Чому 8 травня - не про святкування: значення Дня памʼяті та примирення для України
www.rbc.ua
Thu, 08 May 2025 06:35:00 +0300
<p>Україна вшановує День пам’яті та перемоги над нацизмом 8 травня з 2023 року.
У цей день наша країна згадує тих, хто боровся з нацизмом під час Другої світової війни.<p>Про це розповідає РБК-Україна із посиланням на Український інститут національної пам’яті.Вшанування, а не святкування<p>8 травня Україна вшановує пам’ять загиблих у Другій світовій війні - найкривавішій і найжорстокішій трагедії в історії людства.
З 2023 року ця дата офіційно встановлена як День пам’яті та перемоги, у дусі європейської традиції.
Українське суспільство свідомо відмовилося від радянського культу перемоги та замінило його гідним вшануванням жертв і героїв.
Цього дня ми не святкуємо - ми пам’ятаємо.<p>Символом пам’яті є червоний мак - знак скорботи та нагадування про те, що війна не має романтики.
Вона - це мільйони зруйнованих доль, скалічених тіл і понівечених душ.
Героїзація війни - прямий шлях до нових конфліктів.
І сьогодні, коли на українській землі знову йде війна, ці уроки мають особливу ціну.Український вимір Другої світової<p>Війна для українців почалася не 22 червня 1941 року, а ще 1 вересня 1939-го - з бомбардування Львова та інших міст.
Того дня нацистська Німеччина напала на Польщу, а згодом, 17 вересня, Червона армія за наказом Сталіна увійшла до Західної України.
Два тоталітарні режими - нацистський і комуністичний - домовились про поділ Європи, підписавши пакт Молотова-Ріббентропа.
Історія Другої світової - це також історія змов, зради, мовчазної згоди сильних світу цього на розподіл територій і народів.<p>Україна, поділена між різними державами, не мала своєї державності, але її народ опинився в самому центрі світового катаклізму.
За роки війни з України було мобілізовано близько 7 мільйонів осіб до Червоної армії.
Кожен другий не повернувся.
Ті, хто вижив, часто залишалися інвалідами.
У боротьбі проти нацизму брали участь українці в лавах різних армій світу - у лавах Антигітлерівської коаліції, у повстанських і підпільних структурах.Після перемоги - нова окупація<p>Вигнання нацистів з української землі не принесло свободи.
Воно обернулося поверненням радянського терору: масовими штурмами, депортаціями, штучним голодом, знищенням церков, репресіями проти інтелігенції та визвольного руху.
Понад 8 мільйонів українців та представників інших народів загинули під час Другої світової.
Загальні втрати людства - від 50 до 85 мільйонів<p>Перемога над нацизмом стала можливою завдяки зусиллям десятків країн.
Жодна держава не має морального права привласнювати собі цю перемогу.
Саме тому будь-які спроби Росії використовувати статус "переможця" як виправдання нової агресії є неприпустимими.Від нацизму до рашизму<p>Після поразки Гітлера світ зіткнувся з новою загрозою - агресивною ідеологією, яку сьогодні представляє Росія.
Її імперські амбіції, культ війни та спотворення історії стали основою нового виду тоталітаризму - рашизму.
Ця ідеологія, як і нацизм, несе смертельну загрозу свободі, безпеці та правам людини в усьому світі.<p>Україна стала передовим фронтом у цій боротьбі.
Наші військові боронять не лише власну державу, а й весь демократичний світ від російської експансії.
Сьогоднішня боротьба українців - це продовження тієї ж боротьби проти зла, яка точилася в 1939-1945 роках.<p>Важливо не лише знати, а й розуміти: Друга світова почалася з мовчання світу перед агресією.
Так само нині нерішучість і слабкість можуть дорого коштувати.
Пам’ять про минулу війну має бути дороговказом для дій сьогодні: треба не просто співчувати, а діяти.Історичні корені боротьби<p>У міжвоєнні роки українці були найбільшою бездержавною нацією в Європі.
Їхні землі контролювали СРСР, Польща, Румунія й Чехословаччина.
У відповідь на утиски та відчай виник потужний визвольний рух, зокрема Організація українських націоналістів (ОУН).
Вже у березні 1939 року українці героїчно захищали Карпатську Україну, а згодом опинилися в лещатах репресивних машин і нацистів, і радянського НКВС.<p>Українське питання використовували обидві імперії - нацистська та радянська - у своїх цілях.
Але саме українці мріяли і боролися за власну державу, яку ми маємо сьогодні.
І саме її вони знову змушені захищати зі зброєю в руках.<p>День пам’яті та перемоги - це не про паради.
Це - про людей.
Про жертви, про тих, хто боровся, і тих, хто не дожив до перемоги.
Це - про обов’язок пам’ятати, щоб не допустити повторення трагедії.
І це - про відповідальність захищати свободу сьогодні, як її захищали ті, кого ми згадуємо 8 травня.<p>Раніше РБК-Україна писало про зміну підходу України до вшанування завершення Другої світової війни та про ідеологічні розбіжності щодо 9 травня.
Зокрема 9 травня більше не є святом в Україні.
З 2023 року офіційною пам’ятною датою стало 8 травня.<p>Сенс \"Дня Перемоги\" спотворений радянською та російською пропагандою.
СРСР штучно закріпив 9 травня як дату перемоги, щоб відмежуватись від Заходу, перетворивши її на культ, який Росія нині використовує для виправдання агресії.<p>Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram
Останні новини
більше новин