Близький Схід знову охоплений вогнищем війни. Третю добу триває обмін повітряними ударами між Ізраїлем та Іраном. З обох сторін конфлікту вже є повідомлення про десятки постраждалих, жертви та руйнування.

«Спусковим гачком» нового витка ескалації стало прискорення ядерної програми в Ірані, яку Ізраїль вважає екзистенційним викликом для своєї безпеки. Декілька раундів перемовин між США та Іраном, які розпочалися у квітні 2025 року за посередництва Оману не принесли результату. Термін у 60 днів, який Президент США визначив у якості дедлайну для досягнення результату спливли і Ізраїль вирішив діяти.

Вірогідно, що на рішення Ізраїлю розпочати військову операцію для стримування «ядерної програми» Ірану не в останню чергу вплинула позиція Міжнародного Агентства з питань ядерної енергетики (МАГАТЕ) та відповідь на неї з боку Ірану.

У четвер 12 червня рада керуючих МАГАТЕ резолюцію, в якій наголошувалось, що Іран не виконує свої міжнародні зобов'язання щодо принципу нерозповсюдження ядерної зброї. Зокрема, щодо надання Агентству своєчасної та повної інформації про обсяги збагаченого урану. Натомість, у відповідь на критику Ради керуючих МАГАТЕ Організація атомної енергетики Ірану заявила про наміри побудувати новий ядерний об’єкт та розширити програму збагачення. Після такого обміну заявами багато світових експертів та глобальні ЗМІ виступили з застереженням, що військова операція Ізраїлю проти Ірану стала неминучою.

У ніч на п’ятницю 13 червня Ізраїльська армія розпочала військову операцію «Левиний народ», завдавши ударів по військовій інфраструктурі Ірану та об’єктам іранської ядерної програми у Тегерані, а також містах Натанз, Хоррамабад і Хамедан. У вечері того ж дня у відповідь на нічні атаки Іран запустив по Ізраїлю за різними даними від близько 100 до 200 балістичних ракет. Зокрема був атакований Тель-Авів та ядерний дослідницький центр Ізраїлю у Димоні.

Обмін ракетними ударами тривав і у суботу 14 червня, і у ніч на неділю. При цьому цілями обопільних атак вже стали об’єкти паливно-енергетичної інфраструктури. Іран атакував нафтопереробний завод у Хайфі, Ізраїль завдав ударів по нафтосховище в районі Тегерану та вразив газопереробний завод на найбільшому у світі родовищі природного газу Південний Парс.

Збройне загострення на Близькому Сході – системний ризик для глобальної безпеки та світової економіки. Мова йде не тільки про обопільне нанесення ударів по ядерній інфраструктурі, що само по собі може викликати масштабну екологічну катастрофу для регіону та стати прологом до ескалації із непередбачуваними для світу наслідками. Ситуація в регіоні, країни якого є ключовими постачальниками нафти на міжнародний ринок, є визначальною для цінової стабільності та перспектив зростання глобальної економіки.

Світові ринки вже зреагували на сполох війни масштабним зростанням цін на нафту та газ. Протягом торгового дня у п’ятницю 13 червня ціни на нафтові ф’ючерси піднімались більш ніж на 13%, досягнувши протягом торгів цьогорічного піка у більш ніж 78 доларів США за барель марки Brent. Водночас, ф'ючерси на газ у Європі протягом дня піднімались більш ніж 6%, що є найбільшим показником за понад п'ять тижнів.

Подальше загострення і масштабування конфлікту за прогнозами аналітиків банку JP Morgan може призвести до зростання цін на нафту до 120-130 доларів США за барель, що зі 100% вірогідністю означатиме світову економічну рецесію або навіть кризу. Такий сценарій можливий у разі виникнення військових ризиків для транспортування нафти і газу Ормузькою та Баб-ель-Мандебською протоками. Через ці протоки проходить майже чверть світових поставок нафти та близько 18% поставок скрапленого природного газу, що йдуть з Катару, Оману та Об’єднаних Арабських Еміратів.

Подальша ескалація конфлікту украй не вигідна Україні. Поряд з новими викликами для національної економіки в наслідок зростання цін на енергоресурси ми можемо зіткнутись із викликами у військово-політичній сфері. Подорожчанням і дефіцитом зброї на світових ринках, зміщенням фокуса уваги союзників на події на Близькому Сході, посиленням агресії та затягуванням війни з боку Росії, яка отримає додаткові доходи від зростання цін на нафту і газ. Її мотивація до припинення війни та пошуку дипломатичного шляху врегулювання конфлікту, і так невисока, може ще більш знизитись.

Вочевидь, для України і світу найбільш бажаним був би сценарій зупинки бойових дій та поновлення переговорів про врегулювання ситуації навколо іранської ядерної програми. Певні сподівання на такий розвиток подій дають заяви, що лунають у неділю від представників іранської влади. Зокрема, щодо готовності укласти ядерну угоду із Президентом США Дональдом Трампом, взяти зобов’язання не створювати ядерну зброю та ліквідувати запаси високозбагаченого урану в обмін на зняття санкцій.

Найближчі дні покажуть чи серйозно іранська влада ставиться до перспективи поновлення переговорів. А також чи спрацюють дипломатичні ініціативи США та європейських країн і Великобританії, які заявили в неділю про готовність провести негайні переговори з Іраном щодо його ядерної програми з метою деескалації ситуації на Близькому Сході.