Забудова Києва пройшла шлях від святинь Київської Русі до хрущовок і сучасного урбанізму. Кожен період залишив у місті свій відбиток - і не завжди безболісно.

Про те, як забудовували Київ і до якої катастрофи призвів радянський період в інтерв'ю РБК-Україна розповіла науковиця "Музею історії Києва" Наталія Пінчук .

"Київська забудова має декілька етапів. Перш за все, це історія стародавнього Києва - Лавра, Софія, собор Видубицького монастиря, залишки Десятинної церкви, Золоті ворота. Потім бароко - ХVIII століття споруди, які звели на території Лаври і Софії, деякі церкви, зокрема побудовані коштом гетьмана Мазепи. Це Києво-Могилянська колегія, мазепинський корпус", - розповіла науковиця.

Ще один етап - будівельна лихоманка кінця ХІХ і поч. ХХ ст. Тоді звели споруди нетипові для тогочасної столичної забудови: банки, біржі, палаци багатіїв, музеї, театри, фабрики і промислове будівництво.

"Тоді Київ перетворюється на справжню європейську столицю і це все відбувалося на фоні капіталістичного виробництва", - зазначила Пінчук.

Центральні вулиці почали вимощувати бруківкою лише у кінці ХІХ століття. Розпочали з вулиці Фундуклеївської, сучасної Хмельницького. Цю давню бруківку майже усюди уже замінили, автентичну можна ще побачити біля театру Франка.

Майдан Незалежності на початку 1900-х років (фото з відкритих джерел)

Сучасний Майдан Незалежності (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)

Під час радянського періоду Київ зазнав величезних змін, як позитивних, так і катастрофічних.

"Найбільша трагедія для Києва за часів Союзу - коли в 30-х роках знищували храми. Близько 70 культових споруд зруйнували. Найбільш відомі - Михайлівський Золотоверхий, церква Богородиці Пирогощої, Військовий Микільський собор", - заявила Пінчук.

У 1937 році комуністи підірвали Михайлівський Золотоверхий собор (фото з відкритих джерел)

Позитивними змінами для Києва стало будівництво метро, вважає науковиця.

"Холодна війна, яка повпливала на специфіку будівництва підземки й послужила нам на руку у сучасній війні. Ці станції, які були збудовані перші в радянський час - від Вокзальної до Дніпра - проектувались із розрахунком, що там можна буде сховатися від ядерного вибуху. Вони були найглибші, мали гермозатвори, туалети, джерела води. І в сучасну війну вони стали першим прихистком для багатьох киян", - додала Пінчук.

Фото зі столичного метро (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)

Будівництво метро вважалося будівництвом століття, хоч багато процесів не були автоматизовані. Наприклад, землю зі станції Арсенальною витягували вручну відрами.

"Будівничі і працівники метрополітену були своєрідними героями. Дехто на цьому навіть піарився. Є відомий знімок Павла Тичини із відбійним молотком у підземеллі поряд із робітниками. Туди навіть водили шкільні екскурсії", - розповіла науковиця.

Ще одна позитивна зміна для Києва у радянський період - будівництво хрущовок, оскільки це дало змогу переселити туди людей з комуналок і бараків.

Сучасний краєвид Києва (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)

Читайте також про те, що Києву насправді не 1500 років, а цю цифру "придумали" на замовлення радянської влади у 1982 році.

Раніше ми писали про те, чому головні ворота Києва назвали Золотими.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.