12-18 травня 2025 року Україна разом зі світом відзначатиме Глобальний Тиждень безпеки дорожнього руху під егідою ООН, а ще за два тижні, 1 червня, – День дітей. 

З обох нагод ми почуємо багато цілком правильних ідей на майбутнє, котрі стосуються і маленьких українців. Влада заявляє курс на повернення українців з-за кордону і створює під цю місію Міністерство єдності, а нова Транспортна стратегія ставить на меті зменшити дорожню смертність на 50% за наступні 5 років. Проте діяти треба вже зараз, адже минулого року у ДТП потрапляли в середньому 12 дітей за день.

Коли від варварських атак російських ракет гинуть діти, як минулого місяця у Кривому Розі, це викликає величезну злість й ненависть щодо винуватців – російських дітовбивць. Схожу злість викликають резонансні випадки дорожніх аварій, в яких калічаться й вмирають діти, проте знаряддями вбивства стають не ракети, а автомобілі. Проте на кожну аварію, про котру ви почули у медіа, припадають десятки інших, невідомих широкому загалу. Хоча їх – тисячі, й наслідки цих втрат для соціуму – величезні.

Дані Патрульної поліції показують, що лише за минулий 2024 рік сталося 4563 ДТП за участі дітей, в яких 180 неповнолітніх загинуло та 5225 – травмувалося. Це величезні, вражаючі цифри – і вони значно більші за наслідки ракетних атак імперського сусіда. Ще тривожнішою є тенденція до погіршення: щороку дитячого травматизму і смертей на дорогах стає більше. 

Порівняно з першим роком повномасштабного вторгнення, кількість дитячих смертей зросла на 44%, а травматизм на 75%. 

При цьому слід пам’ятати, що з 2022 року дітей в державі стало значно менше, а дитячих смертей від аварій – значно більше. Тобто насправді цьогоріч ймовірність того, що дитина не дійде до школи, суттєво вища, ніж ще кілька років тому. 

Право людей на життя, здоров’я та безпеку, відповідно до Конституції, повинна забезпечувати держава. А гарантом виконання Конституції є Президент України. Тож, Президенту та його офісу, а також Верховній Раді, доречно було б звернути увагу на цю масштабну, але непублічну проблему. Врешті-решт, у президентської вертикалі є й політичний контроль над парламентом, урядом та профільними міністерствами зокрема.

За яких обставин гинуть діти на дорогах? Насправді ми досі не можемо дати точну відповідь, адже Україна поки що не перейшла на європейський стандарт збору даних про дорожні події. Тому доводиться покладатися на власні спостереження та публікації місцевих медіа. Останні приклади:

•  21 січня 2025, в місті Вараш Рівненської області водій наїхав на жінку з немовлям у візочку, які переходили дорогу нерегульованим пішохідним переходом – дитина загинула. 
• 11 березня 2025 року в Божедарівці Камʼянського району Дніпропетровщини п'яний водій ВАЗ виїхав за межі дороги та збив трьох малолітніх дітей. Внаслідок ДТП загинув 11-річний хлопчик, ще двоє дітей 13 та 14 років отримали травми.
• 17 березня 2025 року в Дніпрі на вулиці Калиновій сталася аварія – під колеса ЗАЗ потрапили вагітна жінка та двоє дітей, які йшли по пішохідному переходу. Усіх трьох госпіталізували. Дитина народилася з черепно-мозковою травмою та переломом черепа.
• 25 березня 2025 року в Коростенській громаді на Житомирщині сталася аварія – з вини нетверезого водія зіштовхнулися два автомобілі, постраждали дві неповнолітні дівчинки. 
• 23 квітня 2025 року на автодорозі Холми-Хлоп’яники в Чернігівській області 28-річна жінка, керуючи автомобілем Opel, врізалася в придорожнє дерево, внаслідок чого вона та двоє дітей віком 5 років та 4 місяці отримали тілесні ушкодження та потрапили до лікарні.

Поширені сценарії, за яких стаються ДТП за участі дітей:

1. Аварія на пішохідному переході ("зебрі") – нерідко водії у перших смугах зупиняються, тож діти переходять дорогу, не бачачи автівку, котра "летить" наступною смугою, і збиває їх.
2. Перехрестя – водії всупереч правилам намагаються "проскочити" повз дітей-пішоходів або інші автівки (де можуть бути неповнолітні учасники руху);
3. Швидкість руху, що не відповідає дорожнім умовам та/або перевищує встановлене обмеження (50 км/год для населених пунктів);
4. Виїзд на зустрічну смугу руху й зіткнення, коли в зустрічному автомобілі їде сім’я з дітьми;
5. Інші сценарії зіткнень на високій швидкості, коли в авто перебувають діти.

Якщо спростити проблему, то в цих ДТП винні приватні особи – водії авто, які "не дотримались, не обрали, не впорались". Однак якщо мислити системно, то цю масштабну проблему спричинила неефективна й недостатня державна політика. А от за її формування відповідають обрані на посади політики – народні депутати України та особисто Президент.

Держава не має морального права ігнорувати цю проблему. Настав час підкріплювати слова діями. А саме – впроваджувати таку державну політику, щоб діти доходили живими до шкіл. Аби Україна справді почала рух до досягнення цілей, записаних в державних стратегіях, щоб діти справді були майбутнім України, й щоб батьки з дітьми повертались до України із-за кордону.

Для цього експерти Кампанії "За безпечні дороги" підготували кілька пропозицій, які змінять ситуацію на краще вже зараз. Вони спираються на досвід країн ЄС, де дороги значно безпечніші за українські, та багаторічні дослідження ситуації у нашій країні.

Перший крок у цьому напрямі мають зробити народні депутати, ухваливши законопроєкт №12172, який вже зареєстрований у Верховній Раді. Він покликаний зменшити кількість порушень правил руху з боку небезпечної меншості –  зухвалих й агресивних порушників "рецидивістів", через яких стається більшість ДТП, зокрема і смертельних для дітей. 

Автори законопроєкту пропонують прогресивно збільшувати санкції за повторність грубих порушень ПДР, а саме:

• порушення правил проїзду пішохідних переходів та ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах;
• порушення правил проїзду перехресть;
• порушення правил проїзду обгону і зустрічного роз’їзду;
• проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника.

Тож за друге порушення водій заплатить значно вищий штраф, а за третє – ще більшу суму і втратить право керування від 6 місяців 1 року. Законопроєкт готовий до розгляду народними депутатами на профільному комітеті і ми очікуємо на швидкий розгляд та голосування в першому читанні.

Олеся Холопік , директорка ЦЕДЕМ, експертка Кампанії За безпечні дороги"