Роботодавці хочуть платити менше, ніж розраховують шукачі роботи. Водночас ситуація з пошуком кадрів трохи покращилась. Кого шукають роботодавці та чому запропоновані ними зарплати не влаштовують українців?

Українці хочуть вищі зарплати

Під час пошуку роботи українці просять вищі зарплати, ніж готові їм запропонувати роботодавці. В середньому, у своїх резюме шукачі вказують бажаний дохід у 28 265 грн, тоді як середня зарплата у вакансіях складає 23 421 грн. Тобто, роботодавці готові платити майже на 5 тис. грн менше того, що просять шукачі.

Найбільша різниця між бажаною зарплатою і тією, яку готові платити роботодавці, зафіксована у  таких сферах: “Сільське господарство, агробізнес” та “Страхування” – різниця складає понад 16 тис. грн. Приміром, фахівці в сільському господарстві просять зарплату в середньому - 41 610 грн, а роботодавці готові платити їм лише  25 476 грн. Страховики хочуть заробляти в середньому 44 304 грн, а їм пропонують 28 127 грн.

Своєю чергою, у сфері будівництва та архітектури різниця складає майже 11 тис. грн. Зокрема претенденти сподіваються на зарплату в середньому 37 982 грн, а їм готові платити 27 289 грн.

На менше, ніж хочуть, доводиться погоджуватися і керівникам. Вони просять у середньому 55 858 грн, тоді як їм пропонують у середньому 45 941 грн. Різниця – майже 10 тис. грн.

Водночас є й такі сфери, в яких пошукачі занижують свої очікування. Зокрема йдеться про сферу нерухомості. Там середня зарплата у вакансіях складає 44 123 грн. А середня запитувана – 40 218 грн. Тобто, шукачі просять майже на 4 тис. грн менше, ніж їм готові платити.

Ще в кількох сферах претенденти просять ненабагато менше від того, що їм готові запропонувати. Зокрема: у “ЗМІ та поліграфії”– менше, ніж на 100 грн. У медицині та фармацевтиці – на 315 грн.

Дефіцит кадрів знизився

Однією з можливих причин того, що роботодавці почали пропонувати нижчі зарплати, ніж хочуть пошукачі, може бути те, що кадровий голод трохи вщух.

Проблема дефіциту робочої сили все ще залишається актуальною. Згідно з опитуванням ІЕД, брак кадрів внаслідок призову або виїзду співробітників за кордон залишається головною перешкодою для ведення бізнесу, але на нього поскаржились найменше за останні пів року – 57%. Частка підприємств, які вказали на “брак робочої сили” суттєво зменшилась (із 65% до 57%).

“Абсолютне значення цієї перешкоди знизилося на 8 в.п. – до 57%. Це вже не випадковість, а певне покращення ситуації”,- повідомив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел .

За його словами це найнижчий рівень з жовтня 2024 р., коли також було 57%.

Через послаблення кадрового голоду,найближчим часом різких змін на ринку праці України не очікується: в основних секторах економіки не передбачається ні істотного збільшення кількості вакансій, ні масштабних скорочень.

Проте частина компаній все ж планує переглядати чисельність персоналу. Причому ці очікування часто негативні: у низці ключових галузей звільнення відбуватимуться значно частіше, ніж наймання нових співробітників.

“Підприємства будівництва були налаштовані на збільшення чисельності персоналу, торгівлі – не очікували змін. Натомість керівники підприємств промисловості та сфери послуг очікували на зменшення загальної чисельності працівників”, – кажуть в НБУ.

Своєю чергою опитування ІЕД, продемонструвало, що кількість підприємств, що планують зростання зайнятості в найближчі 3-4 місяці, дещо зменшилась (із 16,4% у березні до 13,9% у квітні), а кількість підприємств, які мають намір скоротити чисельність працівників залишилася без суттєвих змін (5,1% у березні та 4,5% у квітні).

Очікування бізнесу покращились

Є сподівання на те, що ситуація на ринку праці покращиться. Таку надію дають результати опитування бізнесменів.

Довгострокові очікування бізнесу покращилися. Водночас у піврічній перспективі невизначеність почала зростати, а очікування, хоча й залишаються оптимістичними, дещо погіршилися. Про це свідчать результати ІЕД.

Індекс відновлення ділової активності у квітні суттєво не змінився - 0,13 проти 0,12 у березні. Найкращу динаміку продемонстрували великі підприємства - у них темпи відновлення найвищі.

“Це все відбувається на тлі підвищеної зовнішньополітичної турбулентності, яка впливає на перспективи війни. А це ключовий позаекономічний чинник, який впливає на український бізнес та економіку, - заявила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.

У довгостроковій перспективі двох років відбулося суттєве покращення оптимізму – індекс очікуваних змін зріс з 0,11 до 0,15. Це стало можливим завдяки зменшенню частки тих, хто планує скорочувати виробництво і зростанню частки тих, хто планує розширення. Однак більшість не очікують змін.

У виробництві спостерігалося покращення поточних змін на тлі незмінних очікувань. Частка підприємств, які нарощували обсяги виробництва, у квітні зросла. Тоді як частка тих, хто планує збільшення у найближчі 3–4 місяці, істотно не змінилася.

Поточні результати експорту досягли максимуму з початку війни.

Очікування щодо нових замовлень залишаються стриманими: частка підприємств із портфелем замовлень тривалістю понад рік скоротилася.

“Після зростання у серпні-вересні минулого року середньої тривалості нових замовлень до 7,9 місяця, коли підприємства отримували довгі контракти, цей показник постійно зменшується й у квітні скоротився ще - з 5,5 до 4,9 місяця”, - зазначила Кузяків.

Кого шукають роботодавці

У травні 2025 р. український ринок праці демонструє стійкий попит на фахівців у різних галузях, зокрема на робітничі професії, сферу обслуговування, медицину та ІТ.

Згідно з дослідженням, проведеним швейцарською організацією Helvetas Swiss Intercooperation спільно з Державною службою зайнятості та Федерацією роботодавців України, найбільший попит спостерігається на такі фахівці: трактористи-машиністи у сільському та лісовому господарстві, слюсарі-ремонтники, електрогазозварники, електромонтери, медичні брати та сестри, водії, швачки. Ці професії визначають ключові напрямки, за якими Державна служба зайнятості планує організовувати навчання для безробітних і ветеранів, що повертаються з фронту.

У сфері обслуговування та торгівлі також спостерігається значний попит на працівників. Зокрема, роботодавці активно шукають кадровиків, продавців, адміністраторів, кухарів, торгових представників, барист, офіціантів. Ці вакансії підходять як для досвідчених фахівців, так і для осіб без спеціальної освіти чи досвіду роботи.

У медичній сфері зберігається високий попит на лікарів різних спеціалізацій, зокрема терапевтів, педіатрів та хірургів.

В ІТ-секторі також спостерігається стабільний попит на фахівців.

Щодо географічних особливостей, то найбільше пропозицій роботи спостерігається у великих містах. Зокрема в Києві (66,7 тис. вакансій), Львові – 13,2 тис., Дніпрі – 10,5 тис., Одесі – 8,6 тис., Харкові – 5,7 тис.

Середній рівень зарплат по Україні становить близько 23 тис. грн, але в Києві він традиційно вищий – 29 тис. грн.

Вікторія Хаджирадєва