У Південній Кореї відбулися дострокові президентські вибори, призначені після імпічменту та усунення з посади президента Юн Сок Йоля. Згідно з даними Національної виборчої комісії, з підрахунком 99,79% голосів, перемогу здобув кандидат від Демократичної партії Лі Чже Мьон, отримавши 49,39% голосів. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Yonhap.

Його головний суперник консерватор з Партії сили народу Кім Мун Су набрав 41,19% і визнав поразку ще до завершення підрахунку голосів. Він сказав, що «скромно приймає вибір народу».

«Республіка Корея продовжує досягати значних успіхів завдяки силі народу, незважаючи на кризу, з якою вона зіткнулася», – сказав він. «Обраний кандидат Лі Дже Мен, вітаю вас». Кім також подякував людям за їхню підтримку.

Своєю чергою новообраний президент Лі Чже Мьон заявив, що зробить усе, щоб полегшити труднощі людей.

«З моменту підтвердження моєї перемоги я присвятжу всі свої зусилля відродженню економіки та відновленню засобів до існування людей. «Я виконуватиму місію з відновлення демократії, забезпечення поваги до народу як суверена в демократичній республіці та побудови суспільства, де ми живемо разом у співпраці», – сказав він.

61-річний Лі Чже Мьон програв минулі президентські вибори у 2022 році з найменшим розривом в історії демократичної Південної Кореї. Тоді перемогу здобув Юн Сок Йоль.

Що Лі Чже Мьон казав про Україну

На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Лі Чже Мьон засудив дії Росії та закликав Південну Корею приєднатися до санкцій, оскільки Росія «не лише шкодить ринковому економічному порядку, але й завдає серйозної шкоди міжнародній економіці».

Водночас він заявляв, що Володимир Зеленський спровокував Росію, оголосивши про намір вступити до НАТО, виступав проти ініціативи з передачі південнокорейського озброєння Україні та був проти відправки в Україну інспекційної групи для спостереження за військами Північної Кореї.

До слова, корейці обирали серед п'ятьох кандидатів, найбільші шанси на перемогу з яких і мав опозиціонер Лі Чже Мен від Демократичної партії.

Нагадаємо, ввечері 3 грудня 2024 року президент Південної Кореї Юн Сок Йоль оголосив про введення воєнного стану. Він звинуватив опозицію країни в контролі над парламентом, симпатіях до Північної Кореї та антидержавній діяльності. Відразу після рішення президента у країні почалися заворушення. Через шість годин воєнний стан було скасовано.

Відповідно до законодавства країни, президенту Юн Сок Йолю загрожував імпічмент. Опозиційна Демократична партія Південної Кореї планує звинуватити президента у держзраді. Шість опозиційних партій Республіки Корея подали пропозицію про імпічмент президента Юн Сок Йоля.

Згодмо поліція повідомила про початок розслідування у зв'язку з одержанням заяви від опозиційних депутатів, які звинуватили президента у спробі «заколоту» проти державного устрою.

Главу держави також звинувачують у державній зраді. Справа доручена групі з розслідування безпеки при Національному управлінні розслідувань південнокорейської поліцейської агенції після подання двох скарг. Одна скарга була ініційована опозиційною Партією відновлення Кореї, а інша – групою з 59 активістів. Натомість в адміністрації президента відкидають звинувачення і наголошують, що глава держави нібито діяв відповідно до закону.

7 грудня, у день голосування за імпічмент, президент Південної Кореї Юн Сок Йоль заявив, що «щиро шкодує», що схвилював суспільство оголошенням воєнного стану на початку тижня, та пообіцяв більше ніколи не вдаватися до такого кроку.