Незважаючи на зростаючу хвилю переозброєння та збільшення оборонних витрат у Європі, лише дві з 30 європейських країн встановили конкретні терміни для припинення викидів парникових газів своїми збройними силами. За результатами аналізу такі дані наводить видання The Guardian, пише «Главком».

Згідно з дослідженням, лише Австрія та Словенія зобов'язалися досягти нульового рівня військових викидів. При цьому тільки близько третини з 30 проаналізованих країн взагалі оцінили розмір свого вуглецевого сліду в оборонному секторі.

Флоріан Крампе, керівник відділу кліматичних досліджень у Стокгольмському міжнародному інституті дослідження проблем миру (SIPRI), наголошує: «Ігнорування військових викидів викликає занепокоєння не лише з огляду на зміну клімату. Воно ігнорує зростаюче визнання того, що зміна клімату є серйозною загрозою безпеці для Європи та за її межами».

За оцінками дослідників, на світові військові припадає 5,5% глобальних викидів – це більше, ніж від авіаперельотів, але менше, ніж від виробництва сталі. Однак чинні міжнародні кліматичні угоди не вимагають від урядів звітувати про свої військові викиди. Активісти б'ють на сполох, стверджуючи, що ця «військова винятковість» підриває довгострокову безпеку, посилюючи нагрівання планети та загострюючи конфлікти за такі ресурси, як вода та їжа.

Аналіз кліматичних планів 27 країн-членів ЄС, а також Великої Британії, Норвегії та Швейцарії показав, що майже всі їхні міністерства оборони не мають короткострокових цілей для різкого скорочення викидів, а також довгострокових планів щодо досягнення нульового чистого впливу на клімат. Хоча міністерства оборони таких країн, як Німеччина, Нідерланди, Греція та Велика Британія, заявляють, що «сприяють» досягненню національних цілей, вони не встановлюють власних конкретних показників.

Представник Міністерства оборони Німеччини заявив: «Наша головна мета – це і залишається збереження миру. Захист клімату не повинен здійснюватися за рахунок ефективності наших систем озброєння». Британські Королівські ВПС встановили амбітну ціль щодо нульових викидів до 2040 року, проте інші частини збройних сил не підтримали цей темп.

Деякі країни встановили часткові цілі. Так, Міністерство оборони Бельгії прагне створити кліматично нейтральну інфраструктуру до 2040 року, а Португалія – досягти вуглецевої нейтральності у «діяльності з підтримки місій» до 2050 року. Проте повна заміна всіх систем озброєння визнається економічно недоцільною.

За даними SIPRI, загальні військові витрати в Європі зросли на 17% до $693 млрд у 2024 році. Це є частиною хвилі переозброєння, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Еллі Кінні з Обсерваторії конфліктів та навколишнього середовища підкреслює, що «декарбонізація військових має важливе значення для нашої майбутньої безпеки» і закликає уряди встановити чіткі цілі та публікувати прозорі звіти про викиди.

Хоча екологи визнають, що вуглецева інтенсивність військових, ймовірно, знизиться паралельно з переходом світової економіки до чистіших технологій, велике споживання викопного палива такими транспортними засобами, як літаки, кораблі та танки, вимагатиме значних зусиль для очищення.

Флоріан Крампе підсумовує: «Оборонний сектор більше не може бути сліпою плямою в боротьбі зі зміною клімату. Зростання військових витрат має стимулювати зелені інновації, а не закріплювати вуглецеву залежність».

Нагадаємо, Україна готує нові домовленості з європейськими партнерами для інвестицій у вітчизняне виробництво зброї. Йдеться про безпілотники та далекобійне озброєння.