Низька активність Київради в сесійній залі цьогоріч вже, на жаль, перетворюється на тенденцію. 

«Ми навіть засідання відкрити не можемо, враховуючи те, що зараз умисно саботується робота Київради», – такими словами міський голова Віталій Кличко завершив пленарне засідання 29 травня, яке так і не розпочалося через відсутність кворуму. 

За перші п’ять місяців роботи у 2025-му столичні депутати ухвалили 56 рішень, а за аналогічний період 2024 року – 1232. Причин такого спаду було декілька: блокування трибуни, наслідки корупційних скандалів та відсутність секретаря. 

Проте проблема не просто в кількості ухвалених рішень, вона значно глибша. Навіть якщо Київрада відновить свою роботу в тому форматі, що був раніше, результативність не зміниться. Натомість ми знову матимемо справу із «земельними пакетами» та відсутністю якісних обговорень проєктів. 

Детальніше про «крайнощі» Київради в ухваленні та розгляді питань читайте в новому аналізі «Чесно». 

Перешкоди 2025 року

Цього року Київрада вже збиралася в сесійній залі вісім разів. Або принаймні намагалася це зробити. На заваді ставали повітряні тривоги, відсутність депутатів, переобрання секретаря чи спроби блокування трибуни. 

Так, наприклад, на двох пленарних засіданнях фракція «Європейської Солідарності» оголошувала блокування трибуни через нестачу голосів для того, щоб внести до порядку денного звернення про неприпустимість переслідування опозиції. Цей проєкт став реакцією на запровадження санкцій РНБО проти Петра Порошенка 12 лютого. 

Під час іншого засідання вже фракція «Слуг народу» оголосила про готовність блокувати трибуну. Вимогою було поставити на голосування дострокове припинення повноважень тодішнього секретаря Київради Володимира Бондаренка «як такого, що спаплюжив честь та демократичні основи цієї ради». Після короткої наради голів депутатських фракцій таємне голосування про відставку Володимира Бондаренка таки призначили на 8 квітня.

Зрештою за перші п’ять місяців 2025 року Київрада встигла ухвалити 56 рішень . Зазначимо, що при підрахунку не бралися до уваги процедурні голосування (як-от включення питань до порядку денного) або ж правки до проєктів рішень, оскільки частина могла бути політично заангажованою. Йшлося винятково про прийняття рішень у цілому. 

«Найпродуктивнішим» виявилося засідання 30 січня: тоді депутати ухвалили 27 ініціатив. Серед них були, зокрема, соціальні та бюджетні питання, запровадження загальнонаціональної хвилини мовчання в Києві, звернення щодо збереження «Київської фортеці» та ще кілька звернень до Верховної Ради та Кабінету міністрів. 

Тоді ж уперше за рік міський голова на засіданні виступив із заявою про тиск на міську владу з боку правоохоронців і зазначив, що торік було здійснено «понад 200 обшуків, 400 виїмок документів, 500 допитів та вручено майже 100 підозр представникам столичного апарату». Увесь порядок денний розглянути не встигли, адже після оголошеної обідньої перерви на зібрався кворум. 

Ще одне результативне засідання за кількістю успішних голосувань відбулося 15 травня, тоді Київрада підтримала 13 проєктів. Нагадаємо, що за депутатами «тягнуться» питання ще з порядку денного 3 квітня, як вказав Віталій Кличко на початку засідання, йшлося про 97 ініціатив. Попри їхню важливість, ухвалювалися проєкти проблемно і, як наслідок, часто не набирали необхідних голосів. 

Так, приміром, провалилися рішення стосовно плану роботи Київради на 2025 рік, частина перейменувань столичних топонімів і створення комісій. Як пізніше виявилося, причиною стало порушення так званих «домовленостей», про які обмовився Ваган Товмасян з «Єдності»: «У нас була домовленість на Погоджувальній раді щодо порядку ведення сесії. Зараз багато питань фракції не голосують, тому що порушується домовленість. Будь ласка, поставте ті питання, які домовилися розглянути невідкладно…». 

У підсумку, депутати таки ухвалили частину невідкладних проєктів, а бюджетні питання залишили на потім, оскільки чекали на повноцінний розгляд профільною комісією та її головою Андрієм Вітренком. Як пізніше повідомила депутатка фракції «Слуги народу» Ксенія Семенова, бюджетна комісія зібралася 29 травня та проголосувала за виділення матеріальної допомоги військовим та постраждалим від обстрілів.

Попри точкові ухвалення проєктів, загальна динаміка роботи Київради цьогоріч невтішна: два заплановані засідання так і не розпочалися, а на решті з них депутати ухвалили менше ніж 10 ініціатив. Всього одне рішення прийняли на засіданні 8 квітня – тоді це була заява Володимира Бондаренка про складання повноважень, адже на таємному голосуванні лише 34 депутати проголосували за відставку попереднього секретаря. Водночас ухвалити скасування «туалетних схем» і приховати наслідки операції НАБУ і САП того дня Київраді так і не вдалося – столичні обранці не дійшли між собою згоди.

Натомість регулярними є заяви про тиск на місцеве самоврядування, а депутати повідомляють про обшуки ДБР чи перевірки щодо виїзду за кордон – подекуди за період поза депутатською каденцією. 

«Раніше було краще»

За таких обставин може здатися, що будь-яке зрушення Київради з «мертвої точки» та відновлення роботи автоматично стане показником успіху. Проте яким було це «до»? Справді, в контексті кількості ухвалених питань у 2024 році Київрада була продуктивнішою – тоді за перші п’ять місяців депутати ухвалили 1232 рішення. Засідання тривали подеколи понад шість годин, а середній порядок денний складався мінімально з понад ста проєктів. 

30 травня 2024 року депутати ухвалили 445 питань, а 21 березня – 340. Порядки денні повністю вичерпувалися, столичний орган безперебійно працював. Проте є важливе «але», яке прояснилося після операції «Чисте місто» – земельні пакети. 

Із 445 проєктів, які Київрада ухвалила 30 травня, лише 17 ініціатив не стосувалися земельних аспектів. Натомість земельний блок 8 лютого 2024 року складався зі 120 ухвалених рішень із 156. Тоді голосування проводив Михайло Терентьєв – фігурант «плівок Комарницького» та лідер у підтримці «туалетних схем». 

Попри внесені до Регламенту зміни, які зобов’язували належно оформлювати та озвучувати земельні питання, чи не щоразу Михайло Терентьєв називав лише номер проєкту, а голосування здійснювали пакетами. Так депутати могли одним голосуванням ухвалити 200 відмов у наданні дозволу на розробку землеустрою громадянам, в інших випадках це стосувалося й надання ділянок в оренду. 

Таким був сценарій більшості пленарних засідань минулого року. Найменше рішень депутати ухвалили 8 та 16 травня – два та шість проєктів відповідно. Тоді засідання були позачерговими: одне проводилося з нагоди візиту європейської делегації, а іншого разу проблемою виявилася відсутність кворуму в ході години запитань до міського голови.

Звісно, що не землею єдиною. Минулого року Київрада розглядала та ухвалювала і важливі проєкти соціального спрямування, внесення змін до бюджету, деякі рішення про збереження зелених зон та деімперіалізацію столичної топоніміки. Так, зокрема, за 2024 рік депутати розглянули 65 ініціатив щодо позбавлення вулиць імперського впливу, про що йшлося в дослідженні «Чесно». 

Проте важливо підкреслити, що простого «відновлення роботи» Київради недостатньо. Коли регулярні й результативні пленарні засідання відсутні, увага громадськості до гострих, наболілих питань тьмяніє. Взяти хоча б скандал із «туалетними схемами» – його фігурантів досі не притягли до повноцінної відповідальності, а депутати реєструють проєкти скасування доказів земельної корупції. І що довшою є ця пауза в ефективній роботі Київради, то більшою стає ймовірність того, що ті самі «туалетні схеми», скандальні договори оренди чи інші корупційні питання повернуться.

До того ж міські ради інших міст повноцінно функціонують і ухвалюють важливі рішення для громад. І Київ, як центр місцевого самоврядування в Україні, мав би слугувати зразком у цій сфері, а не бути центром політичних протистоянь. 

Аміна Лікар, «Чесно.Київ»