Перемир’я скоро не буде.

Якщо, раптом, станеться, то воно блискавично закінчиться. Або його буде важко відрізнити від повної капітуляції України.

Ми воюватимемо довго.

Основні бої точаться та далі триватимуть не тільки на фронті.

Стратегія рф в умовах деградації зовнішньої політики США за Трампа – зупинити або суттєво зменшити Західну підтримку для нас та зруйнувати зсередини України нашу волю боротися. Після цього рф спробує  взяти всю Україну під контроль не військовим способом, а за методичкою грузинського сценарію.

Відхід Америки з Європи

Поки західним бастіоном підтримки для України лишається Європа, але вона перебуває у вичікувально-замороженому стані та без якогось серйозного шокового поштовху не хоче рухатися потрібними для воєнного часу швидкостями. Максимально відтягнути відхід Америки з Європи – це наразі пріоритет європейських лідерів. Не буде ніякої коаліції рішучих з європейськими військами в Україні, якщо Америка не надасть хоча би своєї мовчазної згоди та безпекові гарантії Європі.

Європа поки не спроможна повністю замістити всю військову та політичну допомогу, яку надавала Україні Америка Байдена. Основною причиною є укорінена десятиліттями безпекова залежність Європи від Америки. На болючі рішення, які полягають у суттєвому збільшенні витрат на оборонку та чесної розмови з суспільством про реальну загрозу війни, готові далеко не всі європейські політики. Піде час на дозрівання Європи до рішучості боротися без безпекового лідерства США.

Водночас росіяни націлені зруйнувати єдність Європи та підігріти дезінтеграційні процеси.

В багатьох державах старої Європи нарощують популярність праворадикальні політичні рухи, які вже за 2-3 роки можуть суттєво підірвати демократичний устрій Німеччини чи Франції, розвертаючи ці країни в сторону рф за прикладом Угорщини та Словаччини. Саме на це розраховує рф в середньостроковому плануванні. Така стратегія суттєво підживлюється ідеологією Венса та Маска, які відкрито публічно підтримують праворадикальні рухи в Європі. Відновити економічні відносини з рф мріє також частина  європейського бізнесу, котрий звик до дешевих російських енергоносіїв, тому залюбки вкладатиметься в політиків, які будуть готові зняти санкцїі з рф та нормалізувати відносини з оркостаном. Ворог розраховує на те, що Європа не встигне прокинутися до того, як праворадикальні симпатизатори рф прийдуть до влади у Берліні та Парижі.

Паралельно ворог спробує зламати волю українців боротися.

Унікальна єдність українського суспільства в 2022 році стала незламною, нікому не зрозумілою стихією, яка спинила наступ ворога та здивувала світ, народивши нестандартні інноваційні рішення. Весною 2022 року ворог усвідомив, що наша воля до боротьби є важливішою за зброю.

Росіяни намагатимуться зламати нас зсередини та паралізувати наш дух боротися через саботаж, корупцію та відкат реформ. Вони мали три роки аби адаптувати свої методички та наративи, які нас розколюють зсередини та послаблюють. Підніме вище голову ворожа агентура та корумповані корисні ідіоти. 

Посилюватиметься деградація державного апарату, який за своїм дизайном не спроможний масштабувати на національному рівні народжені знизу інноваційні оборонні рішення Діятиме негативний відбір на ключові державні посади. Система п’яти менеджерів надалі цінуватиме лояльність, слухняність, аморфність більше за ініціативність, професійність, доброчесність. Поглиблюватиметься нездорова міжвідомча та міжпосадова недовіра. З метою концентрації та збереження влади будуть застосовуватися авторитарні механізми. Полювання ручного ДБР за військовими, активістами, політичними опонентами – яскравий приклад початку тенденції. 

Безкарно вируватиме корупція в найбільш соціально чутливих темах, як можливість відкупитися від ТЦК, втекти за кордон від розслідування, дерибанити державні гроші на зброї. Паралельний параліч прийняття критичних для війська змін та рішень попри вже очевидну втому та крик військових.

Поступовий відкат реформ, прийнятих ще після Революції Гідності, остаточно нас відкине від швидкої євроінтеграції. Не кажучи вже про неспроможність держави п’яти менеджерів втілювати десятки складних національних реформ щороку, якщо ми хочемо бути в ЄС до 2030-го. Це підірве і так хитку волю Європи нам допомагати і дасть сильні антиукраїнські аргументи європейським сателітам рф. На цьому етапі більшість українців гостро відчують, що таке грузинський сценарій поглинання країни ворогом.

То що з цим всім можемо зробити ми? 

Тизер: не все пропало. Головний ключ до справедливого завершення війни в руках України.

По-перше , треба тверезо оцінювати ситуацію та план ворога. Очікувати справедливого перемир’я завтра чи післязавтра немає жодного сенсу, бо умисел ворога або повністю знищити нас, або повністю взяти Україну під контроль, не змінився. Морально варто готувати себе до довгого марафону.

По-друге , усвідомити, що росія також наближається до свого економічного дна. Росіяни воюють за гроші. Новий соціальний контракт в рф виглядає так: багата московська еліта відкупилася від війни, дозволивши бідній етнічній периферії заробити на війні ціною втрати свого життя або життя своїх рідних. Москва, як всі міста рф, має квоту на постачання новобранців на фронт. 17 мільйонне місто виплачує 30 тисяч доларів за підписання контракту з армією рф, тому буряти та інші російські громадяни з бідної периферії, їдуть до століци мобілізовуватися. За вбитого бійця родина отримує до 60 тисяч доларів та пенсію небіжчика, а за важке поранення – до 30 тисяч доларів. Росіяни розплачуються своїм життям та життям рідних за можливість купувати китайські телефони та машини, українці кладуть життя за справедливе майбутнє в безпечній цивілізованій Європі.

Якщо в день гинутиме не 1500, а 3000 росіян, це коштуватиме економіці рф дуже дорого й доведеться мобілізувати білу елітарну москву, що підірве владу володаря кремля. Тому критично необхідно масштабувати інноваційні рішення для фронту, які дозволяють знищувати більше ворогів, знижуючи в рази наші втрати.  Війна має бути не за території, війна зараз за збереження наших людей та ліквідацію найбільш дешевим та ефективним способом максимальної кількості ворогів. Для рішення цього завдання нам потрібно здобути функціонуюче міністерство оборони та позбутися радянського туману в головах деяких військових командувачів.

По-третє , є низка важливих завдань для всіх українців за кордоном і тих, хто адвокатують наші інтереси на міжнародній арені.

Кров з носа зберегти санкцїі Заходу проти рф та добитися конфіскації  на нашу користь $300 млрд російських активів. Якщо навіть Трамп хитнеться в бік зняття санкцій, треба втримати Європу. Аргумент тут простий: "після зняття санкцій всі ці гроші підуть у воєнну економіку рф та за рік перетворяться в ракети, дрони та бомби, які за 2 роки полетять у ваші мирні міста."

Україну треба позиціонувати не як постійного прохача та отримувача безпекової допомоги, а як постачальника та незамінного гаранта безпеки для цивілізованого світу. Ми не Афганістан, з ким нас часто ментально звичайні люди порівнюють на Заході, особливо в США. 

Всі рішення, як воювати сучасну війну з рф, – в Україні. 

Детальне глибоке розуміння слабких та сильних сторін росіян – основного ворога НАТО та Європи – в Україні. 

Спроможність не лише відбиватися і реактивно діяти на удари ворога, а бити по рф та влаштовувати провокації на їх території – в Україні. 

Найбільша вишколена в жорстких боях армія Європи – в Україні. 

Найкращі виробники дронів – в Україні. 

Досвід стійкого опору ворогу всього суспільства попри тотальний тиск – в Україні. 

Ці спроможності неможливо купити за гроші. Їх треба прожити. І Америка, і США мають бути зацікавлені всі ці знання, вміння та спроможності мати на своїй стороні, а не на стороні ворога.

По-четверте , протидіяти агентурній видрі та корумпантам всередині. Бити по руках, як тільки відбуваються спроби відкату реформ. Пояснювати людям, чому важливо мати спроможний державний апарат і чому система 5 менеджерів нас прирікає на поразку. Президент Зеленський реагує тільки на те, про що говорять в медіа і що масово турбує людей.

По-п’яте , донатити на армію. Робити все, що у наших руках, задля армії. Поки буксує державний апарат з системою п’яти менеджерів, компенсувати їхній простій мусить суспільство. В Україні державний апарат живе своїм життям, а фронт та суспільство своїм. Це відірвані два світи. В росії ситуація аналогічна, але навпаки – сильний державний апарат та атомізоване, аморфне, безвольне суспільство. А уявіть, якщо в нас держава буде такою ж ефективною та дієвою, як і суспільство?

І наостанок: перемога можлива. Як наша, так і ворога.

Дарʼя Каленюк , виконавча директорка Центру протидії корупції

Джерело