Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру опублікував щорічний звіт 2025 року, в якому зафіксовано небезпечне посилення ядерної загрози. Експерти попереджають, що світова система стримування ослабла, тоді як нова гонка ядерних озброєнь уже почалася. Про це мовиться у новій доповіді SIPRI, опублікованій 16 червня.

На початок 2025 року у світі нараховувалося приблизно 12 241 ядерна боєголовка , з яких близько 9614 перебувають на бойовому чергуванні . Водночас понад 2100 боєголовок перебувають у стані високої бойової готовності , переважно у США та Росії. Китай, за оцінками SIPRI, також може зберігати частину озброєння у такому стані вже в мирний час.

 

 

Попри багаторічну тенденцію до скорочення арсеналів після завершення Холодної війни, у 2024 році зафіксовано активізацію програм модернізації майже у всіх ядерних державах - США, Росії, Китаї, Великій Британії, Франції, Індії, Пакистані, Північній Кореї та Ізраїлі.

Особливе занепокоєння SIPRI викликає ситуація з Китаєм, чий арсенал щороку зростає орієнтовно на 100 боєголовок , і вже досяг щонайменше 600 одиниць . До січня 2025 року Китай завершив будівництво або був близький до завершення ще майже 350 нових шахт для міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) у трьох великих пустельних районах на півночі країни та трьох гірських районах на сході.

Наразі США та Росія залишаються домінантами, володіючи близько 90% світового ядерного потенціалу , однак обидві країни активно готуються до потенційного нарощування потужностей.

SIPRI попереджає , що сучасна гонка озброєнь є більш ризикованою та непередбачуваною, ніж під час Холодної війни. Нові технології, зокрема штучний інтелект, квантові рішення та гіперзвукова зброя, змінюють логіку стримування і посилюють ймовірність фатальних помилок.

"Ми бачимо повернення до ядерної ескалації та відмову від контролю над озброєннями, - зазначив Ганс Крістенсен, експерт SIPRI. - Світ прямує у зворотному напрямку після десятиліть поступового роззброєння".

Також зросла напруга між Індією та Пакистаном, що ледь не переросла у ядерну кризу.

У КНДР лідер Кім Чен Ин закликав до "необмеженого розширення" ядерної програми. Північна Корея станом на січень мала близько 50 ядерних боєголовок, стільки ж, скільки й минулого року, і достатньо ядерного матеріалу для виробництва ще до 40 одиниць.

Своєю чергою Ізраїль продовжує модернізацію своїх потужностей, маючи вже 90 ядерних боєголовок.

У SIPRI застерігають: на тлі нових викликів, включно з розвитком дезінформації, космічних технологій та цифрових загроз, ядерна зброя може не лише не захистити, а й поставити під ще більшу небезпеку населення держав.

Раніше президент США Дональд Трамп підписав укази, спрямовані на реформування науки та ядерних технологій.

Хто заважає відновити ядерний статус: чому Україні у НАТО краще

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp