Запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) у Євросоюзі з 2026 року поставить українських експортерів у вкрай невигідне становище. Про це заявив Георгій Гелетуха, доктор технічних наук, голова правління Біоенергетичної асоціації України. 

«З 2026 року у Євросоюзі почне діяти Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM): на імпортерів будуть накладені фінансові зобов’язання з оплати включених викидів парникових газів у товарах, вироблених за межами ЄС», – зазначив він.

Це, за словами експерта, у результаті загрожує значними втратами для українського експорту, який поки що не має механізму компенсації вуглецевих платежів.

«Це змусить євросоюзівських імпортерів переорієнтуватися на ввезення в ЄС низьковуглецевих товарів або спробувати перекласти свої видатки, пов'язані з купівлею сертифікатів CBAM, на виробників у третіх країнах», – пояснив Гелетуха.

Гелетуха наводить дані аналітиків GMK Center, за якими перш за все постраждає металургійна галузь: у 2030 році її втрати можуть сягнути $1,6 млрд. Загалом же за період 2026–2030 років Україна може недоотримати $4,7 млрд експортної виручки, а втрати інвестицій складуть близько $2,7 млрд. CBAM зробить неконкурентоспроможними поставки українського цементу, добрив, чавуну, квадратних заготовок і сортового прокату через їх високу вуглецеву інтенсивність та необхідність CBAM-виплат.

«Найбільше від CBAM постраждають країни, виробники яких експортують в ЄС значний обсяг відносно дешевих вуглецевоємних товарів і не застосовують внутрішнє вуглецеве ціноутворення. Це загрожує й українському експорту в ЄС, на чому наголошують вітчизняні промислові виробники та галузеві асоціації», – зазначив Гелетуха. 

Нагадаємо, низка інших експертів наголошували на необхідності тимчасового призупинення CBAM відповідно до статті 30(7) Регламенту, що прямо дозволяє це зробити для країн, які постраждали від непередбачуваних катастроф.