Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Дениса Мисягіна.

3 червня 2025 року поліг на фронті захисник України Денис Мисягін на позивний Smolet, що боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Львівську міську раду. 

Денис Мисягін народився 8 листопада 1980 року у місті Зміїв Харківської області. Навчався у Зідьківському ліцеї ім. Г.І. Ковтуна (колишня Зідьківська середня школа) та в Зміївському ліцеї Nº2 (колишня Зміївська загальноосвітня школа I-III ступенів Nº2) Зміївської міської ради Харківської області. Згодом навчався за спеціальністю «Бізнес-статистика» у Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця.

Працював приватним підприємцем. За словами рідних, був справжнім сімейним чоловіком - турботливим, уважним, завжди поруч із найріднішими. У вільний час захоплювався вивченням історії – як світової, так і української, глибоко цікавився розвитком військової техніки та сучасними безпілотними системами. Його знання й пристрасть до цих тем вражали й надихали оточення.

З початком повномасштабного вторгнення РФ став на захист Батьківщини від російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку в лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Нагороджений нагрудним знаком «Золотий хрест» Головнокомандувача Збройних Сил України та медаллю «Хрест Сил територіальної оборони».

3 червня 2025 року Денис Мисягін на позивний Smolet, що боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку, загинув. Поховали захисника 7 червня 2025 року на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх героїв.

У воїна залишилися дружина Ганна, доньки Марта та Міра, мати пані Олена та брат Олег. 

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.