Військовослужбовці танкової роти 33-ї ОМБр розповіли, як потужна європейська броня розносить російські штурми на Донеччині.

Глухо, як у танку. Деколи запитують: "Це ти стрельнув?" Я відповідаю: "Не переживайте, то – по нас".

Танкова рота 33-ї окремої механізованої бригади ЗСУ проводить так звану "вивірку" танка. Це – приведення гармати до бою, щоб вона "положила" снаряд чітко в ціль.

Нині бійці підрозділу пристрілюють німецький бойовий танк "Леопард" в польових умовах.

– Усе відбувається відповідно до технічного процесу "вивірки". Цей снаряд вкладається в ствол танка, далі піднімаємо уліво і зараз будемо пускати.  На танку "Леопард" це відбувається так само, як і на радянських танках Т-72, Т-64, Т-80.

Військовослужбовець з позивним "Ворскла" – командир танкової роти – ретельно інструктує своїх підлеглих. 

– За рахунок цих трьох лап, спереду і ззаду, він розжимається у стволі. І він чітко показує через даний засіб спостереження, який в нього вставляється, куди дивиться ствол. Відповідно, є мішень. І спочатку "вивірка" відбувається так: встановлюємо ствол в потрібному нам напрямку, а потім вже зводяться всі приціли, щоб вони теж дивилися в ту саму точку.

– Стоп! Ще краплиночку… Процес "вивірки" означає, що танки готуються до бою. Кожен з них має проходити пристрілку, для того, щоб вести влучний і чіткий вогонь по цілі.

– Тепер опускай вниз. Стоп! Прямо чуть-чуть. Оп! Ось так нормально.

– Постріл!

– Не вийшло. Зараз відкоригуємо дані, довантажимо снарядів. Будемо пробувати ще стріляти. 

– Ось! Земля підіймається від мішені. Від приходу здуває все праворуч. Треба поїхати ближче подивитися. Доки ви не влучите, доти будемо стріляти. Треба довести до завершення те, що робимо, бо ці танки будуть іти в бій. А там немає можливості цим займатися.

"Варан", командир танка, приїхав з екіпажем для підготовчої роботи.

– Ми час від часу міняємося: ротація постійно йде. І цей танк теж на передову поїде.

– Це перший постріл, а там – другий. Ну, майже в ціль. Має бути всередину. Ага, і третій теж туди пішов. Отака траншея! Ого! Він вже десь зарився там. 

– Оцей, четвертий, може бути нормальний. Тільки ліворуч трішки, бо вітер сильний. Треба відкоригувати.

Противник йде на броні: виїжджає "Леопард" і працює по ньому прямим наведенням

Боєць на псевдо "Арчі" – навідник танка "Леопард" розповів, як опанував німецького панцирника.

– Ми були першопрохідцями, які потрапили на навчання за кордон. Наші польські інструктори багато чого нам і по машинах розповіли, і по керуванню вогнем. А далі ми вже адаптувати свої знання до наших умов. 

– Яка головна наука була для вас по "Леопардах"? 

– Вижити. Повернутися на техніці, щоб все було добре. 

– Задоволені стрільбою? 

– Ні. Має бути трошки не так: має бути – в мішені. 

– Ви із закритих вогневих працюєте? 

– Ці танки тільки напряму працюють. Виконують вогневу підтримку, плюс стримують агресора, який йде на броні. Однозначно, якщо противник заходить в зону відповідальності на техниці, то виїжджає наш "Леопард" і працює по ворогу прямим наведенням.

– На яку дальність може поцілити?

– "Леопард" максимально може працювати на 3900 метрів. Але в реальності – десь на півтора-два кілометри.

– У приціл дуже чудово видно ворожу техніку. Ще є тепловізор – дуже гарна річ. Вдень у звичайний приціл можна не помітити техніку окупантів, а в тепловізорі її дуже добре видно. Ми працювали по всьому: і по окопах, і по бліндажах, і по піхоті. Але пріоритетні цілі: техніка і все, що рухається. Останній раз два дні тому працювали по них на Курахівському напрямку.

Нині противник не задіює багато броні. Але однозначно мінімум дві-три одиниці їде: танки, БМП. Вони їдуть на всьому, що може рухатися – мотоцикли, квадроцикли, усе. Але вони зрозуміли, що є дуже легкою ціллю для нас.

Хлопці кажуть, що нині їм доводиться обережніше їздити. 

– Ми стараємося вибирати момент, коли можна їхати.

– Ви в зоні видимості ворога?

– В цьому плані все просто. Що з тієї сторони, що з нашого боку, коли виїжджає на поле бою танк, то це є пріоритет. Всі переключаюся на танк.

– Що взагалі у цьому танку рятує від ударних дронів?

– Засоби РЕБ.

– Зараз вже оптоволокно є.

– Оптоволокно, так. Командир, навідник їде до останнього зверху.

– Тобто у відкритих люках?

– Не просто в відкритих, а з помповою зброєю, бо інакше дрони на оптоволокні не зіб'єш.

Чи комфортно у танку, якщо маєш зріст у метр вісімдесят один

– А хто мені розкаже, що тут відбувається? 

– Заняття з вогневої підготовки, вивчання технічної частини стрілецької зброї, яка знаходиться на озброєнні.

– А що це за зброя? 

– Автоматична штурмова гвинтівка Haenel калібру 5,56 мм зразка НАТО. Це штатний спарений кулемет від танку: німецький МГ-3 калібру 62 мм. Є ще зразок радянського пістолета Макарова. Він йшов для офіцерів. Але це вже з допрацюваннями: є рукоятка тактична для зручного скидання магазину. Він тут просто для загального користування, аби знати, що це таке і як його можна обслуговувати.

– Екіпажу подобається зброя для танка? 

– Так, звичайно. Виконує функцію подачі снарядів для пострілу з гармати. Якщо взяти радянські танки, то там система заряджання – конвеєр. То це – натовські танки. Тут є четвертий член екіпажу: заряджаючий. Також передбачено місце, де зберігаються снаряди. Так, подача відбувається за рахунок фізичної сили. 

Військовик "Осип" – заряджаючий танка "Леопард". Чоловік розповів, що американський панцирник дуже відрізняється від радянського танка.

– Щоб такі рухи робити місця в танку достатньо. Розроблено все так, щоб можна було взяти снаряд, розвернутися і подати до гармати.

– Заряджено. Гармата готова. 

– Який у вас зріст? 

– Метр вісімдесят один. Для заряджаючого трохи проблема, бо там люк в нього над головою. В принципі, для роботи не погано. Але коли їздиш, треба люк замикати, бо може щось попасти і наробити шкоди, особливо, якщо кумулятивний потік або осколки. А там якраз снаряди поруч, то треба зачинятися. 

– Є міф, що в танк не можна брати високих людей? 

– Доводилося бачити хлопців набагато вищих за мене, та й комплектації трошки більшої. Це просто балачки, міф. Маленький зріст – теж не добрий. Найоптимальніше мати метр шістдесят-сімдесят.

Хлопці розповіли, що екіпаж танку – це одна бойова одиниця. До складу входить четверо людей: командир, навідник, заряджаючий та водій. 

Навідник розповів, в німецькому танку розташування не таке, як в радянському. Місця всередині, може й не більше, але все облаштовано набагато зручніше.

– Не для відпочинку місце потрібно, а для роботи. Тобто, коли працюєш, ти не звертаєш на це увагу. Скажімо, ти стараєшся зробити так, щоб тобі нічого не заважало, бо все має бути швидко і виконуіватися автоматично. У мене всередині – темно, я наче в бочці їду: нічого не бачу навколо. Командир бачить, водій бачить, а я бачу тільки ціль. Мені командир каже куди потрібно повернути і саме там я наводжуся. А коли я їду, то не орієнтуюся, бо я перебуваю у закритому просторі. Там доволі темно, хоча є підсвічування: кнопочки світиться, але ти мусиш все робити "на автоматі".

– Якби нам таку техніку дали ще роки два назад, то можна було багато чого зробити окупантам. Нині реалії війни трішки інші. Дуже багато ворожих дронів літає, навіть вночі. Був випадок, коли ми їхали, то нам в мотор попало. На щастя не зачепило важливих елементів двигуна і він працював. Слава Богу, що звідти виїхали та приїхали на базу. Потім ще день-два на ньому їздили, а згодом почалися проблеми – ремонт був потрібний.  

– Чи є у вас внутрішнє відчуття: я в танку перебуваю, мене броня захистить.

– Чесно кажучи, так. Але з невеликою поправкою. Ця впевненість є до того моменту, поки танк їде. Якщо він стоїть в полі, то ці відчуття закінчуються дуже швидко, бо його починають "розбирати" окупанти.

– До плюсів "Леопарда" можна віднести його швидкість, маневреність та влучність.

– Були у вас бої: танк проти танка? 

– Один на один не було. Думаю, що у росіян нульові шанси з їхніми танками. "Леопард" для них пріоритетна ціль. Орки, якщо бачать таку машину, то намагаються бити по ній з артилерії або дрони надсилають – використовують все, чого не шкода.  

– Влучали дрони у вас, броня рятує?

– Дуже багато разів попадали. FPV-дрон може танк зупинити, але сильно не пошкодить: залежить від того, куди попаде. Але, в основному, вони б'ють по мотору, щоб спосатку зупинити, а потім добивають його. Бувало залишали танк на полі бою, а потім евакуювали його. 

– Чим "Леопард" кращий, ніж Т-72 і Т-64? 

– Головне – це безпека екіпажу. Тут весь запас снарядів знаходиться окремо, він ізольований від екіпажу. Було таке, що в нас попадали туди. Але снаряддя розривається, вилітає і не пошкоджує саму башту. Ну, як відомо в радянських танках башні вилітають дуже високо. 

Біло-червоний прапор: поляки подарували українцям спеціальні комбінезони

– Ми вдягнені в польські комбінезони. Їх подарували нам під час закордонного вишколу. Ми навіть брали зразок цієї тканини для експерименту – вона не горить. Порада нам була від поляків: мати бороду і комбінезон. Кажуть, борода теж від опіків захищає.

– Нам вже треба їхати. 

– Навіть не зважаючи на "брудне небо" можете виїжджати? 

– Тут постійно "брудне небо", тому – на це не дивишся. Коли сидиш в очікуванні, то над тобою постійно дзижчить щось від окупантів: як не крило, то квадрокоптери, ефпівішки. Іноді буває дивно, коли раптом нічого "не жужжить".

– Боязко?

– Я думаю, що всім страшно. Немає таких, кому не боязно. Вони всі пішли… 

– А що думаєте про переговори, про можливе перемир’я?

– Ну, типу, перемир’я було не раз, але ворожі "пташки" літали постійно. Може, керовані авіабомби не падали, а решта – в повному обсязі була під час перемир’я. КАБи – це страшна сила. Бувало, падає за лісосмугою десь за 300-400 метрів, ти бачиш той спалах, як гриб, а потім звук й потужна хвиля. Все дуже чутно, все доноситься. Ну, якщо ти в танку, то в принципі, нічого страшного: їдеш під обстрілами, перед танком або з боку падає. А в твоєму танку – все глухо і невідчутно. Як-то кажуть: "Глухо, як в танку". А якщо надів шоломофон, то в загалі добре. Інколи всередині хлопці не розуміють, що то було й питають: чи то я стрільнув, чи по нас пальнули? Я відповідаю: "Не переживайте, то – по нас".

Танкісти розповіли, що більшість на війні вже четвертий рік. Спочатку лупили по чужинцях з Т-72 у першій танковій. Нині гатять по загарбниках з "Леопардів".

– Мій екіпаж – всі трьохсоті, списані хлопці. Це було, коли контрнаступ був. Ми тоді більше по лісопосадках працювали, щоб наша піхота могла просуватися вперед. Було досить гарно все продумано: ми кількома машинами заїжджали і влучно працювали по ворогу. Але одного разу на цьому напрямку підбили нас: танк притягнули на ремонт.

– Нині немає такої надії, як два роки тому. Тоді ентузіазм був більший. Звісно, ми сподіваємось на перемогу. Віримо! Задля цього все терпимо і працюємо.

Ольга Калиновська, "5 канал"

Як повідомляв 5.UA, країна-агресорка вкотре обстріляла Донеччину: є загиблі та постраждалі

Дивіться також відео:

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій
• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні"

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською