4 червня православні віруючі за новим церковним календарем згадують святителя Митрофана, патріарха Константинопольського. У народі день прозвали Митрофан Гнойовик.

Митрофан народився III столітті у Римі. Його батько Дометіан взяв Митрофана та старшого сина та переїхав до Візантії. Там він продовжив навчання у єпископа Тита.

Той побачив старанність Дометіана і призначив його наступником. Митрофан зійшов на єпископський престол після свого батька та брата, у 316 році.

Пізніше Візантію відвідав імператор Костянтин I. Через деякий час імператор переніс столицю імперії до Візантії і перевів туди Митрофана. У 325 році в Нікеї відбулися 1-і Вселенські Збори єпископату. На ньому імператор назвав Митрофана своїм батьком і випросив йому титул патріарха. На той час святителю було 116 років, і він не зміг бути присутнім на зборах. Через рік Митрофан помер.

Митрофан Гнойовик 4 червня: традиції свята

У це свято люди удобрюють гноєм землю. У народі гній називають "батюшкою" і примовляють, що без нього не варто чекати хліба від землі-матінки.

На Митрофана за звичаєм селяни просять вітер принести із собою теплі дощі. Також стежать за полуницею. Як тільки ягоди починають червоніти, значить настав час сіяти гречку.

Сьогодні потрібно добре попрацювати та проявити себе – все зроблене окупиться втричі. Можна зробити збирання в будинку, попрацювати на присадибній ділянці, наприклад, удобрити ґрунт, підгодувати рослини – отримайте добрий урожай.

Що не можна робити 4 червня

Сьогодні, як і будь-якого іншого дня, церква виступає проти лайки, сварок і образ, жадібності, заздрощів, наклепів, зневіри, не можна відмовляти в допомозі тому, хто просить.

Народні прикмети не радять у цей день купатися у відкритих водоймах - сьогодні це небезпечно, а також плескати когось по плечу - вважається, що так можна "наплескати" людині хворобу. Головна заборона дня - не можна ледарити, наші предки вірили, що це сьогодні - тяжкий гріх.

Нагадаємо про  Петрів піст, Свята Трійця та Успіння Богородиці: церковні свята на літо.

Раніше ми повідомляли про сіль проти невдачі: стародавній ритуал для виходу із "чорної смуги".