У нових стосунках завжди виникає питання: що і коли говорити про своє минуле? Чи потрібно одразу зізнаватися, що у вас є діти? Коли час розповісти про хронічні хвороби або складні сімейні історії?

Як поговорити з новим партнером про особисте і коли це зробити найкраще, пояснив для РБК-Україна лайф коуч Віталій Курсік.

Усі ми приходимо в нові стосунки з багажем. І звісно, приховувати від нового партнера свої "скелети у шафі" не варто. Але й вивалювати все одразу - теж не найкраща ідея.

"У когось - це валіза з дітьми, у когось - чемодан "ексів", у когось - рюкзак сімейних драм або довідка з клініки. І питання не в тому, чи говорити про це. А як і коли", - каже експерт.

Він дав кілька важливих підказок:

Не одразу. Але й не надто пізно

На першому побаченні розповідати про судові тяганини з колишнім - рано. Але після трьох місяців регулярного спілкування приховувати факт, що у вас троє дітей, - нечесно.

"Орієнтуйтесь на глибину зв'язку: коли з’являється довіра - можна відкриватись. Вона будується поступово. Щирість важлива, але не плутайте її зі сповіддю. Людина має вас відчути та зрозуміти. Говорити потрібно тоді, коли є не просто симпатія, а вже є зв'язок", - радить Віталій Курсік.

Говоріть просто і по-дорослому

Без драми, без надмірного самовиправдання. Про дітей варто повідомляти до моменту переходу у стосунки, а не тоді, коли ви ще самі не зрозуміли, чи вам це потрібно.

"У мене є дитина", "Я пережив(ла) важке розлучення", "У мене є хронічний стан, я з ним справляюсь" - сказано спокійно, чесно і з гідністю. Це викликає повагу, а не жалість. Не варто казати: "Я мама трьох дітей, і якщо тебе це не влаштовує - до побачення". Краще скажіть, що це частина вашого життя і ви говорите про це відкрито", - каже фахівець.

Це не іспит

Ваша історія - це не привід "перевірити", чи партнер витримає. Ви не тестуєте людину на міцність, ви відкриваєте щось важливе про себе. І маєте право очікувати поваги у відповідь.

"Ваше минуле - це частина саме минулого, а не сьогодення або майбутнього. Намагайтеся не акцентувати на деталях, на кшталт "мій колишній був аб'юзером, і я досі плачу у подушку, як згадаю". Не порівнюйте та не нав'язуйте свої історії з минулого", - пояснює коуч.

Про хвороби варто казати також

Фізичні обмеження або медичні умови, ваші або дітей - це тема розмови до того, як стосунки стануть інтимними або серйозними. І це не повинно бути попередженням для партнера, а тільки чесністю. Людина має право знати, з чим доведеться мати справу.

"Таку інформацію подавайте твердо, але без драми. Ви не жертва - ви людина з особливостями, як і всі", - радить експерт.

Реакція партнера - це не ваша провина

Якщо хтось злякається чи зникне після щирої розмови - це не про вас. Це про те, що це була не ваша людина. Або не зникне, а віддалиться. Може просто потрібен час. 

"І ви не винні у тому, що комусь не вистачає емпатії, терпіння, розуміння чи чогось іншого, щоб прийняти вашу історію", - підкреслює Віталій Курсік.

Чи всі секрети відкривати?

Є теми, які варто обговорити у процесі розвитку стосунків, є те, що варто сказати до переходу у більш серйозні фази чи інтимні, а є те, що варто озвучити тоді, коли стосунки вже мають основу довіри.

"Розповідати родинні історії, колишні залежності, досвід насильства, банкрутство - обирати, що казати, а що ні, тільки вам. Але все, що може торкнутися вашого життя зараз - говорити треба. Ви ж не хочете потім перепрошувати за приховування?" - наголошує фахівець.

Вибирайте момент, коли обидвоє присутні

Не між "салатиком і десертом", не "вибухом в офісі", не у форматі смс. Виберіть простір, де є час і тиша. Особисте - варте гідного обговорення.

"Бути вразливим у стосунках - страшно. Але це і є справжня близькість. А той, хто хоче бути з вами - захоче знати вашу історію. Не ідеальну. А справжню. Ваше минуле - не вирок. А ваша здатність говорити про нього - доказ, що ви виросли з нього", - резюмує Віталій Курсік.

Вас може зацікавити:

• Чому ми йдемо від тих, кого все ще кохаємо
• Як за ознаками розпізнати людину, з якою варто будувати серйозні стосунки
• Чому чоловіки після 30 років все частіше обирають самотність, а не стосунки