День праці або як ще називають це свято - День солідарності трудящих, існує вже понад 150 років. Вперше демонстрація за права робітників відбулася у США, а згодом - цей день став важливим у багатьох країнах.

Як святкували травневі свята українці понад 100 років тому, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler).

Сучасні травневі свята асоціюються у нас з вихідними, пікніками та, можливо, згадками про День перемоги чи День праці. Але як відзначали майовку наші прабабусі та прадідусі сто років тому?

Це був час складних історичних подій для України, і святкування мали свої особливості в різних регіонах.

1 травня - День праці (зараз) і День солідарності трудящих бере свій початок від протестів робітників у США в 1866 році. У працівників був 16-годинний робочий день і вони хотіли скоротити його до 8 робочих днів. 

1 травня також пройшли масові демонстрації у Канаді. Перші демонстрації не були мирними й під час протестів постраждали люди, однак робітників це не зупинило і вони щороку 1 травня почали виходити на протести.Першотравневий парад на Хрещатику в 1961 році (фото: Getty Images)

Тільки у 1899 році було запропоновано 1 травня зробити офіційним Днем солідарності усіх працівників у світі. У 1890 році Міжнародний день солідарності трудящих відзначили у багатьох країнах світу - масовими мітингами, демонстраціями та страйками. 

Першотравневі заходи пройшли у Відні, Празі, Кракові, Будапешті, Парижі, Мілані та Барселоні. У деяких країнах відбулися сутички з поліцією.

Перше місто в Україні, яке доєдналося до демонстрацій на 1 травня - це Львів. Згодом відзначати цей день стали на усій території колишнього СРСР. У дореволюційній Росії маївки були нелегальними й переслідувалися царською поліцією.1 травня 1917 року (фото: Вікіпедія)

Під час радянського часу першотравневі заходи набули офіціозно-політичного характеру, на відміну від західних країн, де вони перетворилися на карнавальні дійства.

У Радянському Союзі 1 травня, а ще й 2 травня - перетворилися на офіційне державне свято. У цей день проходили масові демонстрації, в яких повинні були брати участь всі громадяни країни.Майовка у Львові в 1920 році (фото: Вікіпедія)

Виключення не було зроблене навіть у 1986 році в Києві - на п'ятий день після Чорнобильської катастрофи.

Первісно головною вимогою масових демонстрацій було встановлення 8-годинного робочого дня. А вже в СРСР активно використовувалися також гасла боротьби з мілітаризмом, заклики до всесвітньої революції. Візитівкою ж Першотравня на довгі десятиріччя стало гасло "Мир, праця, травень!".Перші "майовки" на природі (фото: Вікіпедія)

В Українській Народній Республіці День праці відзначався з 1900 року й офіційно цей день був вихідним. У 2017 році Верховна Рада України перейменувала свято з "Дня солідарності трудящих" на "День праці".

Оскільки на 1 травня довший час існувало два вихідних дні (1 та 2 травня), то у радянські часи їх використовували з користю. 1 травня усі йшли на демонстрацію, а після - садили городи. "Майовка" у Харківській області (фото: dsnews.ua)

Після городів - влаштовували пікніки на природі та смажили шашлики. У радянські часи "майовку" часто використовували для суботників - навести лад, помалювати паркани, побілити дерева, прибрати території.

На маївку українці ходили дуже різноманітно - з гітарами, кошиками, повітряними кульками, паперовими квітами.

До речі, слово "маївка" стало популярне в Україні в кінці ХІХ століття, завдяки студентам, молоді та робітникам. В народі це означало "вилазка" і спільне святкування Дня праці на природі в перші дні травня.Першотравневий плакат (Вікіпедія)

Пікніки на природі набули популярності з 1920-х років. Збиралася компанія, яка разом йшла на демонстрацію або парад, а потім вибиралася кудись на природу у місті або за містом, щоб влаштувати пікнік та співати пісні під гітару. У Києві, Харкові та Львові це могла бути "вилазка" у найближчий парк.

В селах в цей час починався сезон весняних робіт. Але 1 травня так само святкували - жінки готували, а чоловіки несли у сад чи найближчий ліс столи та лавки. Часто святкування супроводжувалося піснями, танцями та іграми.Травнева демонстрація у радянські часи (фото: Вікіпедія)

У містах люди вдягалися або у вишиванки, або у сучасний модний одяг того часу. У селах це були переважно вишиванки. Модними були вінки з перших весняних квітів та святкові стрічки.

У містах святкування мало більш офіційний характер, а на побутовому рівні маївка залишалася святом природи та теплих зустрічей після зими.Святкування 1 травня під час нацистської окупації Києва. Червоний корпус університету Шевченка.

Остання масова демонстрація СРСР відбулася у 1990 році. Мітинг солідарності трудящих тоді переріс в антиурядовий, а очільнику Михайлу Горбачову довелося покинути захід. Вже у 1993 році у Москві ОМОН розігнав мирну демонстрацію до 1 травня.

По-перше, в Україні припинили відзначати свято два дні підряд і офіційно День праці тільки 1 травня. 

Зникла звичка проводити демонстрації та мітинги. Через пандемію коронавірусу та війну навіть маївки стали дуже рідкісним явищем, оскільки влаштувати пікнік на природі тепер не дуже безпечно, а збиратися разом стало значно важче.1 травня у Москві у 1938 році (фото: Вікіпедія)

Згідно з законодавством, під час воєнного стану, державні вихідні скасовані, тому 1 травня - звичайний робочий день для багатьох українців.

А от сільській місцевості травневі свята залишилися майже незмінними - копають городи, садять овочі, якщо є така можливість - влаштовують пікнік на природі.

День трудящих зараз відзначають у 142 країнах світу, деякі одночасно з Україною, а деякі - в інші дні.

Вас може зацікавити:

• Як українці вшановували померлих на провідну неділю 100 років тому
• Як виглядали Золоті ворота у Києві в 1872 році
• Прикраси українок в кінці ХІХ - на початку XX століть - історичні фото

Під час написання матеріалу використані джерела: Вікіпедія, Історична правда, Vgoru, Ретро-фото, Українська ретро перспектива, дослідження українського побуту першої половини XX століття