росія знову брязкає зброєю – нині біля кордонів Фінляндії. Супутникові знімки фіксують активізацію військових підрозділів у Карелії. Захід зворохобився. НАТО готується до найгірших сценаріїв. Під найбільшим ризиком – Балтія, Сувалський коридор і навіть Північ Польщі. Аналітики припускають, Москва починає нову фазу Великої війни. Журналістка "5 каналу" Марта Шикула дізналася більше. Дивіться подробиці в сюжеті.

Арктичне загострення: росія активізується на півночі Європи

Намети, укриття для винищувачів і склади для боєкомплекту. Західна розвідка повідомляє: росія посилює свою присутність біля фінського кордону. Про це пише видання The New York Times. Спостерігається відновлення активності на авіабазах у Мурманську та Оленьї, розташованих в Арктиці. Ці райони донедавна були напівзаконсервованими, нині там регулярно літають вертольоти, літаки, їздить техніка. Нарощування російської військової інфраструктури фіксують супутникові знімки.

"Фінляндія – один із можливих напрямків агресії. Проте більш імовірними є країни Балтії," – зазначає військовий аналітик Олександр Коваленко.

За його словами, йдеться передусім про так званий Сувальський коридор – стратегічну ділянку між Польщею та Литвою. Якщо Росії вдасться його прорвати, вона зможе прокласти сухопутний шлях до Калінінградської області, одночасно відрізавши країни Балтії від решти НАТО. У такому разі загарбання цих держав може відбутися доволі швидко – значно швидше, ніж повномасштабне вторгнення в Україну, не кажучи вже про гібридні методи.

Також у зоні ризику перебувають Фінляндія та Швеція. Росія історично проявляла інтерес до шведських островів, а щодо Фінляндії – ще з часів Зимової війни, напередодні Другої світової, залишаються територіальні претензії.

Сценарій "Бліцкригу" у Балтії – не фантастика і не ІПСО, кажуть аналітики. І Європа усвідомлює потенційну загрозу з боку Кремля, але її бойовий потенціал далекий від ідеального.

"Європейські країни уважно стежать за розвитком бойових дій в Україні та ретельно вивчають наш бойовий досвід. Вони розуміють, що наразі фізично не встигають наростити необхідний оборонний потенціал, який би зміг гарантувати безпеку країнам Балтії", – зауважив військовий експерт Сергій Грабський.

За його словами, на сьогодні Балтійський регіон перебуває у критично небезпечній ситуації. Навіть якщо інтенсивність бойових дій в Україні зменшиться, російській армії не складе труднощів швидко розгорнути на кордоні з Балтією угруповання чисельністю до 100 тисяч військових.

Проте Кремлю навіть не обов'язково вдаватися до повномасштабної атаки. Достатньо перерізати Сувальський коридор – вузьку ділянку між Польщею та Литвою, яка з’єднує країни Балтії з рештою території НАТО.

Європа в дзеркалі війни: реакція, страхи й слабкі місця

Найбільше хвилюються поляки. Ризик прямого нападу з боку Білорусі чи Калінінграда – цілком реальний.

"Не варто забувати, що на території окупованої Білорусі росіяни можуть розгорнути додаткові сили й засоби. І мова вже йде не просто про 100-тисячне угруповання, а про потенційно значно більші сили. Це створює серйозну загрозу для північно-східних воєводств Польщі, а також для самої Литви. Ситуація надзвичайно небезпечна, і країни Балтії, як і інші європейські держави, повністю це усвідомлюють. Саме тому вони відчайдушно допомагають Україні – адже розуміють: ідеться вже не просто про підтримку, а про їхнє власне фізичне виживання", – наголосив Грабський.

Нині Польща заходилася активно озброюватися. Країна замовила понад 8 тис. ракет, 2 тис. одиниць артилерії, іншу техніку та зброю. І це від початку 2022 року. Тільки з мотивацією у поляків є нюанси.

"Європа усвідомлює загрози, що нависають над нею. Польща відчуває їх особливо гостро – і розуміє, що вже в найближчому майбутньому їй, можливо, доведеться захищати власні території. Загроза, зокрема, може надійти з боку Білорусі. Польща активно озброюється: закуповує HIMARS, сучасну техніку, різну зброю. Але виникла серйозна проблема – небажання громадян іти до війська. Соціологічні опитування показують: лише невеликий відсоток поляків готовий служити й боронити країну в разі нападу. Зараз усі кинулися перевіряти, в якому стані перебувають їхні Збройні сили – і виявляється, що ситуація далека від ідеальної. Протягом десятиліть вони фактично "віддали" свою безпеку на аутсорсинг Сполученим Штатам і сподівалися, що цього вистачить. Тому не дивно, що сьогодні вони виглядають розгубленими, особливо на тлі політики Дональда Трампа", – пояснив політолог Максим Несвітайлов.

Форпост або перша ціль: чому Україна – ключ до безпеки Європи

Аналітики припускають: найімовірніше, напад на інші держави може статися після перемир'я з Україною. Адже це затишшя Кремль використає для накопичення сили, бо росія не має наміру зупинятися.

"Реальна загроза з боку росії в найближчому майбутньому залежить від розвитку одного з двох можливих сценаріїв. Один із них – це перемир'я у війні між Україною та росією. Якщо бойові дії зупиняться, росія отримає змогу відновити свій військовий потенціал. Уявімо: зараз у зоні бойових дій в Україні перебуває близько 650 тисяч російських сухопутних військових. Якщо ж почнеться перемир'я, то протягом року, навіть за збереження щомісячних втрат у 35-40 тисяч осіб і одночасної мобілізації на такому ж рівні або й вищому, росія потенційно зможе наростити армію до 1,2 мільйона військових", – пояснив військовий аналітик Олександр Коваленко.

Очевидно, що таку кількість особового складу ніхто не триматиме просто "на утриманні". Їх готуватимуть до нових наступів.

Те саме стосується й техніки: росія активно відновлює старі танки, нарощує виробництво нових, ремонтує бронетехніку, поповнює запаси артилерії та отримує озброєння від таких країн, як Північна Корея й Іран. Протягом року росія не просто накопичуватиме ресурси – вона шукатиме, куди їх спрямувати.

Аналітики the New York Times пишуть, активність Москви має стратегічне значення. Кордон із Фінляндією – найдовша ділянка контакту НАТО з росією та додають: Кремль натякає про довгострокову стратегію після завершення війни в Україні. путін хоче протистояння з НАТО та зміцнити свої позицій в Арктиці.

"Сучасна війна росії – це лише один із нових інструментів її зовнішньої політики. Раніше Кремль використовував енергетичні війни, торговельні ембарго та інші методи тиску. Тепер – черга так званої "спеціальної військової операції" як засобу впливу на інші країни", – зауважив керівник Інституту конфліктології та аналізу росії, доктор соціологічних наук Олександр Шульга.

росія створила клас людей, готових воювати за гроші, за соціальні виплати. І тепер це перетворюється на керований механізм – будь ласка, от вам "солдати", хай воюють. Війна проти України – лише початок, навіть не середина, ширшого плану.

За словами експерта, Європа поки що реагує надто повільно. Лише зараз починається усвідомлення масштабу загроз, лише зараз уряди й еліти починають прискорюватися. Але розвідки вже давно кажуть їм те саме: Україна має стати форпостом європейської безпеки.

"Інвестування в обороноздатність України, стратегічне партнерство, інтеграція зусиль – усе це має бути не жестом доброї волі, а наріжним каменем нової архітектури безпеки Європи. Хотілося б, щоб ця думка якомога швидше дійшла до європейських лідерів, політичних еліт та військових кіл", – додав Шульга.

Ще один крок до посилення безпеки днями зробили ЄС та Британія. Вперше після Брекзиту ухвалили пакт щодо оборонно-безпекової співпраці. Він формалізує взаємодію у таких сферах як протидія гібридним зловмисним діям, кібербезпека, захист критичної інфраструктури та безпека у морі.

Марта Шикула, "5 канал"

Також дивіться відео:

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій
• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні"

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською