Ключова дата - 5 червня

Європейський Союз запровадив механізм автономних торговельних заходів (АТЗ) ("митний" або "Торгівельний безвіз") для України у червні 2022 року. Ці заходи стали ключовим інструментом підтримки української економіки після початку повномасштабного вторгнення Росії. Вони передбачали тимчасове скасування митних зборів та квот на імпорт українських товарів до ЄС, що значно сприяло зростанню українського експорту.

Дія цих АТЗ триває до 5 червня 2025 року, і подальші умови торговельних відносин між Україною та ЄС обговорювали для останнього. Для України ці пільги допомагали підтримувати економіку, але низка країн, зокрема Польща, Угорщина та Франція, виступали проти їх продовження. Вони заявляли, що український імпорт тисне на ціни та шкодить місцевим фермерам.

Ще в квітні один з європейських посадовців, обізнаний з перебігом перемовин щодо торгівлі, на умовах анонімності повідомив виданню "Європейська правда", що ЄС не запровадить нових торговельних преференцій для України відразу після завершення дії чинного механізму лібералізації після 5 червня 2025 року. Тобто умови торгівлі повернуться до довоєнних.

Джерело в коментарі ЄП повідомило, що для України закінчаться як торговельні преференції, так і обмежувальні заходи, що нині встановлені проти ряду товарних найменувань, таких як м’ясо курки, яйця, мед і так далі. Посадовець додав, що обговорюється ідея залишити торговельні преференції для деяких найменувань українського експорту в ЄС, таких, як сталь.

"Далі Євросоюз продовжить дискусії щодо внесення змін до статті 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, щоб розробити максимально вигідні для обох сторін умови торгівлі, та підтримати економіку України, яка потерпає від війни",- сказав європейський посадовець.

Вже 21 травня стало відомо, що з 5 червня Польща скасовує АТМ.А 22 травня європейська комісія ухвалила перелік перехідних заходів щодо українського експорту в ЄС, які наберуть чинності після завершення "торгівельного безвізу". Про це під час спілкування зі ЗМІ повідомив речник Єврокомісії Балаж Уйварі , пише "Європейська правда".

"Тепер ми не шукаємо щорічного продовження цих заходів, ми шукаємо довгострокове рішення. Саме тому - зосереджуємося на ПВЗВТ, поглибленій та всеохоплюючій угоді про вільну торгівлю, яка існує між Європейським Союзом та Україною з 2016 року. Зараз тривають переговори щодо її перегляду, модернізації та актуалізації. Це наш довгостроковий фокус", - розповів Балаж Уйварі.

"Руйнівні наслідки"

Українські чиновники та фермерські асоціації попереджають, що припинення дії нинішніх правил торгівлі з ЄС може призвести до скорочення експорту на 3,3 млрд євро і падіння ВВП на 2,5%. А видання Financial Times пише про "справді руйнівні" наслідки, особливо на тлі невизначеності щодо військової підтримки з боку США.

Загалом, пише Центр економічної стратегії, варто очікувати, що повернення до умов Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) найбільш відчутно вдарить по українських виробниках агропродукції з вищою доданою вартістю, зокрема, виробниках цукру, птиці, яєць, та продуктів переробки рослинництва.

Як зауважила голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко вінтерв'ю Latifundist, українському АПК хотілося вірити, що Україна й надалі матимеме необмежений доступ до ринку ЄС. Хоча, зауважує вона, потрібно було ще рік тому починати готуватися до найгіршого сценарію.

Нагадаємо, що окремі квоти на українські товари повернули ще 2024-го. Овес, кукурудзу, крупи, м’ясо птиці, яйця, цукор увесь минулий рік українці поставляли до ЄС вже у межах квот. Однак Авраменко нагадує, що в умовах ПВЗВТ, до яких повертається Україна, передбачено близько 30 квот.

"До пшениці, кукурудзи, цукру додається томатна паста, молочна продукція, етанол, свинина, яловичина… Після 5 червня у нас буде набагато більше обмежень",- сказала Авраменко.

Вона прогнозує, що від посилення квот постраждають фермери, залучені в ланцюги доданої вартості. Також втратять доходи молочники, виробники томатів, яєць.

А от щодо ситуації з цінами всередині України, то думки експертів розділились. Як заявив нардеп Юрій Камельчук, втрачений Торгівельний безвіз з ЄС може додати +10% до вартості українських товарів.

Втім за словами Авраменко, продукція, яка залишиться в Україні, впаде в ціні, бо її може бути забагато. Вона зауважує, що непідготовлений виробник не може так швидко ані адаптувати своє виробництво, ані швидко переорієнтувати свій експорт. Тобто в Україні ціна на деякі продукти може трохи впасти, а у Євросоюзі - зрости.

Також експерти пропонують аграріям шукати нові канали збуту продукції. Але зробити це просто не вийде.

Нові ринки

Як зазначає фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин в розмові з виданням Фокус, ситуація із скасуванням "торгівельного безвізу" - це один з перших етапів на шляху євроінтеграції України, який може стати показовим і навчальним. Він переконаний: завжди залишаються можливості пошуку інших імпортерів української продукції.

Є песимістичний сценарій, який навів голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у своєму Telegram-каналі. Він заявив, що нові умови торгівлі після завершення "економічного безвізу" можуть коштувати Україні мінус 3,5 млрд євро в річному вимірі. Досить відчутний удар: мовляв, у 2025 році весь місячний товарний експорт становить у середньому 2,9 млрд євро. Компенсувати такі втрати аграрного експорту на інших ринках практично нереально, розповів Гетманцев.

Але є і більш позитивні настрої. Як розповіла експертка Світового Банку Оксана Руженкова, останні пів року уряд активно опрацьовував канали збуту в країни Африки та Середньої Азії. Середня Азія для України доволі складна в логістичному плані, а африканські держави цілком прийнятні, каже експертка. Крім того, наша держава виступила з пропозицією створити зони чинної торгівлі, зокрема, з Єгиптом, ПАР, Саудівською Аравією. Руженкова називає ці ринки "гарними".

Експертка переконана: переорієнтація ринків збуту можлива. Інше питання - готовність бізнесу це зробити.

І ось з цим можуть бути проблеми, пояснюють в ЦЕС. Аналітики нагадують, що міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль дійсно розглядає можливість розвитку торгівлі з країнами Африки та Близького Сходу. Втім за роки повномасштабної війни Росія помітно збільшила присутність свого продовольства на ринках Глобального Півдня, на відміну від України. Країна-агресор досить успішно використовує експорт продовольства як інструмент колоніальної політики і економічного тиску. Крім того, з продовольчих ринків Глобального Півдня Росія витісняє Україну.

В ЦЕС попереджають, що спроби нашої держави повернути собі аграрні ринки Африки та Близького Сходу викличуть нове загострення боротьби за контроль над логістикою в Чорному морі - з усіма ризиками для безпеки судноплавства та морської інфраструктури.

"Як і в багатьох сферах української економіки епохи повномасштабної війни, військові потужності зрештою матимуть вирішальне значення", - пишуть аналітики.

Вони роблять висновки, що в умовах повномасштабної війни ЄС лишається для України не просто головним торгівельним партнером, а критично важливим економічним простором. І у цьому просторі не потрібно випрошувати місце, а вибудовувати системну присутність: розумну, послідовну й амбітну.

Валерія Шипуля