Головне: чергове загострення цієї тисячолітньої війни на знищення на Близькому Сході практично не вплине на перебіг агресії Росії проти України. Напад Ізраїлю на ядерні об’єкти Ірану пов’язаний з тим, що зараз Іран опинився за крок від створення ядерного вибухового пристрою, якій можна використати у воєнних цілях.

Тобто, Іраном збагачено декілька сотень кг урану-235, який є ядерним матеріалом. Рівень збагачення близько 60% – це не самий високий рівень, але достатній для ланцюгової реакції розпаду урану-235. Також нещодавно Іраном проведений лабораторний запуск ланцюгової реакції методом імплозії, що є останньою передумовою створення ядерної зброї.

Спробую пояснити доступно.

Ланцюгова реакція розпаду ядерного матеріалу полягає у тому, що ядерна частинка нейтрон влучає у нестабільне ядро урану-235 і вибиває з нього два нейтрони. Вони влучають у два ядра і вибивають вже чотири нейтрони. Ті вибивають вже вісім і так далі. Кількість ядер, що розпалися з викидом нейтронів, нарощується лавиноподібно, процес супроводжується виділенням колосальної енергії, що, власне, і є ядерним вибухом.

Але щоб майже кожен нейтрон знаходив своє ядро для влучання, а не просто вилітав у простір, потрібно, щоб ядерний матеріал мав або велику масу (так звана критична маса) або велику щільність (критична щільність). Принципова складність полягає у тому, що критична щільність (або маса) ядерного матеріалу мають виникати лише за командою на вибух, а не самовільно.

У спрощеному вигляді сутність методу імплозії у тому, що ядерний матеріал уран-235, який має щільність нижче критичної, разом з джерелом нейтронів розміщуються у дуже міцній оболонці. Туди ж закладається і звичайна вибухівка. Коли вона за командою вибухає, то тиск в оболонці різко підвищується, під цим тиском щільність ядерного матеріалу переходить критичну межу, і починається описана вище ланцюгова реакція ядерного вибуху.

Так от, іранські вчені успішно випробували такий запуск ланцюгової реакції на невеличкому за об’ємом зразка урану-235 (це зафіксовано зовнішніми спостерігачами). Звісно, що лабораторну установку, яка захована під землею і має величезні розміри, не можна запхати навіть у потужну ракету, яка полетить на ворога (такі ракети Іран вже має). Але коли вирішені загальні проблеми, то суто технологічна задача створення бойового ядерного пристрою може бути вирішена протягом пів року.

Ізраїль не став чекати і намагається зняти загрозу завчасно, знищуючи ядерну програму Ірану разом з її виконавцями, а також потужностями по збагаченню урану та іншими виробництвами ядерного циклу. Що, власне, і відбувається доволі успішно.

Швидше за все, Іран змушений буде укладати домовленості з Ізраїлем, США, іншими ядерними країнами, а також МАГАТЕ, які унеможливлюють цей самий останній крок — створення ядерного пристрою, придатного до використання. Китай буде підтримувати нейтралітет, одночасно засуджуючи Ізраїль за агресивні дії, бо ядерна війна (а Ізраїль вже має ЯЗ) у зоні його інтересів йому абсолютно непотрібна (як і у Європі).

Росія буде робити приблизно теж саме, тобто, не робити нічого, тільки риторика буде більш жорсткою. Це при тому, що РФ має з Іраном договір про взаємну підтримку, але всі практичні можливості РФ повністю задіяні в Україні.

Європа буде традиційно закликати до миру, дружби і взаєморозуміння. І продовжувати підтримку України, що для ЄС важливіше, ніж події на Близькому Сході.
І насамкінець, США будуть тихенько допомагати Ізраїлю розвідувальною інформацією, зброєю та грошима, при цьому публічно відхрещуючися від участі в ізраїльсько-іранській війні. І навіть прохати про ненапад Ірану на американські воєнні бази у цьому регіону.

Така обережна і слабка позиція є ще одним неспростовним доказом деградації колишнього світового гегемона, який поклав на себе місію підтримки міжнародної безпеки. Фактично, перетворення США на такий собі геополітичний симулякр, якого треба на словах переконувати у повазі, але не зважати на нього у дійсно важливих справах. Для України майже нічого не змінюється, як і наголошено на початку цього тексту. Для нас все, як і раніше, буде визначатися перебігом подій на російсько-українському фронті.