Питання розміщення українських біженців у тих країнах Євросоюзу, де для них створені сприятливіші умови, може призвести до зростання напруженості між державами-членами ЄС. До того ж питання, що взагалі робити з українськими біженцями після закінчення дії тимчасового захисту, викликає суперечки між країнами. Про це пише «Главком» із посиланням на NZZ.

Близько 4,3 млн людей з України отримали тимчасовий статус захисту в країнах ЄС. Його кілька разів продовжували на один рік, і цього тижня Європейська комісія запропонувала знову продовжити його до березня 2027 року. 

«Брюссель побоюється, що українці переїдуть до тих країн ЄС, де умови для них найбільш сприятливі. Це неминуче призведе до конфлікту між державами-членами союзу», – йдеться у  матеріалі. Зазначається, що поки що в Євросоюзі не дійшли єдиної думки щодо правового стану біженців з України.

Зазначається, що з початком війни приблизно 4,3 млн. українців отримали тимчасовий захист на території ЄС. Цей статус неодноразово продовжувався, проте за чинними правилами він розрахований лише на три роки. Таким чином, цей захід тимчасовий і правова невизначеність також ставить українців у невигідне становище на ринках праці та житла. Наприклад, компанії неохоче наймають людей, термін перебування яких вони не знають.

При цьому, як зазначається у публікації, переведення їх на загальний порядок надання притулку та надання статусу біженця не розв'язує проблему. Це пов'язано з тим, що адміністративні ресурси Євросоюзу не дозволяють оперативно опрацювати велику кількість звернень.

Тому для українців потрібно якомога швидше знайти інше рішення. «Потреба в перспективній стратегії стає дедалі нагальнішою», – каже Мартін Вагнер, політичний радник Міжнародного центру розвитку міграційної політики (ICMPD) у Відні.

Питання про повернення 

З огляду на постійні бомбардування та невизначені економічні перспективи в Україні, це не віщує нічого доброго для швидкого та масового повернення біженців. І чим довше вони живуть у ЄС, тим краще багато з них інтегруються у країни, де вони знайшли притулок, особливо діти. 

У країнах ЄС існують різні варіанти надання українцям статусу постійного проживання. «Однак, як правило, вони обмежуються біженцями, які можуть забезпечувати себе фінансово, наприклад, завдяки наявності робочого договору», – каже Вагнер з ICMPD. Тому люди похилого віку, жінки з дітьми та хворі часто виключаються з такого рішення. «Тому вони найбільше постраждають, якщо українці втратять свій статус захисту», – каже експерт.

Існують ідеї щодо розв'язання проблеми на європейській та єдиній основі. Наприклад, колишній віцепрем'єр-міністр Нідерландів Лодевейк Ашер пропонує створити «Дозвіл на реконструкцію», який би дозволив українцям залишатися в країнах ЄС протягом десяти років і повертатися додому. Інші пропонують, щоб ЄС розв'язав проблему раз і назавжди та надав українцям статус постійного резидента.

Але політично питання ставлення до біженців є суперечливим. Ймовірно, країнам ЄС, знадобляться роки, щоб узгодити відповідний закон. Українці не можуть так довго чекати. Тож ЄС вдається до рішення, яке він часто використовує, коли проблема здається нерозв'язною: він хоче призначити спеціального посланника. «Комісар має завдання знайти альтернативу поточному статусу захисту з державами-членами та Україною. Для нього важливо, щоб це було загальноєвропейське рішення. Брюссель побоюється, що в іншому випадку українці переїдуть до тих країн ЄС, де для них найсприятливіші умови. Це неминуче призведе до конфлікту між державами-членами», – йдеться у статті.

Однак великим питанням буде те, скільки українців насправді повернеться до України. Коли Росія розпочала масштабний напад на сусідню країну в лютому 2022 року, біженці у Варшаві розповіли газеті, що вони більше за все прагнуть швидко повернутися додому, адже там уже були їхні родини та друзі. 

В останньому опитуванні, проведеному Агентством ООН у справах біженців (УВКБ ООН) влітку 2024 року, 61% опитаних українців заявили, що мають намір або сподіваються колись повернутися на батьківщину. Це все ще відносно високий показник, але він значно нижчий, ніж роком раніше (76%). Експерти з міграції вважають, що повернення біженців значною мірою залежить від обставин у їхній рідній країні, а не від того, наскільки добре вони почуваються під опікою в країні яка їх прийняла.

Нагадаємо, Європейський Союз продовжить чинність Директиви про тимчасовий захист для українців до 4 березня 2027 року, а також запропонує країнам-членам рекомендації стосовно подальших заходів. Як передає «Главком», про це заявили єврокомісар з міграції Магнус Брюннер та віцепрем'єр – міністр національної єдності України Олексій Чернишов.

А от у США навпаки ще більше боротимуться із біженцями.  Керівники Служби імміграційного та митного контролю США (ICE) на вихідних дали доручення своїм підлеглим збільшити кількість затримань мігрантів.