Спроби закликати українців пробачити росіян без визнання провини є формою психологічного насильства. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла психотерапевтка, викладачка університету імені Бориса Грінченка Анна Собчак, коментуючи наслідки війни для психіки нації.

На думку психологині, нав’язування прощення жертвам російської агресії до завершення війни і притягнення винних до відповідальності – це не гуманність, а травматизація.

«У контексті війни намагання одразу перейти до «миру» чи «порозуміння» без правди, справедливості та визнання провини – це насильство над пам’яттю, історією і психікою жертв», – заявила Собчак.

Вона посилається на американську психотерапевтку, авторку книжок про травму та зцілення, Едіт Егер. Та пережила Аушвіц і зазначала, що лють і ненависть – це природна емоційна реакція на насильство, яка допомагає виживати. За словами Собчак, прощення не може бути масовим або примусовим процесом. Воно не настає без щирого каяття, без зупинки насильства, і точно не є обов’язковим моральним обов’язком кожної людини.

«А людська психіка не готова до пробачення того, що не завершилось, не покаране, не визнане. Пробачення не може бути колективним обов’язком. Воно не відбувається без покаяння, без зупинки насильства. Та ж Едіт Егер казала, що не відчуває ненависті до всього німецького народу. Але для цього увесь німецький народ упродовж поколінь каявся та визнавав провину. І навіть зараз його лідери продовжують це робити, коли відмовляли у зброї Україні, бо не хочуть створювати складнощі Росії», – підкреслює Собчак.

Вона також прокоментувала зростання популярності психології серед людей, які приходять у професію після 30 років. Психолог може мати травми в анамнезі, але повинен усвідомлювати їх. Інакше замість допомоги буде транслювати власні проблеми на клієнтів. Однак, на думку психологині, не варто зводити всі психологічні труднощі виключно до дитячого досвіду.

Психологиня зазначає, що багато людей звикли відповідати «все гаразд», навіть коли відчувають біль або тривогу. Це може бути проявом вихованості, а може – внутрішньої емоційної закритості. Попри масштабні бойові дії, Анна Собчак не очікує надвисокого рівня посттравматичного стресового розладу серед військових.

«У країнах, які пройшли війну, десь чверть військових мають ПТСР. Ми будемо сильно відрізнятися», – вважає психологиня.

Симптоми ПТСР можуть включати тілесні реакції – тремор, пітливість, тахікардію, а також галюцинації, спалахи агресії, нав’язливі думки. У разі виявлення таких симптомів у людини, експертка радить викликати швидку допомогу та не намагатися втрутитись самостійно. Для збереження ментального здоров’я Анна Собчак радить дбати про сон та займатись спортом.

До слова, психотерапевтка Анна Собчак пояснила, що психологічна травма може проявлятися через тривожність, проблеми зі сном, нав’язливі спогади або навіть фізичні симптоми.