У світі починається нова ядерна гонка на тлі ослаблення режимів контролю над озброєннями. Дев'ять країн мають у своєму розпорядженні арсенал у 12,4 тисячі боєголовок.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на доповідь Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру(SIPRI)

Розширення та модернізація ядерних арсеналів

Майже всі дев'ять ядерних держав - США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, КНДР та Ізраїль - продовжили масштабні програми модернізації ядерної зброї у 2024 році. Оновлювалися наявні озброєння та додавалися нові зразки.

Із загальної кількості приблизно в 12 241 боєголовку на січень 2025 року, близько 9614 перебували у військових арсеналах і призначалися для можливого використання. Близько 3912 боєголовок були розміщені на ракетах і літаках, решта - на центральних складах.

Приблизно 2100 боєголовок перебували в стані високої бойової готовності. Майже всі вони належали Росії та США, але Китай, ймовірно, почав зберігати частину боєголовок на ракетах навіть у мирний час.

Після закінчення холодної війни темпи демонтажу ядерних боєголовок зазвичай випереджали темпи розміщення нових, що призводило до скорочення загальної кількості. Однак найближчими роками ця тенденція, найімовірніше, зміниться, оскільки скорочення сповільнюється, а розміщення прискорюється.

Зростання напруженості між США, Росією і Китаєм

Росія і США володіють близько 90% всіх ядерних боєголовок. Їхні арсенали залишалися стабільними до 2024 року, проте обидві країни реалізують масштабні програми модернізації, які можуть призвести до зростання кількості та різноманітності озброєнь. У міру закінчення терміну дії договору СНО-III в лютому 2026 року, кількість розгорнутих стратегічних боєголовок може зрости.

Програма модернізації США стикається з проблемами планування і фінансування. Додаткові нестратегічні озброєння можуть ще більше ускладнити реалізацію програми. У Росії модернізація також йде із затримками - зокрема, затримується введення в дію нової МБР "Сармат".

Проте очікується зростання ядерних озброєнь у США і Росії. Збільшення може бути пов'язане з оснащенням ракет великою кількістю боєголовок і поверненням до експлуатації раніше звільнених шахт. У США посилення ядерного потенціалу пов'язане з відповіддю на дії Китаю.

Зростаючий потенціал Китаю

Китай, за оцінками SIPRI, має у своєму розпорядженні щонайменше 600 боєголовок. З 2023 року ядерний арсенал Китаю зростає приблизно на 100 боєголовок на рік. На січень 2025 року завершено будівництво близько 350 нових шахт у північних пустелях і східних горах країни. До 2030-х Китай може мати порівнянну кількість МБР зі США або Росією, хоча навіть 1500 боєголовок у 2035 році становитимуть лише третину від поточних запасів Росії та США.

Ситуація у Великій Британії, Франції, Індії та Пакистані, Північній Кореї та Ізраїлі

Велика Британія поки що не збільшила арсенал, але планує це зробити. Новий лейбористський кабінет підтвердив наміри побудувати чотири нові підводні човни та оновити арсенал. Однак уряд стикається з операційними та фінансовими труднощами.

Франція продовжує розробку нових підводних човнів і крилатих ракет, а також покращує наявні системи. Індія і Пакистан продовжують розвивати системи доставки і розширювати виробничі потужності. Індійські ракети нового покоління можуть нести ядерну зброю навіть у мирний час.

На початку 2025 року напруженість між Індією і Пакистаном призвела до короткочасного військового конфлікту. Було завдано ударів по об'єктах, пов'язаних із ядерною інфраструктурою, і активно поширювалася дезінформація.

КНДР робить ставку на ядерні сили як центральний елемент своєї стратегії. За оцінками SIPRI, у країни близько 50 зібраних боєголовок і матеріали для ще 40. Південна Корея попередила про завершальну стадію розробки тактичної ядерної зброї. У листопаді 2024 року Кім Чен Ин закликав до "безмежного" нарощування ядерного потенціалу.

Ізраїль, який офіційно не визнає наявності ядерної зброї, мабуть, продовжує її модернізацію. У 2024 році проведено випробування ракетного двигуна, можливо пов'язаного з балістичними ракетами "Єрихон", і триває модернізація реактора в Дімоні.

Криза контролю над озброєннями

Директор SIPRI Ден Сміт зазначає, що двосторонній контроль між США та Росією перебуває у стані глибокої кризи. Договір СНО-III залишається чинним до 2026 року, але ознак його продовження або заміни немає. Дональд Трамп наполягає, що новий договір має включати обмеження для Китаю, що значно ускладнює перспективи переговорів.

Сміт підкреслює, що гонка озброєнь сьогодні пов'язана з великими ризиками. Швидкий розвиток технологій - ШІ, кіберзброя, космос, квантові системи - радикально змінює принципи стримування і оборони. Нові технології можуть вплинути на вразливість ядерних арсеналів, прискорити ухвалення рішень у кризах і збільшити ризик помилок або технічних збоїв.

На думку Сміта, старі методи кількісного контролю більше не працюють. Складність ситуації робить поняття "переваги" в перегонах менш вимірним, а управління - більш важким.

Розширення ядерних амбіцій інших країн

У Східній Азії, Європі та на Близькому Сході активізувалися обговорення ядерної стратегії. У 2024 році Білорусь і Росія підтвердили розміщення ядерної зброї на білоруській території. Деякі країни НАТО висловили готовність розмістити американські ядерні озброєння, а Еммануель Макрон закликав надати французькому стримуванню європейський вимір.

Дослідник SIPRI Метт Корда зауважив, що ядерна зброя нібито не гарантує безпеку. На його експертну думку, конфлікт між Індією та Пакистаном показав, що вона не запобігає війні, але підвищує ризик ескалації та катастрофічних помилок.

Загострення глобальної нестабільності

56-е видання SIPRI Yearbook фіксує подальше погіршення міжнародної обстановки. Тривають війни в Україні, Газі та інших регіонах, посилюються геополітичні розколи. Перемога Дональда Трампа на виборах створює додаткову невизначеність щодо майбутньої зовнішньої політики США.

Крім ядерних питань, звіт містить дані про світові військові витрати, торгівлю зброєю, миротворчі операції, конфлікти, кіберзагрози та безпеку в космосі.

Нагадаємо, у листопаді 2024 року видання The Times повідомляло, що Україна може створити ядерну бомбу за кілька місяців, якщо США скоротять допомогу.

За даними опитування КМІС, українці загалом підтримують відновлення ядерної зброї, від якої Україна відмовилася понад 30 років тому за Будапештським меморандумом.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.