ЄС скасує “торговельний безвіз” для України. Як будемо торгувати
ua.korrespondent.net
Fri, 02 May 2025 13:55:00 +0300
Режим автономних торговельних заходів АТЗ для України так званий торговельний безвіз, який діє до 5 червня поточного року буде скасовано.
Які є варіанти торгівлі за новими правилами Продовження торговельного безвізу не буде Уже в червні закінчується режим дії АТЗ ЄС, який з 2022 р.
тимчасово скасував рештки тарифних обмежень доступу на ринок ЄС, серед яких найважливішими були тарифні квоти на окремі категорії української аграрної продукції.
Цей пільговий режим став ключовим для підтримки українського експорту в умовах війни.
Наразі Єврокомісія не має наміру продовжувати АТЗ для України так званий торговельний безвіз, який діє до 5 червня.Про це заявив речник Єврокомісії Олоф Гілл.
Нагадаємо, у травні 2022 р.
Рада ЄС вперше ухвалила рішення скасувати на рік всі мита і квоти на експорт з України для підтримки у звязку з повномасштабним вторгненням Росії.
Цей режим було продовжено у 2023 р.
та у 2024 р.
В результаті, експорт з України до ЄС продукції, що підпадає під дію тарифних квот, подвоївся до 4,7 млрд дол.
особливо високим було зростання експорту кукурудзи, пшениці, птиці та цукру.
Зокрема, експорт кукурудзи становив 2,3 млрд дол.
у 2024 р., що в 1,9 раза більше, ніж у 2022 р.
Експорт пшениці 1,1 млрд дол., що у 22 рази більше обсягу 2022 р., птахівництва 392 млн дол., що у 1,8 раза більше порівняно з 2022 р., цукру 204 млн дол., що в 18 разів більше за обсяг 2022 р.
Замість АТЗ, ЄК забезпечить плавний перехід до нової схеми.
Ми маємо намір забезпечити плавний перехід до нового режиму, де всі торговельні домовленості будуть закріплені в глибокій та всеосяжній угоді про вільну торгівлю, яку ми маємо з Україною, сказав Гілл.
Також він повідомив, що автономні торговельні заходи, які знімають більшість барєрів для українського експорту до ЄС, не будуть повністю скасовані.
Усі деталі лібералізації торгівлі між Україною та ЄС будуть зафіксовані в глибокій та всеосяжній угоді про вільну торгівлю ГВЗВТ.
Таким чином, ми маємо намір здійснити перехід, який дозволить дії АТЗ закінчитися, після чого всі деталі лібералізації будуть запрограмовані у ГВЗВТ, уточнив речник ЄК.
Водночас він сказав, що не може сказати, коли цей процес розпочнеться.
За його словами, це станеться незабаром і відбуватиметься у структурований спосіб, щоб не залишалося місця для сумнівів.
Ми збираємося забезпечити, щоб не було потреби у відкаті назад.
Ми запровадимо процес, щоб після закінчення терміну дії АТЗ спосіб, у який ми торгуємо з Україною на двосторонній основі, був повністю інтегрований у нашу ГВЗВТ, зазначив речник ЄК.
У Європейській Бізнес Асоціації кажуть, що скасування автономних торговельних заходів не є скасуванням Угоди про вільну торгівлю, але це стане серйозним ударом для економіки України.
Агросектор є одним із ключових експортних напрямків, а зниження експорту означатиме втрату валютних надходжень, що критично важливо в умовах війни.
Окрім того, українські підприємства, що залежать від експорту до ЄС, можуть зіткнутися з фінансовими проблемами, скороченням виробництва та навіть зупинкою діяльності, що також негативно вплине на зайнятість, адже багато робочих місць у сільському господарстві та переробній промисловості залежить від стабільного експорту, вважають в ЄБА.
Чотири варіанти торгівлі Точного варіанту, як саме буде торгувати Україна з ЄС після скасування АТЗ поки що немає.
У дослідженні, опублікованому ІЕД спільно з німецькою дослідницькою компанією Berlin Economics, під назвою Закінчення дії автономних торговельних заходів ЄС для України що далі Чотири сценарії та наслідки йдеться про можливі варіанти торгівлі між ЄС та Україною після скасування АТЗ.
Перший варіант повернення до попередніх умов зони вільної торгівлі з тарифними квотами.
Це означає відновлення початкових тарифних квот, встановлених у Поглибленій і всеохопній зоні вільної торгівлі ПВЗВТ.
Тим самим буде повторно запроваджено мита на 85 експорту України у 2024 р., що підпадає під дію тарифних квот.
Це найшкідливіший сценарій для України.
Повернення до положень про ПВЗВТ призведе до повторного запровадження тарифних квот та зашкодить експорту з України до ЄС.
У разі повернення до попередніх умов зони вільної торгівлі з тарифними квотами тобто найбільш негативного з можливих сценаріїв Україна щороку втрачатиме 1,5 млрд дол.
експорту до ЄС, йдеться в дослідженні.
Цей варіант вдарить по аграрному сектору, де тарифні квоти обмежують постачання пшениці, мяса птиці, яєць, цукру, меду та деяких інших продуктів на ринок ЄС.
Крім того, Україна зіткнеться з фінансовими збитками у розмірі 89 млн дол.
через втрачені надходження від податку на прибуток підприємств на тлі зниження прибутків компаній.
Другий варіант повернення тарифних квот лише для чутливих товарів йдеться про вже згадані вище пшеницю, мясо птиці тощо.
У разі, якщо ЄС обере його матимемо падіння експорту в ЄС на 1,2 млрд дол.
Цей сценарій передбачає, що для чутливих продуктів пшениця, кукурудза, овес, птиця, цукор та мед, тобто продуктів, що викликають найбільше занепокоєння для постраждалих державчленів ЄС тарифні квоти будуть відновлені на початковому рівні, тоді як для решти товарів вони будуть скасовані.
Результат цього сценарію дуже схожий на повернення до положень про ПВЗВТ, тобто до першого варіанту.
Експорт України до ЄС зменшиться на 1196 млн дол., тоді як фінансові втрати України становитимуть 69 млн дол.
через втрачені надходження від податку на прибуток підприємств.
Водночас є й позитивні для України варіанти.
Третій розширення тарифних квот для чутливих товарів і скасування інших тарифних квот призведе до зростання експорту на 77 млн дол.
Сценарій передбачає, що для чутливих продуктів тарифні квоти будуть встановлені на рівні експорту України до ЄС у 2024 р., тоді як для решти тарифні квоти будуть скасовані.
Цей сценарій дозволяє зберегти статускво, він залишить підтримку України, але встановить обмеження на розширення експорту України до повного доступу до членства в ЄС.
Четвертий сценарій повна лібералізація, що передбачає скасування всіх тарифних квот у рамках ПВЗВТ ще кращий, він передбачає зростання експорту на 290 млн дол.
Цей варіан схожий на поточний статускво в рамках АТЗ в ЄС.
Мало того, це режим, який країна мала під час початку процесу вступу до ЄС.
Проте, згідно з цим варіантом, існуючі проблеми деяких державчленів ЄС, повязані з експортом з України, не будуть розвязані, навпаки вони можуть загостритися.
На думку авторів дослідження, у довгостроковій перспективі очікується, що відкритість ринку ЄС стимулюватиме інвестиції в додаткове виробництво.
У короткостроковій перспективі, можна припустити, що експорт України до ЄС продукції, що підлягає тарифним квотам, залишатиметься в межах вже існуючих потужностей, що розраховуються як максимум фізичного експорту до ЄС за останні три роки.
Експерти вважають більш вірогідним, що ЄС обере проміжні варіанти між дуже поганим та дуже добрим для України варіантами тобто або другий або третій з вище названих.
Вікторія Хаджирадєва
Останні новини
більше новин