Трамп відклав санкції проти Росії. Своєю чергою ЄС продовжує санкційний тиск на РФ, зокрема пролонгував обмеження через анексію окупацію Криму. Чому Захід розходиться у питанні санкційної політики та наскільки добре вона працює?

США відклали нові санкції

Президент США Дональд Трамп заявив, що відкладає введення нових санкцій проти РФ, очікуючи, чи буде підписано угоду про припинення війни в Україні.

Про це він заявив журналістам під час саміту G7 у Канаді.

“Я чекаю, щоб побачити, чи буде підписано угоду”, - відповів Трамп на запитання про можливі обмеження проти Росії.

На уточнення, чи підтримують США ініціативу Європи щодо нових санкцій, він зауважив: “Європа про це говорить, але ще нічого не зробила. Подивимося, чи зроблять вони це”.

Президент також наголосив, що санкції є фінансово обтяжливими для США. За його словами, не треба забувати: санкції коштують нам багато грошей. Це мільярди й мільярди доларів. Це не односторонній рух.

Трамп зволікає з введенням нових санкцій проти РФ, попри те, що напередодні саміту G7в країні лунали заклики це зробити. Зокрема, сенатор демократ Річард Блументальта сенатор-республіканець Ліндсі Грем нещодавно закликали Трампа посилити санкції проти Росії та Ірану.

Блументаль казав, що Трампу треба негайно вжити заходів для ухвалення закону, який посилить санкції проти Росії.

“Цей момент вимагає президентського лідерства. Ситуація є надзвичайно терміновою”, – заявив він.

У спільному інтерв'ю із Гремом, Блументаль закликав Трампа діяти швидко.

На його думку, зараз, якщо говорити відверто, може скластися враження про слабкість позиції Америки щодо України.

За його словами, йому та практично всім співавторам законопроєкту про санкції проти РФ зрозуміло, що те, як ми поводимося з Путіним, або заохочуватиме, або стримуватиме зловмисників.

ЄС продовжив санкції проти РФ за окупацію Криму

Своєю чергою ЄС ще на рік продовжив санкції проти РФ за окупацію Криму.

Рада ЄС ухвалила рішення про продовження до 23 червня 2026 р. санкцій проти Росії, які були запроваджені ЄС у відповідь на окупацію Криму,повідомляється на сайті Ради ЄС.

Санкції передбачають заборону на ввезення до ЄС товарів, які походять з тимчасово окупованого Криму й Севастополя, а також заборону на інфраструктурні або фінансові інвестиції та туристичні послуги в Криму.

Крім цього, санкції включають заборону на експорт певних товарів і технологій кримським компаніям для використання їх у Криму в транспортному, телекомунікаційному та енергетичному секторах та для здійснення розвідки, видобутку нафти, газу та мінеральних ресурсів.

У заяві зазначається, що ЄС надалі не визнаватиме окупацію Росією Криму.

Ще раніше, в ЄС представили 18-й пакет санкцій проти Росії, який передбачає обмеження для енергетичного та банківського секторів країни-агресора. Зокрема він пропонує заборону на транзакції для “Північних потоків”, зниження граничної ціни на нафту з 60 до 45 дол. за барель, експорт технологій і товарів подвійного призначення.

Угорщина проти санкцій

Попри те, що ЄС продовжує тиснути санкціями на РФ, всередині нього теж є супротивники цієї ідеї. Найпослідовнішою противницею санкцій є Угорщина. Нещодавно міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт використає всі можливі засоби, аби зупинити ініціативу президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн та президента України Володимира Зеленського щодо нових енергетичних санкцій проти Росії, які, на його думку, можуть завдати серйозної шкоди економікам Центральної Європи та всього ЄС.

“Уряд використає всі засоби, щоб запобігти плану фон дер Ляєн-Зеленського, який зруйнує економіку країн Центральної Європи, але також завдасть чергового удару по європейській економіці в цілому”,- заявив Сійярто.

Його заява прозвучала у відповідь на запитання про засідання Енергетичної ради ЄС Союзу в Люксембурзі, на якому також обговорюватиметься заборона на закупівлю російської енергії.

Сійярто сказав, що в Європі природний газ вже коштує вдвічі-втричі дорожче, ніж, наприклад, у США, а ціна на електроенергію у чотири-п’ять разів вища, ніж економічні суб’єкти платять за неї в Китаї.

На його думку, надзвичайне зниження конкурентоспроможності європейської економіки в останні роки значною мірою було пов’язане з тим, що ціни на енергоносії в Європі практично різко зросли через провальну політику Брюсселя, через політику санкцій.

Нагадаємо, нещодавно Угорщина та Словаччина, уряди яких очолюють друзі російського диктатора Володимира Путіна, змовилися бойкотувати нові санкції ЄС проти Росії. Орбан та прем'єр Словаччини Роберт Фіцо накажуть своїм представникам голосувати проти припинення закупівлі газу, нафти і ядерного палива у Росії.

Втім, позиція Угорщини та Словаччини може вилізти їм боком. Країни ЄС вкрай втомилися від постійного шантажу Будапешта, який погрожує блокувати продовження санкцій проти ЄС. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц попередив, що Словаччину та Угорщину залишать без грошей від ЄС, якщо Орбан та Фіцо продовжать свої махінації та будуть йти проти волі більшості країн блоку.

Експорт із РФ виріс всупереч війні та санкціям

Попри західні санкції, експорт із Росії до 20 країн - найбільших торгових партнерів зріс за час війни в Україні на 18% - до 330 млрд дол. Такі підрахунки з поправкою на інфляцію містяться у доповіді, опублікованій Інститутом німецької економіки (IW) у Кельні. Він порівняв експортні дані РФ за 2024 та 2021 рр.

Це зростання не зупинили ні війна, ні західні санкції, ні спад торгівлі з Європою.

Серед торгових партнерів РФ – Туреччина, Бразилія та Ізраїль.

“Попри всі європейські зусилля, військова скарбниця Путіна не пустіє. Режим спритно використовує лазівки у санкціях для нарощування фінансових ресурсів”, - йдеться у пресрелізі IW.

За його даними, головним торговим партнером Росії у 2024 р.став Китай. Він купив російських товарів на 130 млрд дол. З 2021 р. цей показник зріс на 67%.

На другому місці з імпорту товарів з РФ – Індія. До війни вона була на 12-му місці, відтоді постачання до цієї країни зросло на 680%. Більша частина їх припадає на нафту.

Серед найважливіших торгових партнерів РФ німецькі економісти також назвали Бразилію та Туреччину. Постачання російських товарів до Вірменії після початку війни зросли на 423%, в Узбекистан - на 125%. В Ізраїль - на 240%, переважно це також нафта.

Водночас постачання до Німеччини впали на 92%, тобто практично зійшли нанівець. До Італії – знизилися на 83%, до Чехії – на 51%. Економісти IW роблять висновок про “перенаправлення торгових потоків” з Росії, особливо до країн третього світу.

Там вважають, що найбільшого удару по експорту РФ могло б завдати зниження порога цін на російську нафту та санкції проти “тіньового флоту” нафтотанкерів.

Своєю чергою Україна теж закликає до посилення санкцій проти РФ.

Жорсткі санкції з боку США можуть позбавити агресора основних доходів і завдати нищівного удару по військово-промисловому комплексу. Про це президент України Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю ABC News.

“Треба збільшувати тиск на Москву. Треба посилювати санкції. Треба шукати варіанти використання заморожених російських активів на користь нашої оборони. Росія чудово розуміє лише одну мову — мову сили. Саме ця мова має стати робочою в усіх форматах міжнародної взаємодії в найближчі місяці”,- акцентував Зеленський.

Вікторія Хаджирадєва