Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Максима Бабака.

Оболонь провела в останню путь старшого лейтенанта морської піхоти Бабака Максима Геннадійовича, на позивний Марс – заступника командира другої роти другого батальйону 35-ї окремої бригади морської піхоти. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на повідомлення голови Оболонського району Києва Кирила Фесика. 

Максим Бабак народився 13 лютого 1991 року у Донецьку. З 2015 року служив у патрульній поліції, з 2020 – командував ротою Бориспільського батальйону. У 2021 році отримав звання капітана.

У жовтні 2022 року добровільно мобілізувався до лав ЗСУ. Після навчання в Одеській військовій академії став командиром взводу морської піхоти.

У 2023 році, під Марʼїнкою, отримав важке поранення – вибухова травма руки. Попри численні операції, повернувся на фронт. Разом з побратимами утримував лівий берег Дніпра в районі села Кринки на Херсонщині.

За бойові заслуги нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

У січні 2024 року – підвищений до звання старшого лейтенанта, в серпні став заступником командира роти.

Загинув Максим Бабак 10 листопада 2024 року під час бойового завдання біля села Іллінка, що на Донеччині. Коли почався артобстріл, наказав побратимам ховатись у БМП, а сам завершив мінування дороги. Вибух застав його в момент посадки до машини. Максим отримав смертельні поранення. Всі інші вижили.

Тривалий час вважався зниклим безвісти. Лише 28 березня 2025 року, під час обміну тіл загиблих, його тіло повернули додому.

10 червня 2025 року під час прощання Оболонь завмерла та віддала честь герою. На прощанні було дуже багато людей, а саме друзів, рідних, побратимів, знайомих із різних сфер життя героя.  

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.