Імпорт нафти до Китаю демонструє зростання, однак це свідчить не стільки про збільшення попиту на паливо, скільки про нагромадження запасів на тлі санкцій та знижок. Про це повідомляє Reuters у понеділок, 12 травня.

У квітні Китай імпортував 11,69 млн барелів нафти на добу - трохи менше, ніж у березні (12,1 млн барелів), але на 7,5% більше, ніж у квітні 2024 року. 

Березневий імпорт був найвищим з серпня 2023 року, тоді як відносно високі показники квітня дозволили збільшити обсяги імпорту за перші чотири місяці року до 11,83 млн барелів на добу, що на 0,5% більше проти аналогічного періоду 2024 року.

Однак зростання пояснюється не збільшенням споживання пального, натомість активним накопиченням нафти в комерційних і стратегічних резервуарах. Головними постачальниками стали Росія та Іран, які пропонували нафту за зниженими цінами на тлі посилення санкцій з боку США.

У квітні морський імпорт із Росії сягнув 1,38 млн барелів на добу, а з Ірану - 743 тис. барелів. У березні постачання з Ірану сягали рекордних 1,39 млн барелів. Однак, через санкції США проти окремих китайських нафтопереробників (зокрема, Shandong Luqing та Shengxing), імпорт іранської нафти у квітні зменшився.

Схожа ситуація склалась і з російською нафтою. Після січневих санкцій США обсяги постачань різко впали, але в березні-квітні знову зросли - китайські нафтопереробники частково адаптувались до обмежень.

За підрахунками аналітиків, у березні надлишок сирої нафти в Китаї становив 1,74 млн барелів на добу - найбільше з червня 2023 року. Це вказує на те, що нафта не використовується одразу, а переважно надходить у резерви.

Аналітики Vortexa зазначають, що упродовж п’яти тижнів до 4 травня середній приріст запасів нафти в Китаї перевищував 1,1 млн барелів на добу.

Попри зниження світових цін на нафту через зростання поставок від ОПЕК+ та економічну невизначеність, подальше зростання китайського імпорту не гарантоване. Ринок уважно стежить за тим, як Пекін реагуватиме на нові геополітичні виклики та економічні сигнали.

Нагадаємо, Китай та Індія зупинили торгівлю російською нафтою на тлі нових санкцій США, які спричинили різке зростання тарифів на танкерні вантажні перевезення.

Загалом Китай скоротив закупівлі російської нафти на 15%.

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp