Вчений-фізик і письменник, колишній заступник голови Комісії з культури та охорони історичного середовища Київради Максим Стріха у розмові з «Главкомом» повідомив, що одною з перших у 1990 році до своєї давньої назви повернулася столична вулиця Прорізна. До того вона майже 70 років носила ім’я більшовика Якова Свердлова. Про це йдеться у статті «Главкома» «Забужко придумала метро «Шулявська», а Стріха – вулицю Грушевського. Як 35 років тому вперше декомунізували Київ». 

Максим Стріха зазначив, що це перейменування було дуже природнє, адже корінні кияни саме так і називали цю затишну вуличку, що стрімко дереться вгору від Хрещатика до Золотих воріт.

Вчений висловив здивування тим, що кияни мають таку міцну пам’ять, адже вулиця називалася Прорізною впродовж короткого проміжку часу в ХІХ ст., а 60 років поспіль, до більшовицької окупації, йменувалася Васильчиковською, за прізвищем генерал-губернатора.

Нагадаємо, Національна музична академія України досі носить ім’я композитора Петра Чайковського, який є символом російської культури у світі. Існування закладу з такою назвою у самому серці Києва, де відбувалася Революція Гідності, а зараз прощаються з полеглими у російсько-українській війні воїнами, має вигляд провокації. Про це в інтерв'ю «Главкому» заявила депутатка Київради, голова комісії Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики Вікторія Муха.  

Депутатка нагадала, що попередниця Національної музичної академії – Київська консерваторія з'явилася лише в 1913 році, через 20 років після смерті композитора, а ім’я його отримала у 1940 році під час відзначення Москвою 100-річного ювілею Чайковського. Тому, пояснює Вікторія Муха, будь-які припущення щодо безпосередньої ролі композитора у заснуванні закладу безпідставні, а присвоєння його імені київській консерваторії є частиною імперської політики, спрямованої на русифікацію та нав’язування культурного впливу.

До слова, з нагоди Дня Києва легендарна українська поетеса Ліна Костенко звернулася до столичної влади із закликом зупинити «варварські забудови» та зберегти історичне й культурне обличчя міста.