Місто Львів відрізняється дуже цікавою історією свого походження. Сучасна назва пов’язана з сином короля Данила Галицького, князем Левом Даниловичем. Про це розповіли у “Ранок вдома”.

Чому Львів названий саме так

Вперше про місто Львів згадують у літописах 1256 року. Тоді його охопила велика пожежа. Фортецю ж зводили, ймовірно у 1240-х роках. В той час Київ, який сьогодні є столицею України, потерпав від татаро-монгольської навали, а тому князі шукали інші території, щоб в безпеці відбудувати свою силу.

Засновниками міста Львів історики вважають князя Лева Даниловича та його батька короля Данила Галицького.

У XIV столітті Львів захопила польська влада у лиці короля Казимира III. Тоді до Львова почали з’їжджатися німці, поляки, вірмени, євреї. І кожна нація намагалася сформувати свій окремий квартал. А коли Львів отримав магдебурська право, то місто здобуло широкі самоврядні повноваження. Після цього він дуже збагатився культурно.

На жаль, пожежа 1527 року майже знищила середньовічний Львів. Щоб відновити місто польська влада запросила архітекторів з Італії, через що Львів отримав ті унікальні риси Ренесансу, які зберігаються до сьогоднішнього дня.

Найдавніша назва Львова

Протягом багатовікової історії місто носило різні назви, які були відображенням його політичного, мовного та культурного різноманіття. За словами видатного українського мовознавця, фольклориста, славіста, наукового та громадського діяча, літературознавця Ярослава Рудницького, найпершою назвою міста була “Львовъ городъ”, що дослівно можна перекласти як “місто Лева”.

Ця назва вказує, що його засновником був, зокрема, і князь Лев Данилович Галицький. В інших документах більш пізніх часів можна зустріти також “город Льва”, “град Львова”. Їх використовували як в поетичній мові, так і в урочистих промовах, щоб підкреслити зв’язок з історичними правами українців та архаїчний характер міста.

Друга назва Львова: яка вона

Також Рудницький вказав на той факт, що з часом місто все частіше називали “Львов”, тобто без приставки “град” чи “город”.

А в XIV столітті з’явилася ще одна назва “Ильвів”, яку пов’язують з фонетичними змінами, що відбулися в українській мові. Зокрема, тоді перед звуками “л” та “р” почали додавати зву “и”. Ця форма донині збереглася в деяких західноукраїнських говірках.

А ось в латинських документах Львів найчастіше згадують як “Leopolis” — це прямий переклад назви “Львов город”. Існували й інші латинські назви: “Leontopolis”, “Leopolia”, “Leo”, “Leona”. Їх використовували на картах і в документах, щоб відобразити назву значення міста в європейському контексті.

Німці називали Львів по-своєму. Адаптація «Львов город» тут звучала як “Lemberg”. А от найстаріша німецька версія “Leonburg”. Вона була офіційною під час австійського правління і окупації міста нацистами.

В польських документах Львів називали “Lwow”. Ця форма з’явилася і набула поширення приблизно в XV столітті. Вона відображає польський вплив на регіон. Цікаво, що в польській варіації не використовували словосполучення “Lwow grod”, а лише ”miasto Lwow”.

В різних європейських містах назва Львова також була різною: у Греції “Леовіос” або ”Леонтополіс”, в Вірменії “Ілоф”, в Туреччині ”Ільбадір”, “Ільбов” або “Ілі”, в Франції “Леополь”, а на їдиші “Лемберґ”.