердження походження коштів діє базовий ліміт – до 100 тис. грн на місяць, з можливістю збільшення до 349 999 грн – лише за умови надання підтвердних документів. Також компанія має право запитати пояснення щодо суті продажу, а виплата коштів може бути тимчасово призупинена. 

Вже з 1 липня 2025 року власні обмеження вводить «Укрпошта». Для готівкових виплат фізичним особам у відділеннях встановлюються такі ліміти: до 100 тис. грн на місяць, не більше 10 операцій на місяць. Натомість для переказів на банківську картку ліміти залишаються незмінними: до 250 тис. грн на місяць, до 500 операцій на місяць.

Обидва оператори заявляють, що мета нововведень – виявлення прихованої підприємницької діяльності та посилення державного фінмоніторингу. Інакше кажучи, якщо фізична особа регулярно продає товари через поштові сервіси, але незареєстрована як підприємець, це може мати юридичні наслідки.

Чи допоможуть нові обмеження справді побороти тіньову торгівлю? Чи позначаться обмеження на тих, хто продає товари через соцмережі чи онлайн-платформи? Що важливо знати та робити, аби уникнути блокування виплат або штрафів, – в інтерв’ю «Главкому» пояснює Юлія Корнійчук, практикуюча бухгалтерка та фінансова консультантка малого й середнього бізнесу.

Чи справді введені «Укрпоштою» та «Новою поштою» ліміти на післяплату є важливим кроком у боротьбі з тіньовою економікою? Чи можна вважати це послідовною політикою Нацбанку та держави в цілому?

На мою думку, ліміти, які з 1 червня були введені «Новою поштою» і зараз з 1 липня вводяться «Укрпоштою» на платежі з отриманням післяплати, це частина послідовної логічної політики держави, орієнтованої на зменшення тінізації економіки, особливо e-commerce, тобто продажу товарів через Інтернет.

Як ми бачимо, ще в минулому році восени на підставі рішень НБУ банки ввели ліміти на розрахунки з картки на карту. І наразі, з лютого 2025 року, в рамках кожного фінмоніторингу банків діють такі обмеження: групи з високим ризиком – до 50 тис. грн на місяць, групи з середнім ризиком – 150 тис. грн на місяць. І навіть ці ліміти в банках вже з 1 червня були знижені до 100 тис. грн.

Тому обмеження від «Нової пошти» в розмірі 30 тис. грн на місяць до 5 переказів, а також від «Укрпошти» є логічним продовженням цієї ж політики. Розміри лімітів компанії встановлюють на власний розсуд.

Наразі до вас звертаються незареєстровані фізособи, які продають товари «Новою поштою» чи «Укрпоштою», користуючись послугами післяплати? Що запитують?

Найпоширеніші питання – «Які можуть бути покарання?», «Яким чином Податкова чи банки можуть бачити такі транзакції?», «Чи розцінювати їх як ухилення від офіційної реєстрації бізнесу?».

На прикладі «Нової пошти» це пояснити найпростіше, оскільки платіжна система NovaPay фіскалізує такі перекази, тобто Податкова чітко бачить конкретний фіскальний чек на кожну транзакцію післяплати. І у Податкової, так само як і в «Нової пошти», вже є певні алгоритми для виявлення регулярності. Наприклад, такими можуть вважатися чотири і більше подібних переказів протягом місяця.

Крім того, річний дохід фізособи понад 300 тис. грн та активна реклама також можуть стати підставою для того, щоб податкова навіть ініціювала контрольну перевірку закупок.

Податкова в своїй діяльності керується Податковим кодексом України, а саме статтею 20.1.1 ПКУ. Ця стаття дозволяє Державній податковій службі запрошувати платників податків для надання пояснень, вимагати документи та довідки, проводити звірки з контрагентами. Стаття 123.2 ПКУ передбачає, що податкова може накладати штраф за ігнорування офіційного запиту у розмірі п’яти мінімальних зарплат (~40 тис. грн).

Чи існують схеми або способи обходу таких обмежень, якими можуть користуватися фізособи без ФОП? Як убезпечити себе від ризиків чи вони вже виключені?

Тут логіка досить проста: якщо ви дійсно ведете систематичну підприємницьку діяльність, то найкращий варіант – зареєструвати її офіційно. По-перше, ви прибираєте ризики, які можуть тягнути за собою великі штрафні санкції за ведення підприємницької діяльності без її реєстрації, тобто тіньової. По-друге, навіть якщо виникнуть запити щодо сумнівних транзакцій, у вас завжди будуть ваші реєстраційні документи.

Інакше – це лише питання часу, коли до вас надійде відповідний запит. А потім уже майже неможливо буде надати підтверджуючі документи. Всі ці заходи – зменшення лімітів, нові правила – свідчать про те, що Мінфін, Державна податкова служба, а також такі великі компанії, як «Укрпошта» і «Нова пошта» серйозно налаштовані на боротьбу з тіньовою економікою. Усе більше будуть «закручувати гайки», щоб зменшити обсяг тіньового бізнесу та спонукати людей до офіційної реєстрації. 

Що мають знати незареєстровані фізичні особи, які регулярно заробляють на продажу товарів з післяплатою, про наслідки?

NovaPay у такому випадку може розцінити це як ухилення від легалізації підприємницької діяльності. За це передбачені суттєві штрафи: мінімум 40 тис. грн. А якщо додатково буде встановлено приховування доходу – додатково 25% від отриманого доходу.

Фізособам, які ще не зареєстровані, однозначно варто це зробити. Так, із реєстрацією ФОП виникають обов’язки щодо сплати податків та подання звітності. В залежності від групи, це може бути щорічна або щоквартальна звітність. Можуть бути й певні накладні витрати. Але вони значно менші, ніж ризики від ведення тіньового бізнесу.

Механізми державного контролю вже існують, і вони будуть удосконалюватися. NovaPay, як партнер «Нової пошти», може робити запити: якщо післяплатні транзакції виглядають системними, компанія запитає джерело коштів. Якщо підтвердження не буде або воно буде недостовірне – рахунок можуть заблокувати.

Процес реєстрації ФОП у нас зараз максимально цифровізований. Додатково можна знайти бухгалтера для супроводу.

Чи є рекомендації, щоб спростити звітність і уникнути зайвих питань від контролюючих органів?

Після реєстрації ФОП можна підключити сервіс NovaPay. Він дає змогу контролювати оплату, працювати легально, уникати блокування рахунків і штрафів. Якщо працюєте з післяплатою як ФОП, маєте застосовувати програмні РРО та видавати фіскальний чек. На ринку багато провайдерів – є безкоштовний від Державної податкової служби України (ДПС), є приватні, наприклад, Checkbox. Частина з них вже інтегрована з «Новою поштою». Їх достатньо один раз налаштувати і надалі можна працювати без проблем.

Який вплив ці зміни можуть мати на економіку? Коли чекати результатів?

Зниження рівня тіньової економіки позитивно впливає на державну політику – через сплату податків. Навіть якщо ФОП обере другу групу єдиного податку, це 2400 грн на місяць плюс 800 грн військового збору. Додатково – ЄСВ 22% від мінімальної зарплати. Усе це – нові надходження до бюджету.

Перші результати можуть з’явитися вже найближчим часом. Оскільки зміни відбуваються наприкінці другого кварталу («Нова пошта») та на початку третього («Укрпошта»), то приблизно в листопаді можна буде оцінити динаміку – чи збільшилась кількість ФОПів, чи зменшилась тіньова складова.

Як нові обмеження на післяплату впливають на продажі через соцмережі, сайти продажу та гравців на ринку?

Одразу спадає на думку, що це позначиться на роботі тих підприємців і фізичних осіб, які ще не зареєструвалися як підприємці. Але водночас варто зазначити: якщо люди до цього певним чином вели підприємницьку діяльність, користувалися великими лімітами, які діяли в «Укрпошті» та «Новій пошті», і робили це систематично – тобто вже мають напрацьованих клієнтів, налагоджені стосунки з підрядниками й постачальниками товарів – то вони залишаться на ринку.

Їм буде відносно просто зареєструватися як ФОП, враховуючи податкові зобов’язання, які передбачені для малого бізнесу. Просто потрібно зробити наступний крок – оформити свою підприємницьку діяльність офіційно. 

Якщо ж це була нерегулярна історія, несистематична діяльність, то такі гравці, найбільш імовірно, будуть змушені припинити свою діяльність та залишити ринок.

Людмила Замірська, для «Главкома»