Огляд буде вибірковим та коротким, станом на 28.05.2025.

1. Сумський напрямок

Противник продовжує активні наступальні дії у прикордонній зоні з метою розширення свого плацдарму на території Сумської області України, вводячи у бій низку додаткових сил та засобів, зокрема:

• Штурмові підрозділи зі складу 155-ї окремої бригади морської піхоти (обрмп), а також 40-ї обрмп, 200-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) та 30-го мотострілецького полку (мсп) зі складу 72-ї мотострілецької дивізії (мсд) атакували у напрямку Єлизаветівка – Костянтинівка та Троїцьке – Володимирівка. У результаті їм вдалося повністю зайняти села Костянтинівка та Володимирівка, заглибившись на територію України по цім напрямкам на відстань від 2,2 до 3,5 км.
  
  
• У районі раніше зайнятого противником населеного пункту Локня штурмові підрозділи зі складу 76-ї десантно-штурмової дивізії (дшд) та 106-ї повітряно-десантної дивізії (пдд) після інтенсивних атакуючих/штурмових дій у напрямку Локня – Юнаківка, зуміли просунутися в лісовій місцевості на південь від Локні в середньому на 200-300 метрів. Також підрозділи 11-ї окремої десантно-штурмової бригади (одшбр) за підтримки підрозділів 41-го мсп 72-ї мсд просунулися на південь від села Олешня, в середньому на 400-500 метрів.
  
  
• Своєю чергою, передові підрозділи 18-ї мсд противника продовжують активні спроби вийти на рубіж Новомиколаївка – Яблунівка, діючи у напрямку Біловоди – Яблунівка та Веселівка – Водолаги. ЗСУ досі утримують частину села Водолаги та південну частину Біловоди, подекуди навіть контратакуючи противника. Станом на 28.05. противнику суттєво просунутися з позицій, які він раніше займав на цьому напрямку, не вдалося. Зазначимо, що на напрямку Володимирівка – Новомиколаївка також фіксуються штурмові групи та підрозділи зі складу 9-го мсп та 150-го мсп 18-ї мсд.

Слід зазначити, що основу Курської групи військ противника, незважаючи на додаткове введення у її склад ряду мотострілецьких частин і підрозділів зі складу 18-ї мсд, 72-ї мсд та 200-ї омсбр, продовжують складати два з'єднання повітряно-десантних військ (пдв) противника – 76-та дшд та 106-та пдд, які діють на цьому напрямку практично у повному складі.

76-а дшд (104-й, 234-й та 237-й десантно-штурмові полки) та 106-й пдд (51-й, 119-й та 137-й парашутно-десантні полки, відповідно). Крім них, тут задіяні також підрозділи двох бригад морської піхоти – 40-ї та 155-ї обрмп, та окремі десантно-штурмові бригади пдв – 11-а та 83-а одшбр.

2. Лиманський напрямок

Після невеликої паузи (очевидно, у зв'язку з локальним перегрупуванням частини сил та засобів 144-ї мсд) війська (сили) 20-ї загальновійськової армії (ЗВА) противника, посилені частиною сил 2-ї мсд 1-ї танкової армії (ТА), відновили активні наступальні дії з плацдарму на річці Чорний Жеребець. Зокрема:

• У напрямку Липове – Карпівка атакували штурмові групи 1-го та 15-го мсп 2-ї мсд, зумівши за 2 доби просунутися на 1,2-1,5 км.
• Крім того, штурмовим підрозділам 254-го мсп (144-ї мсд), найімовірніше, вдалося обійти село Зелена Долина з півдня та півночі, готуючись до його фінального штурму.
• Також штурмовим групам зі складу 252-го мотострілецького полку 3-ї мсд, введених командуванням противника у бій в напрямку Катеринівка – Новий Мир, вдалося просунутися на захід від Новомихайлівки на відстань до 1-го км.

Судячи з усього, українське командування поки що не здатне подолати кризу на Лиманському напрямку через значну перевагу противника у чисельності штурмової піхоти, артилерії та інтенсивну підтримку російською авіацією дій своїх сухопутних військ.

Ворог, очевидно, не рахується з втратами і готовий ввести у бій на плацдармі сили і засоби, перегруповані сюди з інших напрямків, замість, по суті, знекровленої у попередніх боях 144-ї мсд 20-ї ЗВА.

Досить красномовним підтвердженням цієї думки є досить «рясна» поява у смузі 144-ї мсд, частин і підрозділів зі складу 2-ї мсд (1-ї ТА), 3-ї мсд (20-ї ЗВА), ряду підрозділів 4-ї танкової дивізії, також зі складу 1-ї ТА.

3. Покровський і Костянтинівський напрямки

Противник продовжує активно атакувати практично по всьому периметру свого тактичного прориву на північ від Воздвиженки, вводячи у бій низку додаткових сил та засобів. І хоча ці атаки та штурми з боку противника є досить наполегливими та інтенсивними, проте протягом останніх 2-х діб його успіхи тут досить обмежені, навіть на тактичному рівні. Зокрема:

• Підрозділи 242-го мсп (20-а мсд 8-ї ЗВА) з приданим 1436-м мсп мобілізаційного резерву, продовжують вперто прориватися до села Зоря, як з боку Олександрополя, так і з боку Старої Миколаївки. Сторони тут активно атакують і контратакують одна одну, і фактично бої мають «зустрічний» характер. Поки що ворогу не вдалося закріпитися в Зорі, але вдалося просунутися на 600-800 метрів на захід від села та до 1 км на південь від нього.
• У напрямку Новооленівка – Яблунівка та Олександропіль – Яблунівка передові підрозділи 255-го та 33-го мсп тій самій 20-ї мсд продовжували наступ, мали досить обмежений успіх, до 500 метрів обабіч дороги до Костянтинівки.
• Підрозділи 150-ї мсд, введені у бій командуванням противника у зв’язку із тактичним успіхом в смузі 20-ї мотострілецької дивізії (102-й мотострілецький полк і 163-й танковий полк/тп) розширили (до 1 км) ділянку захопленої ними території на південь від села Попів Яр, куди їм вдалося прорватися 3 дні тому. На цьому ж напрямку, у напрямку Нова Полтавка – Шевченко Перше, у бік останнього просунулися штурмові групи зі складу 39-ї омсбр (68-й армійський корпус/АК), на відстані близько 1 км.
• На південь від Покровська, у смузі дії 41-ї ЗВА противника, його передові штурмові підрозділи зі складу 27-ї мотострілецької дивізії 2-ї ЗВА, раніше введені у бій у напрямках Успенівка – Новомиколаївка та Надіївка – Котлярівка, ведуть запеклі наступальні бої в обох селах (Новомиколаївка та Котлярівка).

Ворог намагається обійти Котлярівку з півночі та півдня, просуваючись посадками, а Новомиколаївку атакує зі сходу та півдня. Наразі, судячи з усього, ЗСУ все ще утримують ворога ЗА Котлярівкою, але противник має просування на північ від села вздовж лісосмуги (орієнтовно до 800 метрів).

Своєю чергою, ЗСУ контратакували противника у районі між Котлярівкою та Новомиколаївкою, відкинувши противника на відстань близько 1 км. На південь від Новомиколаївки він також розширив зону контролю на 1-1,2 км.

• Південніше, у смузі наступу 90-ї тд 41-ї ЗВА у напрямку Троїцьке – Горіхове, передовим підрозділам цього з'єднання противника, очевидно, вдалося розширити зону контролю у південному напрямку (до 1 км). Своєю чергою, на північний схід від Олексіївки передові підрозділи 114-ї омсбр 51-ї ЗВА противника також просунулися на 0,8-1 км.

Тож, варто констатувати, що на південь від Покровська противник продовжує підтримувати досить високий рівень інтенсивності атакуючихштурмових дій передових частин та підрозділів у смузі його 41-ї ЗВА, явно, у першу чергу, за рахунок значної кількості свого маршового поповнення. Однак також варто зазначити, що кількість атак/штурмів суттєво не зростає та схильна до помітних коливань.

Але, при цьому, противнику все ж вдається наступати, мабуть, за рахунок значної концентрації своїх сил і засобів на цьому напрямку (тут діє як мінімум частина сил 27-ї мсд, майже вся 90-а танкова дивізія, до 5-и окремих мотострілецьких бригад + цілий «рій» приданих стрілецьких, «мотострілецьких» полків і батальйонів мобрезерву).

4. Новопавлівський напрямок

Противник намагається реалізувати просування своїх передових (штурмових) підрозділів поміж населених пунктів Богатир та Одрадне, які нещодавно прорвалися на північ від траси Запоріжжя-Донецьк на цій ділянці.

Діючи частиною сил 36-ї ЗВА (очевидно, зі складу 37-ї омсбр), а також сусідньої 29-ї ЗВА (36-а омсбр), противник вів і веде вперті бої за захоплення сіл Одрадне та Богатир, мабуть, усвідомлюючи хиткість становища своїх передових штурмових груп, які прорвалися за дорогу, у разі контратакуючих дій Збройних Сил України з боку вищезазначених сіл у їх фланги.

У цьому контексті варто відзначити просування противника на південь від населеного пункту Одрадне на 1,4 км та триваючі вперті бої на південних околицях Богатиря. Своєю чергою, у смузі 5-ї ЗВА її передові підрозділи продовжують досить затяжні бої у районі сіл Веселе та Дніпроенергія, з метою прориву на північ по обох берегах річки Мокрі Яли. Значних результатів у тактичному сенсі вони поки що не мали.

Як і у районі флангового району (Шевченко – Бурлацьке – Привільне – Вільне Поле), де противнику таки вдалося зайняти Бурлацьке та Привільне, але на більше йому явно не вистачило зусиль. Ця ж армія (5-та ЗВА), судячи з усього, ще більше ускладнила собі ситуацію, активізувавшись на своєму лівому фланзі, по рубежу Новосілка-Зелене Поле, явно маючи на увазі прорив на північ, в сторону Комишувахи.

«Грандіозність» планів командування 5-ї ЗВА противника, звичайно, вражає, проте у зв'язку з цим завжди потрібно пам'ятати, що принцип концентрації сил у оперативному мистецтві досі не спростований і не поставлений під сумнів. Якщо ти хочеш бути сильним скрізь і відразу, то ти таки будеш, але слабким, причому, також – скрізь і відразу.