Дронова загроза уздовж усієї лінії фронту зростає день від дня. Піхотинцям наразі складно не те що утримувати – а навіть дістатися до позицій через засилля російських ударних безпілотників, кажуть бійці. Через загрозу з неба значно ускладнене постачання та евакуація поранених. І в цей час – у Росії нарощують виробництво БПЛА та створили, за прикладом України, новий рід військ – війська безпілотних систем.

На тлі цього військові та аналітики закликають масштабувати боротьбу з БПЛА в українському війську. Що це означає? Досліджують «Донбас Реалії» (проєкт «Радіо Свобода»).

«Одним із серйозних факторів бойового успіху» назвав дрони президент РФ Володимир Путін наприкінці квітня 2025 року.

«Усі плани з нарощування виробництва цих дронів будуть, безумовно, виконані. На них дуже чекають на лінії бойового зіткнення», – запевнив очільник Кремля.

Полки дронів

Ба більше, дронарів у Росії вже виокремили у новий рід військ (через 3 місяці після того, як Сили безпілотних систем створили в Україні):

• 16 грудня 2024 року Кремль оголосив про створення військ безпілотних систем. Завершити їхнє формування запланували у третьому кварталі 2025 року;
• 9 травня 2025 року колонна 7-го окремого полку військ безпілотних систем армії РФ уперше пройшлася Красною площею. Глядачам показали та назвали БпЛА, якими російські війська щодня б’ють по Україні чи здійснюють аеророзвідку й коригування вогню: розвідники «Орлан-10» та «Орлан-30», «Zala»; ударні «Ланцет-51», «Ланцет-52», «Гарпія» та «Герань»;
• 13 травня 2025 року стало відомо про створення полків безпілотних систем у складі російського військово-морського флоту. «Вони поєднають різні види роботизованих систем: повітряні, наземні та морські», – заявили у Росії.

FPV вже у Краматорську та Слов'янську

Ці організаційні кроки Кремля відбуваються паралельно із нарощуванням власне кількості безпілотників на лінії бойового зіткнення та зростанням числа атак на прифронтові міста та шляхи постачання армії України.

По-перше, це змушує українських військових, які раніше використовували автівки для пересування до позицій, йти пішки малими групами, озброюватися помповими та мисливськими рушницями та постійно дослухаючись до неба. Як це відбувається, показували нещодавно «Донбас Реалії»:

По-друге, це позначилося на логістиці: від кінця квітня війська РФ почали атакувати дронами важливі шляхи постачання – трасу «Краматорськ – Добропілля» та трасу «Добропілля – Покровськ».

По-третє, російcькі FPV атакували (досі – відносно тилові) Краматорськ (26 травня) і Слов’янськ (27 травня); а 4 травня, попередньо, російський ударний дрон «КУБ-2» уразив автомобіль, що стояв під стелою на в’їзді до Слов’янська.

Як масштабувати антидронову боротьбу?

Дооснастити ЗСУ мобільними РЛС і розрахунками FPV-винищувачів – Бровді

У такій ситуації українські військові говорять про те, що антидронову боротьбу, за прикладом контрбатарейної (яка вже давно є одним з центральних комплексів дій в армії), треба терміново масштабувати.

Наприклад, поширити в ЗСУ досвід винищувачів дронів ще на початку року закликав командир «Птахів Мадяра» Роберт Бровді.

«Армія повинна оперативно і масово дооснаститися мобільними версіями РЛС кожні 2-4 км смуги фронту і розрахунками звичайних FPV-винищувачів для знищення перехоплених мобільними РЛС-радарами ворожих FPV на оптоволокні», – написав він, коментуючи досвід перехоплення російських дронів на оптоволокні.

Антидронова боротьба в ЗСУ має бути окремим напрямком – Оністрат

До запровадження окремого напрямку – антидронової боротьби – у ЗСУ закликав військовослужбовець, екскомандир роти в «Шершнях Довбуша» 68-ї ОЄБр Андрій Оністрат. Адже, за його словами, найбільших втрат наразі завдяють саме російські БПЛА. І цій загрозі слід протидіяти системно.

«Є окрема ініціатива на рівні конкретних підрозділів у ротах чи батальйонах, але це не системна робота. Це має бути на рівні рішення Генерального штабу організувати на рівні взводу, на рівні кожного батальйону (і лінійного, і БПЛА), або роти на рівні бригади. І надати їм усі засоби. Фізично вони є, тільки треба, умовно, виділити 10 людей і сказати: ви займаєтеся тільки оцим; 5 на одній зміні, 5 на другій зміні; ваша задача – збити перше, друге, третє», – зауважив Оністрат в ефірі «Української правди».

Потрібні окремі роти протидронної боротьби – «Боривітер»

До схожих висновків дійшли і у ГО «Військова школа «Боривітер», що готує військових за різними напрямками.

«Наразі організація протидії відбувається на тактичному рівні всередині підрозділів власними силами, що не дозволяє швидко впроваджувати найефективніші способи боротьби та акумулювати досвід », – стверджують аналітики «Боривітра».

На їхнє переконання, можуть вирішити проблему протидії БПЛА окремі підрозділи, організовані за прикладом рот ударних безпілотних авіаційних комплексів.

«Ці підрозділи зможуть організовувати протидію як на окремих ділянках фронту, так і закріплювати свої відділення за підрозділами тактичного рівня. Це питання потребує додаткового пропрацювання на предмет оптимальної форми організації та застосування», – йдеться у звіті «Боривітра».

Кращі рішення вже є на фронті – Фірсов

Створити технологічну ставку для аналізу ситуації, пошуків та поширення ефективних способів протидії дронам пропонує Єгор Фірсов, головний сержант роти ударних БПЛА.

«Півтора року тому ми почали робити те, що роблять росіяни зараз з дронами, і ми прогнозували, що вони дійдуть цього. І ось це сталось. Тільки вони роблять все набагато масштабніше, ніж ми тоді. Наші підрозділи передової – це найкраща RND система (аналізує ситуацію та шукає інноваційні рішення – ред.) у світі. Вищому керівництву треба не вигадувати щось на полігонах, а входити у взаємодію з ними, бачити кращі рішення і одразу масштабувати на всю лінію фронту… Раніше вважалось, що найкращі технології за нами. Зараз ми маємо визнати: щоб вижити – нам треба наздоганяти», – упевнений Фірсов.

Зауважмо, що наразі в програмних цілях, а ні Сил безпілотних систем, а ні «Лінії дронів» не йдеться окремо про антидронову боротьбу.

Як ЗСУ зараз борються з БПЛА Росії

Зенітні дрони

Окрім традиційних уже засобів РЕБ, які потроху втрачають актуальність через застосування дронів на оптоволокні, ЗСУ наразі активно розвивають напрямок зенітних дронів.

Екіпажі вдало перехоплюють як розвідувальні БпЛА («Орлан», Supercam, Zala, Zala V-20 зі штучним інтелектом та інші), так і ударні «Ланцети».

Також перехоплювачі успішно знищують російські дрони-матки, що залітають углиб української оборони та скидають, в середньому, 4 звичайних FPV-дрона.

«Протидіємо своїми засобами FPV, котрі баражують небом і вишукують такі «дрони-матки», розвідувальні дрони, та збиваємо їх. Використовуємо засоби ППО, котрі виявляють їх завчасно», – розповів «Донбас Реалії» Віталій Тараненко, командир взводу розвідки та коригування ударних БпЛА 23-ї ОМБр.

«Зараз чимало компаній, військових частин залучені до розробки засобів перехоплення безпілотників... починаючи від FPV-безпілотників, які мають необхідні тактико-технічні характеристики для того, щоб ефективно перехоплювати такі цілі, як «шахед», так і такого формфактора, як безпілотник», – зазначив в ефірі Радіо «Донбас Реалії» Вадим Кушніков, оглядач «Мілітарного».

Проте екіпажі дронів-перехоплювачів працюють не в кожній бригаді і, подекуди, окрім перехоплення, виконують бойові задачі класичних пілотів FPV-дронів.

Сітки

Сітки ефективно прикривають від атак і укриття, і техніку. Також українські військові інженери споруджують сіткові тунелі для пересування бійців біля лінії фронту.

До прикладу, про такі тунелі та засоби РЕБ як способи боротьби з дроновою загрозою в ефірі Радіо «Донбас Реалії» розповів «Омар», командир взводу роти протитанкових ракетних комплексів 93-ї ОМБр «Холодний Яр».

Такий само спосіб стримання дронів застосовують і у 23-й ОМБр.

«Інженерні служби виставляють стовпи та натягують сітки. Але це одноразовий захід, бо після влучання FPV група виїжджає та ремонтує цю сітку», – пояснив Віталій Тараненко.

«Восени минулоріч я їхав трасою «Костянтинопіль-Покровськ». Тоді ще цю трасу контролювала українська армія. Я зустрів дорожників, які малювали розмітку на цій трасі. А якщо би вони тоді замість розмітки розміщували би сітки над дорогою? Це було би більш ефективним, – поділився міркуваннями фронтовий кореспондент «Донбас Реалії» Ярослав Кречко. – Мені здається, що вже зараз треба починати, якщо уже не пізно, думати про те, аби захищати дороги у Слов’янську, Краматорську, Костянтинівці, Добропіллі».

Рушниці і пістолі

Також для боротьби з БПЛА користуються антидроновими, помповими та мисливськими рушницями і дробовиками.

До прикладу, під час пересування пікапом один з бійців зі зброєю сідає у кузов і спостерігає за небом, готовий у будь-який момент відкрити вогонь по дрону.

А в 154-й ОМБр показали, як водій із помповою рушницею прикриває від дронів артилеристів.

27 травня стало відомо, що Міноборони України схвалило використання у ЗСУ «антидронового пістоля». Це індивідуальний засіб для протидії повітряним БпЛА: запевняють, що він встановлює електромагнітні завади, блокує канали управління та передачі відео.

Антидронова боротьба в армії РФ: що є там

Окремі підрозділи

У Росії згадують, до прикладу, про розрахунки ПЗРК і мобільні загони «мисливців на мультикоптери».

Схема полювання на українські дрони (кінець 2024 року, Оріхівський напрямок), виглядала так:

• Піший патруль з детектором дронів та антидроновою рушницею;
• Мобільні групи. Пересуваються на квадроциклах та автомобілях.
• Такі мобільні загони прикривають, зокрема, піхоту та евакуацію поранених.

Один з окупантів показав на камеру російську антидронову рушницю ПАРС і згадав про наявність китайського відповідника. Завдяки таким приладам він примусово саджає українські дрони.

Дрони проти дронів

Окремий напрямок, що розвивається, – зенітні дрони різних типів, зокрема:

• Дрони-сіткомети, що збивають розвідувальні БпЛА відстрілюючи сітки;
• Зенітні дрони-перехоплювачі, обладнані денними і нічними камерами, що або таранять українські розвідувальні та ударні БпЛА, або підривають;
• Портативні системи боротьби з дронами «Молот» та «Елка» на базі штучного інтелекту; уражають цілі за допомогою удару.

Патрони та костюми

Російські виробники окремо розробляють та постачають різноманітні типи набоїв саме для боротьби з дронами.

Сигнали українських БПЛА глушить чимала номенклатура засобів РЕБ.

Також пропагандистські ЗМІ згадують про використання спеціального екіпірування, яке робить штурмовиків «невидимими» для тепловізорів.

«Було три різних костюми під різну місцевість: для руху полем, дорогою, узбіччям. Один з костюмів сказали випробувати. І він відмінно підійшов для пересування полем, адже у нічному прицілі робив людину чорною», – наводять російські пропагандисти слова командира штурмової роти Шаміля Раджабова.

Таким чином, агресор йде шляхом не тільки збільшення кількості дронів та їхньої модернізації – а й запроваджує окремі підрозділи, що виконують лише одну бойову задачу: знищити українські дрони. Тому, можливо, протидронна боротьба дійсно невдовзі стане окремим війсковим напрямком.