Президент України Володимир Зеленський звернувся до американського колеги Дональда Трампа із пропозицією запровадити між країнами вільну торгівлю. Як передає «Главком», про це Зеленський написав у листі, заявив торговий представник України та заступник міністра економіки Тарас Качка, пише Суспільне.

За словами Качки, Києву цікава така угода з Вашингтоном, дарма що Штати не є його основним торговельним партнером. «Нас цікавлять угоди про вільну торгівлю з усіма країнами G7. Тобто в нас є з Британією, з Канадою, з Європейським Союзом. І нам потрібні ще Сполучені Штати Америки і Японія», – сказав він.

Торговий представник наголосив, що вітчизняним компаніям треба створювати стратегію продажу на іноземні ринки, що «відповідно створює більшу додану вартість і прибутковість».

«Тому з цієї перспективи для нас важливо зробити акцент на можливості експортувати до Сполучених Штатів Америки, та відповідно мати угоду про вільну торгівлю», – акцентував Качка.

Водночас заступник глави Мінекономіки додав: фонд України й США сприятиме створенню ринку вільної торгівлі.

Нагадаємо, Верховна Рада ратифікувала угоду про копалини між Україною та США. За відповідне рішення проголосували 338 народних депутатів. Не голосували – девʼятеро. Також Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди про надра зі США.

Як відомо, Україна та США підписали угоду про корисні копалини та економічне партнерство. Угода передбачає, що США та Україна створять Інвестиційний фонд з відбудови України, який залучатиме глобальні інвестиції в українську державу. Згідно з основними положеннями угоди, повна власність і контроль залишаються за Україною.

Угода про спільний фонд є безстроковою, вона передбачає, що Україна інвестує частину доходів від нових рентних та ліцензійних платежів у свою ж економіку. Альтернативою є витрата цих бюджетних коштів на споживання. Згідно із нею, прибутки з інвестицій розподілятимуться між США й Україною після перших 10 років роботи фонду.

Фонд дозволяє робити довгострокові інвестиції, що особливо важливо в контексті критичних мінералів, де розробка одного родовища може займати роки. Водночас американські компанії не матимуть переваг у доступі до українських надр через угоду. Зокрема, коли буде відбуватися аукціон на спецдозвіл чи ліцензію на видобуток певного виду копалин – цей конкурс відкритий і фонд взагалі не присутній. Брати участь можуть компанії з різних країн.

Станом на початок травня 2025 року 47% українців мали скоріше позитивні очікування від підписання угоди про корисні копалини зі США. Про скоріше негативні наслідки говорять 22%, а ще 19% відповіли, що підписання цієї угоди ніяк не вплине на Україну. Решта 12% не змогли визначитися з відповіддю. Тобто баланс позитивних-негативних очікувань становить +25% – переважають позитивні очікування).

До слова, речниця Державного департаменту США Теммі Брюс заявила, що угода між Україною та США щодо корисних копалин не має жодного стосунку до можливих переговорів про завершення війни. За її словами, економічне партнерство між двома державами – це окрема ініціатива, яка покликана забезпечити стабільні фінансові надходження в майбутньому, зокрема для відбудови України після завершення бойових дій.

Брюс наголосила, що домовленість про корисні копалини – це довгострокове партнерство, яке триватиме поколіннями, буде мати значення для всіх українців і сприятиме зміцненню національної безпеки України.