Німецька технологічна компанія змогла експортувати до Росії технології, що підпадають під обмеження, навіть після того, як Європейський Союз ввів новий раунд санкцій проти режиму Володимира Путіна за вторгнення в Україну.

Джерело: розслідування видання Politico

Деталі: Компанія Kontron, яка працює в ЄС, Великій Британії та Америці, використовувала свою словенську дочірню компанію для експорту чутливих телекомунікаційних технологій на суму понад 3,5 млн євро до свого російського підрозділу наприкінці 2023 року.

Це відбулося попри кілька хвиль санкцій ЄС, що набули чинності в 2023 році, включаючи 11-й раунд у червні того ж року, спрямований на обмеження експорту передових технологій та технологій подвійного призначення до Росії.

Дані про експорт, перевірені Politico, показують, що з липня по листопад 2023 року, через кілька місяців після введення санкцій у червні, словенська дочірня компанія Kontron, Kontron d.o.o, відправила 11 партій товарів до своєї російської дочірньої компанії Iskra Technologies.

Серед експортованих технологій був продукт подвійного призначення, який може контролювати та перехоплювати трафік зв'язку, відомий як SI3000.

Компанія заявила, що поставки, які включали високотехнологічні товари та товари подвійного призначення, заборонені санкціями ЄС після вторгнення Росії в Україну, були існуючими замовленнями, дозволеними завдяки експортним ліцензіям, наданим їй урядом Словенії. Вона заявила, що припинила всі нові поставки після нової хвилі санкцій у червні 2023 року.

"Після введення 11-го пакету санкцій (23 червня) ми припинили експорт будь-яких нових товарів і доставляли лише вже затверджені експортні поставки відповідно до виданих експортних ліцензій, згідно з чинними санкціями ЄС", – йдеться в заяві компанії.

Санкції ЄС щодо технологій подвійного призначення поширюються на всі нові та діючі контракти, навіть якщо вони були підписані до набрання чинності санкцій.

Однак вони передбачають окремі винятки для кібертехнологій, технологій для надзвичайних ситуацій та медичних технологій, при цьому компанії повинні отримати дозвіл від держави-члена ЄС, в якій вони зареєстровані, для виконання таких замовлень. Ні Європейська комісія, ні Центральне митне управління Німеччини не вказали, що розслідування щодо Kontron триває або буде розпочато.

Однак ця справа викликала нові питання щодо здатності Росії отримати доступ до важливих технологій навіть в умовах обмежень і спонукала до закликів посилити режим глобальних санкцій.

Родеріх Кізеветтер, член Бундестагу від ХДС і колишній співробітник НАТО з питань безпеки, заявив: "Відсутність західних технологій, зокрема, є серйозним ударом для російської військової економіки. Саме тому Росія неодноразово намагалася отримати західні технології, обходячи санкції за допомогою складних систем обходу".

Він попередив, що подальший доступ Росії до технологій спостереження та телекомунікацій "сприяє військовій машині Путіна і, таким чином, послаблює європейську безпеку".

Компанія Kontron заявила, що "значно" скоротила свої інвестиції в Росії після вторгнення в Україну, зменшивши кількість своїх співробітників з майже 600 до 240.

Однак Kontron зберігає присутність на російському ринку через свою дочірню компанію Iskra Technologies.

Iskra Technologies сама потрапила під санкції ЄС у грудні 2024 року, і Kontron зберігає повний контроль над цією санкціонованою організацією.

Раніше повідомлялося, що у Польщі троє осіб опинилися за ґратами у зв’язку з ігноруванням санкцій ЄС, запроваджених проти Росії і Білорусі. 

У березні стало відомо, що німецький суд вирішив розпочати кримінальне провадження проти двох колишніх керівників німецького машинобудівного гіганта Siemens, яких звинувачують у порушенні санкцій через сприяння експорту газових турбін до окупованого Росією Криму.